Постанова

від 01.08.2012 по справі 2а-5186/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5186/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Чаку Є.В., Файдюка В.В.

при секретарі - Бібко Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд -

В С Т А Н О В И В

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіорама»(надалі -позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092306 та № 0000082306 від 07.02.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від «22»травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та вирішено її із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача ТОВ «Радіорама» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Акотекс»(надалі -контрагент) за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складений Акт № 31/23-6/33938404 від 18.01.2012 р., в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185 , п. 198.2, 198.3 , 198.6 ст. 198 , п. 201.4, 201.5 , 201.6 , 201.7 ст. 201 ПК України , щодо заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на загальну суму 405 422,00 гривень, та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 , п. 149.1 ст. 149 ПК України , ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 207 , ст. 215 , 216 , 228 ЦК України , щодо заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року на загальну суму 394 835,00 гривень.

На цій підставі ДПІ винесла податкові повідомлення рішення 07.02.2012 року № 0000092306 та № 0000082306, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 394 836,00 гривень (в тому числі за основним платежем - 394 835,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.), а також збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 405 423,00 гривні (в тому числі за основним платежем - 405 422,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контрагентом ТОВ «Акотекс»було заключні у першому кварталі 2011 року договори на розміщення зовнішньої реклами, на рекламну кампанію на радіостанціях та телебаченні в регіонах України та м. Києві(77-85, 88-90, 93-95,98-100, 103-105,108-110,113-115).

В матеріалах справи містяться докази, що усі договори були виконані відповідно до умов договорів (а.с., 86, 88,91,96,101,106,111,116) та згідно п.201.10. ст.201 ПК України позивачу видані накладні платником податку контрагентом, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та вони і стали підставою для нарахування сум податку, що віднесені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 р. на загальну суму ПДВ 405 422,00 грн.

Оскільки, Позивач придбав у ТОВ «Акотекс»згідно договору рекламні послуги, а не товар, договір про надання послуг, відповідно до положень ст. 901 ЦК України, не передбачає передачу між сторонами товару, а тому документи про передачу товару не повинні укладатися сторонами.

До того ж, в підтвердження реальності надання послуг контрагентом, позивачем було надано докази, а саме аудіо та відео записи реклами позивача як рекламного агентства з розміщення реклами, які містяться у матеріалах справи(а.с.299) .

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів.., а первинний документ відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Факт оплати за вказані послуги підтверджується копіями банківської виписки по рахунку позивача (а.с. 156 - 158).

Наведене кореспондується з нормами податкового кодексу. Так, згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат ті, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія судів ретельно дослідила докази які містяться у матеріалах справи і дійшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і зробив висновок якій не відповідає обставинам справи.

Судом першої інстанції не надана оцінка того, що Контрагент позивача на час здійснення господарських операцій мало спеціальну правосуб'єктність і було зареєстроване як платник податків на додану вартість, а отже, мало право видавати податкові накладні, що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ, яке долучено до матеріалів справи.

Також до основних видів діяльності контрагента позивача відноситься в тому числі і Рекламна діяльність (КВЕД 74.40.0).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно діючого законодавства і роз'яснень ВАСУ та Верховного суду України, позивач не несе відповідальність за господарську діяльність контрагента., натомість суд першої інстанції відмовляє у позові посилається на висновки акту перевірки відповідача у якому не було викладено всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, відповідно до п.п.6, 7 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 , а фактично були продубльовани висновки акту перевірки від 06.06.2011р. №669/23-9/37317502 контрагента відповідача (ТОВ «Акотекс»), що також свідчить про неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

До того ж, ДПІ не вправі встановлювати правові наслідки визнання правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину між позивачем та контрагентом недійсним, а реальність здійснених господарських операцій між суб'єктами підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів реальність відповідних господарських операцій. Проте, згідно зазначених вище норм КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, у цій справі покладається саме на відповідача, а не на позивача. Тому також, зазначений висновок суду першої інстанції є хибним.

Позивач не порушував п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 , п. 149.1, 149, п. 185.1 ст. 185 , п. 198.2, 198.3 , 198.6 ст. 198 , п. 201.4, 201.5 , 201.6 , 201.7 ст. 201 ПК України тому дії відповідача про прийняття податкових повідомлень рішень від 07.02.2012 року № 0000092306 та № 0000082306, є протиправними і повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Доводи апелянта стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недоведеності обставин справи, що мають суттєве значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими, та зазначає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

За таких обставинах, згідно ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню та прийняттю нової постанови, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями ст.ст. 198 , 202 , 205 , 207, 212, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від «22»травня 2012 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повністю: податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС № 0000092306 від 07.02.2012 р., в якому податковий орган визначив суму податкового зобов'язання ТОВ «Радіорама»по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 394 835, 00 гривень, а також штрафними та фінансовими санкціями -1, 00 гривню та податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС № 0000082306 від 07.02.2012 р., в якому податковий орган визначив суму податкового зобов'язання ТОВ «Радіорама» по податку на додану вартість в розмірі 405 422, 00 гривень, а також штрафними та фінансовими санкціями -1, 00 гривню,

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.