Ухвала

від 26.07.2012 по справі 2а-13621/09/7/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-37471/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу скарги Державної податкової інспекції в м.Алушта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року

у справі №2а-13621/09/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіта»(надалі -ТОВ «Аквавіта»)

до Державної податкової інспекції в м.Алушта Автономної Республіки Крим, (надалі -ДПІ в м.Алушта АР Крим), Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (надалі -ГУ ДК України в АР Крим)

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

встановив:

У листопаді 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень, в якому, поставлено питання про стягнення з Державного бюджету України на рахунок позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2010р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аквавіта»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аквавіта»часткову суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21.04.2009р. ТОВ «Аквавіта»було подано до ДПІ у м. Алушта АР Крим декларацію з податку на додану вартість за березень 2009р., в якій була зазначена сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 966856,00грн. та заява про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку (а.с.5-8).

З метою перевірки заявлених в декларації даних ДПІ у м. Алушта була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, про що складено акт №792/23/32063318 від 09.06.2009р.

За результатами проведеної перевірки, на думку податкового органу, виявлено перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування у розмірі 848493,00грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000062304/0 від 16.06.2009р. та №0000092304/0 від 16.06.2009р.

В згаданому акті перевірки вказано, що згідно даних перевірки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 118363,00грн.

Також ТОВ «Аквавіта»до було подано до ДПІ у м. Алушта АР Крим декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009р., в якій була зазначена сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 1085343,00грн. та заява про повернення такої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку.

В період з 17.06.2009р. по 01.07.2009р. фахівцями ДПІ у м. Алушта АР Крим була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Аквавіта»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2009р., про що складено акт №917/23/32063318 від 08.07.2009р.

За результатами проведеної перевірки, на думку податкового органу, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2009р. в розмірі 1085343,00грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Алушта АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102304/0 від 20.07.2009р.

За результатами адміністративного оскарження скарга ТОВ «Аквавіта»була задоволена, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушта АР Крим №0000102304/0 від 20.07.2009р. та №0000102304/1 від 13.08.2009 були скасовані.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно приписів п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суд апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Аквавіта», а саме -у сумі 1188318,20грн. (1203706,00грн. -15387,80грн.).

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушта Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

М.І. Костенко

_

---

С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак