Постанова

від 06.08.2012 по справі 59/180

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 59/180 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 19.12.2011 Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі№59/180 за позовомПриватного науково-виробничого підприємства "Енергія" доСпільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" простягнення 1396059,06 грн., та за зустрічним позовомСпільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" доПриватного науково-виробничого підприємства "Енергія" провизнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними,

за участю представників сторін: від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились, ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія" у вересні 2011 року звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" про стягнення 1165658,00 грн. основного боргу, 56718,04 грн. 3% річних, 173683,02 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за умовами договору підряду №19 від 11.08.2008, укладеного між Спільним українсько-польським підприємством "Укрпольреставрація" та Приватним науково-виробничим підприємством "Енергія".

Спільне українсько-польське підприємство "Укрпольреставрація" у листопаді 2011 року звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" про визнання актів передання-прийняття виконаних підрядних робіт недійсними з тих підстав, що акти №1 за грудень 2009 року, №2 за грудень 2009 року підписані лише субпідрядником, і отримані генпідрядником у січні 2010 року. Виконані ремонтно-будівельні роботи не прийняті, у зв'язку з недоліками гідроізоляції та утеплення кровлі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011 (суддя Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 (колегія суддів у складі: Сухового В.Г. -головуючий, Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.), у справі №59/180 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто зі Спільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" 1165658,00 грн. основного боргу, 56718,04 грн. 3% річних, 173683,02 інфляційних втрат з підстав обґрунтованості та правомірності, 13960,60 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Спільне українсько-польське підприємство "Укрпольреставрація", не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі №59/180 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанціями норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено суди обох інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Спільним українсько-польським підприємством "Укрпольреставрація" та Приватним науково-виробничим підприємством "Енергія" 11.08.2008 укладений договір №19, відповідно до умов якого Приватне науково-виробниче підприємство "Енергія" (субпідрядник) зобов'язується виконати комплекс робіт з поточного ремонту гідроізоляції та утеплення кровлі на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 8, загальною площею 7200 кв.м., а Спільне українсько-польське підприємство "Укрпольреставрація" (генпідрядник) -прийняти та оплатити роботу.

Згідно з пунктом 3.1 договору №19 від 11.08.2008, вартість робіт складає 1265658,00 грн., в т.ч. ПДВ 210943,00 грн. Загальна вартість договору -1265658,00 грн., в т.ч. ПДВ 210943,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4 договору, оплата по договору здійснюється в два етапи: попередня оплата 20%, що становить 20% від вартості робіт у локальному кошторисі №1, №2, і складає 253131,60 грн.; решта, в розмірі 1012526,40 грн., після підписання акта виконаних підрядних робіт форми КБ-2в протягом десяти банківських днів.

Пунктом 5.2 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснює генпідрядник на підставі актів передання-приймання виконаних робіт, підписаних сторонами. Акт передання-прийняття готує субпідрядник і передає для підписання генпідряднику. Генпідрядник протягом п'яти банківських днів зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Ці ж приписи містить частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України, де вказано, що замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підрядникові.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суди обох інстанцій встановили факт належного виконання Приватним науково-виробничим підприємством "Енергія" (субпідрядником) робіт за договором №19 від 11.08.2008, що підтверджується наявними у матеріалах справи актом №1 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та актом №2 виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на загальну суму 1265658,00 грн. Вказані акти 08.01.2010 надіслані генпідряднику, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №353923 від 11.01.2010, і не заперечувалось відповідачем під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій. Проте генпідрядником акти не підписані, жодних зауважень, заперечень чи мотивованої відмови від їх підписання та прийняття робіт на адресу Приватного науково-виробничого підприємства «Енергія»не направлено.

Спільним українсько-польським підприємством "Укрпольреставрація" (генпідрядником) на рахунок Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія" (субпідрядника) перераховані кошти в сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу: "оплата за виконані роботи по Якутській відповідно до договору 19 від 11.08.2008" (платіжне доручення №678 від 28.05.2010), що підтверджує прийняття та схвалення цих робіт та виникнення обов'язку оплати виконаних підрядних робіт.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні докази виконання генпідрядником взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт на суму 1165658, 00 грн. (1265658,00 грн. -100000 грн.).

Відповідно до частини 1, 4 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Крім цього, суди обох інстанцій встановили, що пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку ненадання мотивованої відмови, у зазначені строки, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, з яким погодився апеляційний господарський суд, про те, що генпідрядник безпідставно посилається на недоліки виконаних робіт, оскільки не довів у встановленому законом (стаття 853 Цивільного кодексу України) і договором сторін порядку та строку виявлення недоліків та не заявив про їх виявлення субпідряднику.

Згідно зі статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погрішили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не вставлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Взаємовідносини сторін договору підряду також регулюються Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, де в пункті 93 цих Умов зазначається, що у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

Умови договору і норми чинного законодавства не надають замовникові права відмовитись повністю або частково від оплати робіт, виконаних підрядником з недоліками.

У разі належного обґрунтування вартості неякісних робіт відповідач міг би розраховувати на зменшення позивачем розміру заборгованості за виконані роботи на суму затрат по усуненню недоліків.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшли до правильного висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення 1165658,00 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи і про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними актів передавання-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, а також беручи до уваги ту обставину, що 3% річних та індекс інфляції є складовою основного боргу, господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив первісний позов в частині стягнення 56718,04 грн. 3% річних та 173683,02 грн. інфляційних втрат, з чим погодився апеляційний господарський суд, а відповідач за первісним позовом розрахунки цих нарахувань не спростував.

Не заслуговують на увагу доводи заявника касаційної скарги про те, що наявність недоліків з влаштування кровлі, оскільки перелік складений і переданий субпідряднику в грудні 2008 року, а роботи виконав у грудні 2009 року.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарським судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для зміни чи скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства "Укрпольреставрація" на рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі №59/180 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі №59/180 залишити без змін.

Головуючий -суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.