Рішення

від 07.08.2012 по справі 10/5025/741/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2012 р.Справа № 10/5025/741/12

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали

за позовом приватного підприємства "Транспортна компанія" Волинська область, Луцький район, с.Лище

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дунаївці Хмельницької області

про стягнення 12540,0 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Ріпа С.І.- за довіреністю від 04.07.2012р.( в засіданні 06.08.2012р.)

від позивача: Полянська О.А. - за угодою від 26.07.2012р.

Рішення приймається 07.08.2012р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні згідно зі ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 12540 грн. заборгованості за надані транспортні послуги відповідно до договору №SH -063-12-11 від 19.12.2011р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, заявок від 19.12.2011р., 20.12.2011р., посилаючись на ст.ст. 253, 525, 625, 901, 903, 909 ЦК України

Повноважний представник позивача у судовому за сіданні та у письмових поясненнях підтримує позовні вимоги , акцентуючи увагу на тому, що незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань за договором перевезення , відповідач, отримавши всі необхідні документи, в порушення умов договору не сплатив кошти за надані послуги. Вважає необґрунтованими посилання відповідача як на підставу невиконання договору несплату замовником коштів, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від виконання договірних відносин по оплаті наданих послуг. Акцентує увагу, що сторони обумовлюючи в заявках та договорі момент виконання зобов'язання зі сторони відповідача, прив'язали її до настання чітко визначеної події - календарна дата отримання повного пакету документів експедитором, тобто мова йшла про термін виконання зобов'язання, що і був визначений.

Відповідач в судовому засіданні та в письмовому відзиві на позов проти позову заперечує, позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 04 травня 2012 року та 29 травня 2012 року ФОП ОСОБА_1 поштою від ПП "Транспортна компанія "отримала пакет документів для проведення оплати за перевезення. Зокрема, рахунок фактура № 1-00001027 від 27.12.2011 року, акт здачі-прийняття робіт № 1-00000987 від 27.12.2011 року, CMR№ 40001388 від 21.12.2011 року, CMR№ 40001389 від 21.12.2011 року, CMR № 40001385 від 21.12.2011 року, заявка № SH-063-12-11-2 від 20.12.2011 року, заявка № SH-063-12-11-2 від 19.12.2011 року, договір № SH-063-12-11 від 19.12.2011 року.

Вважає, що в порушення умовам договору, зокрема п.4.5. Договору позивачем не було надіслано оригінал податкової накладної.

Робить висновок, що не надавши повний пакет документів, які передбачені договором, позивач не виконав саме ті зобов'язання за договором, що зумовлювали існування підстав для виконання договірних зобов'язань відповідачем.

Крім того, вважає, що у договорі № SH-063-12-11 від 19.12.2011р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні не встановлений строк виконання договірних зобов'язань. Звертає, увагу, що п. 4.5. договору передбачає, що оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналів або ксерокопії CMR з печатками вантажоотримувача, вказаного в накладній про отримання вантажу, оригіналів договору, рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, з коштів отриманих від замовника. Вважає, що у договорі строк виконання договірних зобов'язань відповідача визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, а саме отримання належним чином оформлених оригіналів документів та перерахунок коштів замовником на розрахунковий рахунок Відповідача за здійснення експедиторських послуг.

Вказує, що 11 січня 2012 року на адресу ECON GmbH був направлений рахунок №012 від 05.01.2012 р. та необхідний пакет документів для проведення оплати за здійснення експедиторських послуг, листи з вимогою здійснення оплати за експедиторські. Вказує, що станом на 25.07.2012р. кошти за здійснення експедиторської послуги, згідно рахунку № 012 відповідач не отримав.

Зазначає, що в зв'язку з неотриманням відповідачем від позивача повного пакету документів та не проведенням оплати за здійснення експедиторських послуг замовником відповідачу, строк виконання договірних зобов'язань у відповідача за договором не настав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ПП "Транспортна компанія" Волинська область, Луцький район, с.Лище (Перевізник) та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 м. Дунаївці (експедитор) 19 грудня 2011 року укладено договір про перевезеннях вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до р. 1 якого перевізник зобов'язується доставити ввірений йому вантаж у пункт призначення в установлений договором і доповненням до нього термін і видати уповноваженій на одержання вантажу особі. Експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторони у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ), 1956р. із змінами і доповненнями іншими міжнародними конвенціями.

Відповідно до р. 2 договору , договір, укладений по факсу, має юридичну силу до оформлення сторонами договору, скріпленого підписами та печатками. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною договору. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку або електронною поштою - E-mail .

Положеннями п.3.1 договору на перевізника покладено обов'язок забезпечити подачу під завантаження транспорту, придатного і повністю готового до перевезення обумовленого вантажу, у визначений сторонами строк. За вказівкою експедитора затримувати видачу вантажу вантажоотримувачу до стягнення експедитором з платника фрахтових та інших платежів.

На експедитора згідно умов п.3.2.4 договору покладено обов'язок своєчасно своєчасно, у строки, обумовлені в кожному окремому випадку, проводити розрахунки з Перевізником .

Ціни, за кожне конкретне перевезення (групі однотипних перевезень) погоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень). Ціни є договірними і визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Порядок і термін оплати обумовлюється в разовій заявці, яка направляється перевізнику перед конкретним перевезенням ( п.п.4.2, 4.4).

Згідно п. 4.5 договору оплата послуг Перевізника проводиться Експедитором на поточний рахунок Перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії CMR з печатками вантажоодержувача, зазначеного в накладній про отримання вантажу, оригіналів (договори, рахунки, податкової накладної, акта виконаних робіт, з коштів отриманих від Замовника. В разі виникнення випадків двосторонньої заборгованості між сторонами договору, можливе проведення зарахування однорідних вимог за заявою однієї із сторін, без укладання додаткової угоди.

Згідно п.п. 6.3 6.4 договору у випадку прострочення платежу, винна у простроченні Сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Експедитор несе відповідальність за осіб, які залучаються до виконання цього договору, в розмірі та на умовах, передбачених чинним законодавством, як за свої власні.

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

19 грудня 2011 року сторони підписали та скріпили печатками заявку № SH-063-12-11 від 19.12.2011 року на перевезення вантажу, відповідно до якої перевезення здійснювалось за маршрутом м. Ессен (Німеччина) - м. Київ (Україна) транспортним засобом державний реєстраційний номер АС0506ВС/АС3018ХХ; вартість фрахту 1050 євро; одержувач вантажу - ТОВ "Рітман".

20 грудня 2012 року сторони підписали та скріпили печатками заявку заявка № SH-063-12-11-2 від 20.12.2011 року на перевезення вантажу, відповідно до якої перевезення здійснювалось за маршрутом м. Ессен (Німеччина) - м. Київ (Україна) транспортним засобом державний реєстраційний номер АС0506ВС/АС3016ХХ; вартість фрахту 150 євро; одержувач вантажу - ТОВ "Дорма Україна".

Загальна вартість перевезення склала 1200 євро.

В пункті 16 зазначених заявок сторони передбачили, що оплата послуг за виконане перевезення здійснюється на розрахунковий рахунок перевізника після отримання повного пакету оригіналів документів.

Відповідно до даних товарно - транспортних накладних CMR №№40001385, 40001388, 40001389, 26.12.2011р. та попередніх повідомлень №№ 100000005/2011/290437, 100000005/2011/290438, 100000005/2011/10/182, товар перетнув митний кордон (Ягодин) та відповідно 28.12.2011р. та 30.12.2011р. на Київській регіональній митниці було завершено переміщення товару, що підтверджується відповідними печатками митниць.

Позивач звертається до відповідача з вимогою №8 від 25.01.2012р. оплатити 12540 грн. за надані послуги по перевезенню . У відповідь на дану претензію відповідач листом №01 від 03.02 21012р. повідомив, що згідно умов договору оплата здійснюється з коштів отриманих від замовника, оскільки замовником кошти не перераховано, тому і відсутні підстави сплачувати кошти перевізнику.

28.04.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача (згідно опису вкладення від 28.04.2012р. та фіскального чеку № 5121 від 28.04.2012р.) пакет документів: рахунок фактуру № 1 - 00001027 від 27 грудня 2011 року на оплату транспортних послуг , акт здачі-прийняття робіт № 1-00000987 від 27 грудня 2011 року, CMR № 40001385, 40001388, 40001389, заявки №№ SH-063-12-l 1-2 від 20.12.11 року, SH-063-12-11 від 19.12.2011 року, претензію №8 від 25.01.12 року на суму 12540,00 грн. , договір № SH-063-12-11 від 19.12.2011 року.

Дані документи отримані відповідачем згідно повідомлення поштового зв'язку 04.05.2012р., що не заперечується відповідачем.

25.05.2012р. позивач повторно надіслав на адресу відповідача (згідно опису вкладення від 25.05.2012р. та фіскального чеку № 4487 від 25.05.2012р.) пакет документів: рахунок фактуру № 1 - 00001027 від 27 грудня 2011 року на сплату 12540,00 грн. , акт здачі-прийняття робіт № 1-00000987 від 27 грудня 2011 року, CMR № 40001385, 40001388, 40001389, Заявки №№ SH-063-12-l 1-2 від 20.12.11 року, SH-063-12-11 від 19.12.2011 року, претензію №8 від 25.01.12 року на суму 12540,00 грн. , договір № SH-063-12-11 від 19.12.2011 року, який за повідомленням відповідача отриманий 29.05.2012р.

Доказів про сплату відповідачем вартості транспортних послуг на суму 1200 євро суд не подано.

В зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості за надані транспортні послуги по перевезенню вантажу по договору та заявці позивач просить стягнути з відповідач 12540 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд враховує наступне:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SH -063-12-11 та відповідно виникли господарські правовідносини.

Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Із положень ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України вбачається, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.2 ст. 916 ЦК України , ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за домовленістю сторін, за цінами, встановленими відповідно до законодавства .

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач за поданими заявками виконав зобов'язання щодо надання транспортних послуг, вартість яких згідно заявок склала 1200 євро. Натомість відповідач кошти в сумі 1200 євро позивачу не оплатив.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторони у р. 4 договору передбачили умови оплати наданих послуг. Зокрема, сторони визначили, що порядок і термін оплати обумовлюється в разовій заявці, яка є невід'ємною частиною договору (п.п.4.5,2.2). При цьому оплата послуг Перевізника проводиться Експедитором на поточний рахунок Перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії CMR з печатками вантажоодержувача, зазначеного в накладній про отримання вантажу, оригіналів договору, рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт, з коштів отриманих від Замовника.

У поданих заявках на перевезення вантажу, які є невід'ємною частиною договору, сторони чітко встановили, що оплата на виконані послуги здійснюється на рахунок перевізника після отримання повного пакету документів ( п. 16 заявок).

З матеріалів справи слідує та не заперечується відповідачем, що відповідач отримав від позивача 04.05.2012р. та 29.05.2012р. пакет документів згідно опису та який передбачений договором. Доводи відповідача про неотримання ним в даному пакеті документів податкової накладної , що свідчить про неотримання всього пакету документів та в зв'язку з цим відсутності підстав здійснювати оплату наданих послуг, суд оціню критично , вважає безпідставними та погоджується з позицією позивача. Зокрема, відповідно до реквізитів договору , відповідач є фізичною особою- підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування . Відповідно до приписів Податкового кодексу України в редакції чинній на момент укладення договору , фізичні особи -підприємці не відносяться до кола платників ПДВ , тому були відсутні підстави у позивача виписувати відповідачу податкову накладну. Крім того відсутність у відповідача податкової накладної не була перешкодою для встановлення факту перевезення та здійснення оплати за послуги перевезення.

Не приймаються до уваги судом і твердження відповідача про ненастання строку виконання зобов'язань по сплаті транспортних послуг в зв'язку із неотриманням коштів від Замовника, оскільки така умова взагалі може не настати. Дані твердження спростовуються вищенаведеними положеннями договору та заявок (п.16) , які конкретизували строк оплати , доказами про отримання відповідачем пакету документів. Крім того в п. 4.5 договору відповідач зазначив про умови оплати послуг -з коштів отриманих від замовника , що є умовою яка може і не настати. При цьому невиконання обов'язку Замовником перед відповідачем не може слугувати підставою , яка звільняє відповідача від обов'язку сплатити кошти позивачу у визначений строк. Судом враховується й те, що позивачем направлялись вимоги про оплату транспортних послуг.

Також судом звертається увага і на положення п.п.3.1.9 договору згідно яких Експедитор вправі надавати розпорядження відповідачу затримувати видачу вантажу вантажоотримувачу до стягнення експедитором з платника платежів та п. 6.4 договору, відповідно до якого експедитор несе відповідальність за осіб , як залучених до виконання договору , як за свої особисті .

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом

Як вбачається з поданих доказів сторони визначили вартість послуг перевезення у євро, а саме всього 1200 євро. Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав договірні зобов'язання, здійснивши перевезення згідно заявок на суму 1200 євро. Однак позивач просить стягнути з відповідача 12540 грн. , виходячи з офіційного курсу гривні НБУ на момент завантаження автомобіля - 21.12.2011р. При визначенні суми у гривнях судом враховується офіційно встановлений НБУ курс євро до гривні 9,894535 за 1 євро на момент вирішення спору ( 07.08.12), а не на заявлену позивачем дату ( станом на 21.12.2011р. як 10,45 грн. за 1 євро), оскільки як вбачається зазначений курс зменшився , тому не може мати місце безпідставне стягнення з відповідача більшої суми у національній валюті.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 11873,44 грн. в решті позову необхідно відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позову , відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Вирішуючи питання відшкодування витрат за послуги адвоката судом враховується наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати за послуги адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що підготовку процесуальних документів позивача здійснював Ріпа Сергій Іванович, який є адвокатом згідно свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №596 від 04.01.2012р. Позивач на підставі договору про надання правової допомоги від 20.06.2012р., згідно платіжного доручення № 2854 від 05.07.2012р. перерахував адвокату Ріпа С.І. 1700 грн. за надання правової допомоги за представництво інтересів в суді.

Враховуючи наявні матеріали справи, документи, наявну заборгованість відповідача, предмет позову, об'єм виконуваної адвокатом роботи, п. 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) , часткове задоволення позову та приписи ст. 49 ГПК України , суд прийшов до висновку про часткове відшкодування на користь позивача витрат понесених на послуги адвоката, із розрахунку пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі - 1609,23 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов позовом приватного підприємства "Транспортна компанія" Волинська область, Луцький район, с.Лище до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 12540,0 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на користь приватного підприємства "Транспортна компанія" Волинська область, Луцький район, с.Лище, вул. Центральна (код 32273547) 11873,44 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 44 коп.) боргу, 1609,23 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 23 коп.) - витрат на послуги адвоката, 1523,56 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять три гривні 56 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 666,56 грн. боргу, 90,77 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.

Повне рішення складено 10.08.2012р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 6 прим.

1 - до справи,

2,3 - позивачу (" Волинська область, Луцький район, вул. Центральна,), (Волинська область, м.Луцьк, вул. Рівненська, буд.48) реком. листом з повідомленням про вручення

4-адвокат Ріпа Сергій Іванович (АДРЕСА_1),

5,6 - відповідачу (АДРЕСА_2, АДРЕСА_3)