Рішення

від 01.08.2012 по справі 5017/1914/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5017/1914/2012

за позовом Приватного підприємства "РЕМСТРОЙ-Ф"

До відповідача: Держаного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 32592,00 грн.

Суддя О.Ю. Оборотова

За участю представників:

від позивача: Закордонська Н.Б. на підставі довіреності від 22.06.2012р.;

від відповідача: Яцук Є.В. на підставі довіреності від 03.01.2012р.; Нікогосян О.С. на підставі довіреності від 03.01.2012р.

Суть спору: Приватне підприємство "РЕМСТРОЙ-Ф" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Держаного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 32592,00 грн.

23.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення на відзив.

27.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 23.07.2012р. було оголошено перерву до 27.07.2012р., 27.07.2012р. було оголошено перерву до 01.08.2012р.

У судовому засіданні 01.08.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

21 липня 2008 року між Приватним підприємством „РЕМСТРОЙ-Ф" (Замовник) та Одеською залізницею (Виконавець) був укладений Договір ОД/НРЕКЛ-08-599дНЮ про надання рекламних послуг, відповідно до якого Виконавець проводить рекламні кампанії в інтересах Замовника на Рекламних місцях та Територіях, що належать Виконавцю, а Замовник приймає та оплачує такі послуги Виконавцю в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Умови проведення кожної окремої рекламної кампанії, а саме: тип реклами, тип спеціальних конструкцій, адресна програма, період та вартість проведення рекламної кампанії, оплата послуг Виконавця, кількість місць для розміщення, а також особливі умови проведення рекламної кампанії визначаються Сторонами в Додатковій угоді до даного Договору.

Згідно з п.2.1 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ Рекламна Кампанія -це розміщення (розповсюдження) реклами у визначених рекламних місцях протягом конкретного періоду часу.

Пунктом 3.2.2 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ передбачено зобов'язання Виконавця розмістити надану Замовником рекламу на умовах і в терміни, передбачені Додатковою угодою, та підтримувати її в належному стані у період рекламної кампанії.

До обов'язків Виконавця згідно з п. 3.2.3 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ також входить вчасно виставляти рахунки-фактури для оплати послуг у відповідності до встановленого Додатковою угодою графіку оплати.

Відповідно до п. 3.4.6. Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи шляхом підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

П. 4.3 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ вказує, що оплата послуг здійснюється замовником шляхом 100% оплати шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем, термін вказано в додатковій угоді.

Відповідно до п. 4.4 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ щомісячно оформляється акт прийому-передачі робіт, який не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним Виконавець надає Замовнику.

Згідно з п.5.1строк діі Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ- до „31" грудня 2011 р.

13.10.2008 р. між Приватним підприємством „РЕМСТРОЙ-Ф" та Одеською залізницею були укладені Додаткова угода № 1 та Додаткова угода № 2 до Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ від 21.07.2008 р., відповідно до яких зазначено, що умови проведення рекламних кампаній та вказують, що адресними програмами проведення рекламних кампаній є Земполотно Пересипського насипу та вул.. Середньофонтанська (подвір'я ст.Одеса - Головна).

Як зазначено Позивачем у позовній заяві, Відповідач, порушуючи умови додаткової угоди № 1 від 13.10.2008 р., не провів рекламну кампанію в період з 13.10.2008 р. по 31.12.2010 р., незважаючи на перераховану Позивачем плату згідно виставлених рахунків, що підтверджується квитанціями; також, за весь період дії Договору, Відповідачем не було надано акту прийому-передачі виконаних робіт. 01.11.2011 р. Позивач сплатив безпідставно виставлені рахунки №634 від 08.07.2011 р. на суму 1000 грн., № 972 від 12.10.2011 р. на суму 1500 грн., №1027 від 02.11.2011 р. на суму 1500 грн., №1164 від 07.12.2011 р. на суму 500 грн. Позивач передав рекламну конструкцію, розташовану на земполотні Пересипського насипу, ТОВ „ОДЕСАБОРД", про що повідомив Відповідача листом від 01.11.2011 р, але 07.12.2011 р. Позивач отримав рахунок № 1164 на суму 500 грн. за надання послуг по проведенню рекламної кампанії. 01.11.2011 р. Позивач звернувся до Відповідача з листом про проведення акту звірки розрахунків по платежах за весь час дії договору, але акту звірки не отримало. 07.03.2012 р. з метою досудового урегулювання спору, передбаченого п.10.2 Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ, Позивач надіслав претензію до Відповідача про відшкодування ПП „РЕМСТРОЙ-Ф" збитків, завданих невиконанням договору. Письмова відповідь про результати розгляду претензії ДП „Одеська залізниця" не була надана. Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штрафу у розмірі семи відсотків вартості. Позивач вважає, що загальна сума перерахованих за ненадані послуги коштів за період дії Договору № ОД/НРЕКЛ-08-599д-НЮ складає 27950,00 грн., сума процентів за користування чужими коштами складає 1956,5 грн., збитки у вигляді комісійної винагороди банку за здійснення платежів -295грн., штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань у сумі 2440,5грн.

23.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 21 липня 2008 року між Приватним підприємством „РЕМСТРОЙ-Ф" (Замовник) та Одеською залізницею (Виконавець) був укладений Договір ОД/НРЕКЛ-08-599дНЮ про надання рекламних послуг, відповідно до якого Виконавець проводить рекламні кампанії в інтересах Замовника на Рекламних місцях та Територіях, що належать Виконавцю, а Замовник приймає та оплачує такі послуги Виконавцю в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Сторонами було укладено Додаткові угоди №№ 1,2 від 13.10.2008 до Договору ОД/НРЕКЛ-08-599дНЮ. Як вбачається із додаткових угод предметом є надання послуг із розміщення на території Відповідача рекламних конструкції Позивача (Земполотно Пересипського моста - Додаткова угода № 1 та вул. Середньофонтанська на подвір'ї станції Одеса-Головна). Предметом рекламних кампаній, які проводились за зазначеним додатковими угодами було розміщення рекламної конструкції Позивача на території Відповідача. Як зазначено в п. 1.2. Додаткових угод період проведення рекламної кампанії було визначено сторонами як з моменту встановлення конструкції, що підтверджується двостороннім актом до 31.12.2010. 23.11.2008р. на земполотні Пересипського моста вул. Балківська Позивачем було змонтовано рекламну конструкцію відповідно до умов Додаткової угоди № 1 про що складено відповідний акт від 23.11.2008 26.11.2008 на подвір'ї станції Одеса-Головна по вул. Середньофонтанська було встановлено рекламну конструкцію, про що складено відповідний акт від 26.11.2008 р. Фактично проведення рекламних кампаній і інтересах Позивача було припинено Відповідачем 01.12.2011р. - за рекламною конструкцією встановленою по вул. Балківська та з 01.01.2012р. - за рекламною конструкцією, розташованою на вул. Середньофонтанскька. Підставою припинення проведення рекламних компаній в інтересах Позивача стало фактичне відчуження Позивачем зазначених рекламних конструкцій на користь третіх осіб, про що було повідомлено відповідача 18.11.2011 (листом від 01.11.2011 № 224) та 19.12.2011 (листом від 19.12.2011 № 226). Зазначеними листами Позивача підтверджується факт розміщення зазначених рекламних конструкцій на території Відповідача. Таким чином, актами встановлення рекламних конструкцій та листами позивача на адресу Відповідача від 01.11.2011 № 224 та від 19.12.2011 № 226 підтверджено факт проведення Відповідачем в інтересах позивача відповідних рекламних кампаній шляхом розміщення на території відповідача рекламних конструкцій Позивача.

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка : одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Таким чином, фактичне знаходження рекламних конструкцій Позивача на Території відповідача після 2010 (строк закінчення проведення рекламних кампаній згідно додаткових виставлення Відповідачем відповідних рахунків на оплату та їх оплата позивачем свідчать про фактичне продовження договірних відносин між позивачем і відповідачем після 31.12.2010р.

Відповідачем зазначено, що за час проведення рекламних кампаній з боку Відповідача не виставлялись будь-які претензії до Позивача з приводу якості їх проведення, що підтверджується листами Позивача на адресу Відповідача від 10.05.2011 № 213, від 30.05.2011 № 214, від 09.08.2011 № 215, в яких зазначається про плідну співпрацю з 2006 року між Позивачем і Відповідачем та про відсутність будь-яких проблем з цього приводу. На підставі вищевикладеного вбачається, що за зазначеним Договором Відповідачем було надано послуги Позивачу, які складаються із розміщення на території Відповідача рекламних конструкцій Замовника. В матеріалах справи відсутні належні докази оплати Позивачем Відповідачу коштів у розмірі 27950 грн., на якій посилається Позивач як на безпідставно сплачені ним Відповідачу кошти, оскільки: з наданих документів на суму 19250 грн. вбачається, що оплата коштів у розмірі 7500 грн. (№№ 7,8, 18-22 у таблиці) була здійснена не Позивачем, а фізичною особою ОСОБА_5, який не є стороною по справі. На підтвердження сплати Позивачем інших 11750 грн. (19250 грн. - 7500 грн.) до суду були надані квитанції, в яких в якості платника „ ПП "Ремстой-Ф" через сплачені ОСОБА_5.". Для здійснення готівкових операцій, на підтвердження яких було надано квитанції, саме Позивачем, Позивач мав видати відповідну готівку ОСОБА_5 з каси, або з поточного рахунку Позивача.

Порядок організації готівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб між собою, у тому числі приймання платежів від них, встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (надалі - Положення).

Відповідно до п. 2.5 Положення, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Пунктом 3.4. Положення встановлено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Відповідно до п. 2.12. Положення фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Таким чином, надані Позивачем до суду квитанції на суму 11750 грн. в яких в графі платник зазначено ПП „Ремстрой-Ф" через ОСОБА_5 можуть вважатися належними доказами сплати зазначених коштів на користь Відповідача саме Позивачем лише у разі наявності відповідних видаткових касових ордерів (видаткових відомостей) або документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо).

Відповідач наполягає, що ним було у повному обсязі та розмірі надано послуги з проведення рекламних кампаній за Додатковими угодами №№ 1, 2 до Договору, таким чином немає правових підстав для стягнення з Відповідача нарахованими на загальну суму платежів процентів у розмірі 1906,5 грн., штрафних санкцій у розмірі 2440,5 грн., збитків у розмірі 295 грн., пов'язаними із оплатою банківських послуг при внесенні плати по договору.

27.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення на відзив, відповідно до якого зазначено, що у відзиві на позовну заяву Відповідач перекручує зміст договору, вказуючи на те, що належним виконанням є саме встановлення рекламної конструкції. У п. 3.2.2 зазначеного договору визначено, що Виконавець зобов'язується розмістити надану Замовником рекламу на умовах і в терміни, передбачені додатковими угодами. У пунктах 1.1. додаткових угод чітко вказаний вид робіт - зовнішня реклама на конструкції Замовника - Приватного підприємства „Ремстрой-Ф". П .1.10 додаткових угод передбачено, що при зміні сюжету передбачений фото звіт. Твердження відповідача, що належне виконання робіт підтверджується листами Позивача та відсутністю письмових претензій позивач вважає необгрунтованим, оскільки, відповідно до п. 3.4.6 та п. 4.4 укладеного договору виконані роботи приймаються шляхом підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт, який оформляється щомісячно та не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним надається Замовнику Виконавцем. Актів приймання-передачі виконаних робіт, сторони не підписували.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україн" факт здійснення господарської операції підтверджується первинним документом. Первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Вони складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України". Що стосується тверджень відповідача щодо надання неналежних доказів сплати грошей за договором, слід зазначити, що відповідач не заперечує факт зарахування отриманих від ПП „Ремстрой-Ф" через ОСОБА_6 та від ОСОБА_6 грошей в рахунок плати за рекламні послуги відповідно до укладеного договору. Рахунки №634 від 08.07.2011 р. на суму 1000 грн., № 972 від 12.10.2011 р. на суму 1500 грн., №1027 від 02.11.2011 р. на суму 1500 грн., №1164 від 07.12.2011 р. на суму 500 грн. були виставлені безпідставно. Рахунок № 634 від 08.07.2011 року оплачено тричі, що підтверджується квитанцією № 6293 від 07.07.2011 року, квитанцією № 3137 від 19.08.2011 та квитанцією № 2954 від 10.02.2012 року.

Перелік обов'язкових реквізитів первинних облікових документів наведено у ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" це: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, жодного належного доказу здійснення рекламних послуг за договором відповідач не надав.

27.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що фактичним предметом послуг, що було надано за Договором з Додатковими угодами, було розміщення рекламних конструкцій Позивача на території Відповідача. Зайнятість чи незайнятість рекламної конструкції рекламою жодним чином не впливало на обов'язок щодо оплати Замовником наданих послуг, оскільки пошук рекламодавців та забезпечення наявності на рекламній конструкції відповідних рекламних матеріалів відноситься до господарської діяльності Позивача, до якої Відповідач не має жодного відношення. В додаткових угодах чітко визначено: термін початку рекламної кампанії - „момент встановлення рекламних конструкцій"; момент закінчення рекламної кампанії - 31.12.2020р.; здійснення зміни сюжету лише за погодження з Відповідачем (тобто не є обов'язком Відповідача, не здійснюється за його чи його силами).

Листом від 19.10.2011 № 220 Позивачем було заявлено про безпідставно, на його думку, виставлені Відповідачем рахунки за вересень -жовтень 2011 року, в зв'язку із ненаданням в зазначені місяці послуг (копія листа наявна в матеріалах справи), в листі, як і відсутні посилання на ненадання чи неякісне надання Відповідачем послуг за період з 01.01.2010р. по 31.08.2011р. В листах від 10.05.2011р. № 213, від 30.05.2011р. № 214, від 09.08.2011р. № 215 йде мова про плідну співпрацю, відсутність претензій та заборгованостей за договорами. Посилаючись на відсутність підстав для оплати наданих послуг у зв'язку із відсутністю реклами на власних рекламних конструкціях, розташованих на території Відповідача, Позивач не наводить жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини (відсутність реклами на рекламних конструкціях). А наявні в матеріалах справи документи свідчать про відсутність будь-яких претензій, в тому числі щодо відсутності реклами на рекламних конструкцій.

Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.(ч. 4 ст. 213 Цивільного кодексу України)

Під час виконання договору сторони не мали жодних розбіжностей у тлумаченні умов договору (щодо оплати всього часу розміщення рекламних конструкцій на території Відповідача, або лише часу, який вони були зайняті, рекламою), про що свідчить:

- наявні в справі матеріали листування стосовно узгодження сторонами можливого збільшення вартості розміщення рекламних конструкцій (саме розміщення рекламних конструкцій, а не реклами) - лист Позивача від 10.05.2011 № 213, лист Позивача від 14.10.2010 № 198; - найменування послуги, яка зазначена в рахунках, що були виставлені Відповідачем та оплачені «рекламні послуги»(рахунки від 31.03.2010 № 229, від 29.04.2010 № 276, від 01.06.2010 № 352, від 05.07.2010 № 424, від 05.08.2010 № 506, від 18.02.2011 № 130, від 29.04.2011 № 360, від 04.04.2011 № 258, від 17.03.2011 № 244, від 01.02.2011 № 45) чи «послуги по тимчасовому розміщенню на території та об'єктах Одеської залізниці спеціальних рекламних конструкцій Замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв»(рахунки від 01.06.2011 № 474, від 08.07.2011 № 634, від 08.08.2011 № 760, від 12.10.2011 №972, від 02.11.2011 № 1027, від 07.12.2011).

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що у задоволені позовних вимог Приватного підприємства "РЕМСТРОЙ-Ф" слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 50, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "РЕМСТРОЙ-Ф" до відповідача Держаного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 32592,00 грн.- відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.08.2012р.

Суддя О.Ю.Оборотова