cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2012 р. Справа № 29/282пд
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Коробенка Г.П., за участю представників сторін М. Зайцева (дов. від 23.12.11), М. Стрілько (дов. від 7.08.12), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2012 року у справі № 29/282пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до публічного акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" про визнання договору недійсним та застосування до нього правових наслідків недійсності правочину,
ВСТАНОВИВ: У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" (після зміни назви - публічне акціонерне товариство "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд") про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 1 вересня 2010 року № 01/09-2010 з підстав відсутності у відповідача права на його укладання та застосування правових наслідків недійсності правочину.
У подальшому позивач також обґрунтовував позов фіктивністю договору (заява від 12 березня 2012 року).
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27 березня 2012 року (судді С. Гринько, Ю. Макарова, О. Уханьова) у позові відмовлено з мотивів безпідставності.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2012 року рішення скасовано і позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 1 вересня 2010 року № 01/09-2010; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Євро Лізинг" повернути публічному акціонерному товариству "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" транспортні засоби, а також стягнуто з публічного акціонерного товариства "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" 5 720 898 грн. 05 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" просить постанову скасувати в частині зобов'язання позивача повернути відповідачу транспортні засоби.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач проти задоволення касаційної скарги не заперечує.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Господарськими судами встановлено, що 3 березня 2007 року сторони уклали договір фінансового лізингу № 186, на умовах якого відповідачеві були передані транспортні заходи. Через неналежне виконанням його умов, борг відповідача дорівнював 11 666 543 грн. 70 коп., що зумовило укладення сторонами угоди від 30 липня 2010 року про погашення боргу не пізніше 2 серпня 2010 року, яка не була виконана. У цей же день сторони уклали угоду про викуп транспортних засобів, що були предметом лізингу, яка припинила дії з підстав невиконання умов.
1 вересня 2010 року сторони уклали договір купівлі-продажу № 01/09-2010 (далі - договір купівлі-продажу), на умовах якого відповідач зобов'язався передати 18 автомобілів КАМАЗ і 1 МДК-4 на базі ЗіЛ 433362, а позивач сплатити їхню ціну - 5 720 898 грн. 05 коп.
На виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу щодо сплати вартості транспортних засобів, між позивачем і відповідачем було укладено угоду від 1 вересня 2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою взаємні зобов'язання сторін на суму 5 720 898 грн. 05 коп. припинилися, і заборгованість відповідача перед позивачем за угодою про погашення боргу зменшилась і станом на 1 вересня 2010 року становить 5 945 645 грн. 65 коп.
Також сторони підписали акт від 1 вересня 2010 року про передачу товару покупцю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" вважає, що договір купівлі-продажу суперечить положенням статті 658 Цивільного кодексу України, оскільки продані транспортні засоби є предметом договору фінансового лізингу і на момент укладення спірного договору купівлі-продажу продавець (відповідач) не набув права власності на товар, що є підставою для визнання спірного договору недійсним; також вважає, що спірний договір не встановлює, змінює або припиняє правовідносини між сторонами.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що за актом прийому-передачі товару від 1 вересня 2010 року продавець передав покупцеві КАМАЗи 6520 і 65201, а також МДК-4 у загальній кількості 19 штук за ціною 5 720 898 грн. 05 коп. і зобов'язання покупця щодо сплати ціни товару припинено зарахуванням; договір підписаний уповноваженими представниками сторін, передбачені всі істотні умови для того, щоб вважати його укладеним, так як на момент його вчинення сторонами додержані всі вимоги, встановлені статті 203 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський виходив з фактів виконання сторонами умов договору купівлі-продажу в частині передачі, прийняття товару, а також сплати його ціни. Проте, відсутність у продавця права продажу товару, а отже недотримання сторонами приписів статті 658 Цивільного кодексу, в силу вимог статей 203 і 215 Цивільного кодексу України зумовлює визнання його недійсним та застосування до сторін двосторонньої реституції.
Колегія суддів вважає, що рішення господарських судів прийняті без урахування всіх обставин справи.
На момент укладання договору купівлі-продажу правовідносини сторін щодо володіння, користування та розпорядження транспортними засобами, які були предметом продажу, регулювалися договором фінансового лізингу.
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (частина 2 статті 1 Закону України " Про фінансовий лізинг").
За змістом статті 8 цього Закону, якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача.
Договором купівлі-продажу вважається договір, який спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна (прав на майно) і перехід його у власність покупця. За загальним правилом продавець має бути власником майна, що виступає предметом договору купівлі-продажу. Наслідки продажу майна не його власником встановлені статтею 658 Цивільного кодексу України, яка передбачає певний захист покупця, якщо він є добросовісним набувачем.
У даному випадку за умовами договору купівлі-продажу право власності на предмет лізингу переходить до лізингодавця, що суперечить статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Крім того, господарськими судами не дана правова оцінка факту повернення лізингоодержувачем автомобілів за актами від 26 листопада 2010 року на умовах договору фінансового лізингу, а не на умовах договору купівлі-продажу і відсутності належних доказів підставності проведення між сторонами заліку зустрічних однорідних вимог.
За таких обставин слід визнати обґрунтованими доводи позову про укладення сторонами фіктивного договору купівлі-продажу.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Оскільки договір купівлі-продажу вчинено сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим договором, вимоги позову про застосування наслідків недійсності правочину не застосовуються.
Неправильне застосування господарськими судами статей 234 і 658 Цивільного кодексу України, зумовлюють скасування рішення та постанови, що оспорюються, та прийняття нового рішення про задоволення позову в частині визнання недійсним договору.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" задовольнити частково.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27 березня 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2012 року у справі № 29/282пд скасувати.
Позов задовольнити частково.
Договір купівлі-продажу від 1 вересня 2010 року №01/09-2010, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" і публічним акціонерним товариством "Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів "Донбасшляхбуд", визнати недійсним.
У частині застосування правових наслідків недійсності договору в позові відмовити.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя Г. П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2012 |
Оприлюднено | 13.08.2012 |
Номер документу | 25582136 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні