Рішення

від 16.12.2008 по справі 12/145-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/145-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.08р.

Справа № 12/145-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", м. Нікополь Дніпропетровської області  

до  Приватного підприємства "Дінар", м. Нікополь Дніпропетровської області 

про розірвання попереднього договору оренди та визнання права власності.

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі Леда І.С.

Представники  сторін :

  Від позивача Штойка Д.С. довіреність від 01.12.08р.

Від відповідача Комісаров А.В. довіреність від 10.11.2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати   попередній договір  оренди  від 01.10.2008р. укладений між позивачем та відповідачем; визнати  за позивачем право власності   на  нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 яке  складається з :

1.          Тамбур  1,2 кв.м.

    2.          Коридор 3, 4 кв.м.

    3.          Приміщення 10,3 кв.м.

    4.          Касса 5,2 кв.м.

    5.          Клодова 2,0 кв.м.

    6.          Приміщення 13,4 кв.м.

    7.          Коридор 1, 2 м.кв.

    8.          Туалет 1, 2 кв.м.

    9.          Вмивальник 2,9 кв.м.

   10.          Приміщення 13,7 кв.м.

   11.          Приміщення 4,4 кв.м.

   12.          Кабінет 7,7 кв.м.

   13.          Приміщення 10,8 кв.м.

   14.          Приміщення 15,4 кв.м.

Усього 93, 4 кв.м.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що   01.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено   попередній  договір  оренди зазначеного вище майна за умовами якого  позивач та відповідач  у строк до 15.01.2009р.  зобов'язалися укласти основний договір оренди  нерухомого майна – нежитлового приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 (літ. А згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93, 4 кв.м. Позивач неодноразово (10.10.2008р., 15.10.2008р.) звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення основного договору оренди, однак відповідач 20.10.2008р. направив позивачу відмову від укладення основного договору оренди посилаючись на  те, що  позивач не є власником нежитлового приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою м. Нікополь, вул. Микитинська, 15(літ. А, згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93,4 кв.м., оскільки останнім не надано документів, що посвідчують право власності на спірний об'єкт. Позивач зазначає, що він є власником спірного об'єкту нерухомого майна, що підтверджується наказом Регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області № 12/167-АО від 05.04.1996р., актом оцінки цілісного майнового комплексу, інвентаризаційним описом, книгою обліку основних засобів підприємства, зведеним актом та посилається на ст. 328 ЦК України яка передбачає набуття прав  власності на підставах, що не заборонені законом.

Представник відповідача у судовому засіданні та у   заяві наданій суду просить позовні вимоги позивача задовольнити, зазначає, що наслідки визнання позову, встановлені ст. 78 ГПК України відповідачеві відомі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

01.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Нікопольське автотранспортне підприємство” та Приватним підприємством „Дінар” було укладено  попередній договір оренди нерухомого майна –  нежитлового приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 (літ. А, згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93,4 м.кв.( а.с.29).

Згідно п.1 зазначеного договору орендар та орендодавець зобов'язувалися у термін до 15.01.2009р. укласти договір оренди нерухомого майна – нежитлового приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 (літ. А, згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93,4 м.кв. ( а.с.29 ).

10.10.2008р., 15.10.2008р. позивач направив відповідачеві пропозицію щодо укладення основного договору оренди згідно умов п.1 попереднього договору оренди (а.с. 30-31).

20.10.2008р. відповідач направив  позивачеві відмову в якій відмовився від укладення основного договору оренди нерухомого майна посилаючись на те, що позивач не є власником   об'єкту нерухомого майна –нежитлового приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 (літ. А, згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93,4 м.кв. (а.с.32).

Статтею 526 ЦК України  передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наданих  доказів та пояснень сторін, відповідач свої зобов'язання, передбачені п. 1  попереднього договору оренди щодо  укладення основного договору оренди у  термін до 15.01.2009р. відмовився виконувати, що підтверджується  копією  листа  від 20.10.2008р. тим самим відмовився  від укладення  основного договору оренди, що підтверджено самим відповідачем в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Як вбачається з наданих документів,  у зв'язку з невиконанням відповідачем п.1 попереднього  договору,  позивач 10.10.2008р., 15.10.2008р.  звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення основного договору оренди, однак відповідач  листом від 20.10.2008р. відмовився виконати умови договору щодо укладення  основного договору оренди  нежитлового приміщення - диспетчерського пункту № 1 посилаючись на те, що позивач не є власником  спірного  майна.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором  або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, судом встановлено, що невиконання відповідачем умов  попереднього договору  оренди щодо  укладення основного договору оренди,  є  істотним порушенням умов договору та позивач позбавлений на те, на що він розраховував, а тому  попередній договір  оренди від 01.10.2008р. підлягає розірванню.

Також,  підлягають задоволенню  і позовні вимоги позивача щодо визнання за позивачем  права власності на  спірний  об'єкт нерухомого майна –нежитлове  приміщення диспетчерського пункту № 1 розташоване  за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15 (літ. А, згідно технічного паспорту БТІ) загальною площею 93,4 м.кв., виходячи з наступного.

Згідно Указу Президента України № 699/94 від 26.11.1994р., на підставі наказу Регіонального відділення фонду держмайна України по Дніпропетровській області № 12/167-АО від 05.04.1996р. шляхом перетворення державного підприємства „Нікопольське АТП-11207” було створено Відкрите акціонерне товариство „Нікопольське автотранспортне підприємство”. Пунктом 2 зазначеного наказу визначено, що  акціонерне товариство „Нікопольське автотранспортне  підприємство” є  правонаступником підприємства, що приватизується (а.с.11).

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство „Нікопольське автотранспортне підприємство” є правонаступником державного підприємства „Нікопольське АТП-11207”.

Також за наказом  регіонального відділення фонду держмайна України по Дніпропетровській області № 12/167-АО від 05.04.1996р. згідно складеного акту оцінки цілісного майнового комплексу та проведеного інвентаризаційного опису передало ВАТ „Нікопольське АТП” нерухомі об'єкти, у тому числі  і нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1, що розташоване по вул. Микитинська, 15 в м. Нікополі (а.с.12-28).

14.03.2002р. КП „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” було проведено технічну інвентаризацію  об'єктів нерухомості позивача, зазначені об'єкти нерухомого майна   за вищезгаданим наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області № 12/167-АО від 05.04.1996р., за інвентаризаційним описом були передані ВАТ „Нікопольське АТП” до статутного  фонду, знаходяться на його балансі згідно копії книги основних засобів, в тому числі і нежитлове  приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська 15 та складено зведений акт і технічний паспорт  на даний об'єкт нерухомого майна.

          З 2001р.   відносно позивача було  порушено провадження у справі за заявою Нікопольської ДПІ про визнання позивача банкрутом. В період з 2001р. по 01.02.2007р. позивач знаходився у стадії банкрутства, а тому не  мав можливості належним чином оформити право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

01.02.2007р. ухвалою господарського суду провадження у справі було припинено та відновлено  господарську діяльність ВАТ „Нікопольське АТП”.

З 01 січня 2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України.

Відповідно до  ч. 4  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, про те, що до зазначених прав та обов'язків сторін у цій справі щодо визнання права власності слід застосовувати  норми Цивільного кодексу УРСР (1963р.)та  Цивільного кодексу України (2004р.), а до правовідносин, які виникли між сторонами щодо укладення та розірвання договору попереднього договору оренди від 01.10.2008р.- положення Цивільного кодексу України (2004р.).

Так, відповідно до ст. 128 ЦК УРСР та ст. 334 ЦК України право власності набувається по договору з моменту передачі майна, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Отже, право власності у позивача на спірне нерухоме майно –нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15,  загальною площею 93,4 м.кв. виникло у позивача у січні  - березні 1996р., тобто з моменту його передачі позивачеві  (а.с.11-17).

За викладеного,  господарський суд приходить до висновку про те, що право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15, загальною площею 93,4 м.кв. набуте позивачем у ході перетворення  державного  Нікопольського АТП 11207 у  Відкрите акціонерне товариство „Нікопольське автотранспортне підприємство” на підставі наказу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області № 12/167-АО від 05.04.1996р., акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 25.01.1996р., інвентаризаційного опису від 01.02.1996р., книги обліку основних засобів та  зведеного акту на спірний об'єкт нерухомого майна (а.с.11-24).

Виходячи  з наведених вище висновків та документів, суд  вважає за можливе визнати право власності за позивачем на спірний об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15,  загальною площею 93,4 м.кв.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав  повністю.

Згідно ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги викладене та  керуючись ст.ст.  328,  526, 611, 612, 651 Цивільного Кодексу України”,  ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, ст. 128 ЦК УРСР (1963р.), ст.ст. 49,  78, 82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:          

     Позовні вимоги позивача задовольнити.

1. Розірвати  попередній договір оренди від 01.10.2008р. укладений між  Відкритим акціонерним товариством „Нікопольське автотранспортне підприємство” та Приватним підприємством „Дінар”.

2. Визнати за   Відкритим акціонерним товариством „Нікопольське автотранспортне підприємство” (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 165, код 03113443) – право власності на  нежитлове приміщення диспетчерського пункту № 1 розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Микитинська, 15, яке складається з :

1.Тамбур  1,2 кв.м.

2.Коридор 3, 4 кв.м.

3.Приміщення 10,3 кв.м.

4.Касса 5,2 кв.м.

5.Клодова 2,0 кв.м.

6.Приміщення 13,4 кв.м.

7.Коридор 1, 2 м.кв.

8.Туалет 1, 2 кв.м.

9. Вмивальник 2,9 кв.м.

10.Приміщення 13,7 кв.м.

11.Приміщення 4,4 кв.м.

12.Кабінет 7,7 кв.м.

13.          Приміщення 10,8 кв.м.

14.Приміщення 15,4 кв.м.

Усього 93, 4 кв.м.

3. Стягнути з  Приватного підприємства „Дінар” (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лесі Українки,109 код 31687009) на користь  Відкритого акціонерного товариства „Нікопольське автотранспортне підприємство” (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 165, код 03113443) -  витрати по сплаті державного мита в сумі  102  (сто дві) грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.  про що видати наказ  відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя

 Л.В. Жукова

Рішення підписано 16.12.2008р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.