Постанова

від 30.07.2012 по справі 5011-55/3641-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2012 № 5011-55/3641-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання Криворотько В.В.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 30.07.2012 року

розглянувши матеріали апеляційних скарг

закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»

на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року

у справі №5011-55/3641-2012 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Оберіг»

про визнання недійсним договору про охорону №21 від 20.08.2009 року, -

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі

№5011-55/3641-2012 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Договір про охорону №21 від 20.08.2009 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 та прийняти нове рішення по справі, яким, крім задоволення позовних вимог, стягнути з ТОВ «Консалтинговий центр «Оберіг» в доход Державного бюджету України штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 повністю та постановити нове рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Відповідач та третя особа не скористались своїми правами згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу позивача, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року у справі

№5011-55/3641-2012 прийнято апеляційну скаргу ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 30.07.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року у справі

№5011-55/3641-2012 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» до провадження та об'єднано її розгляд з апеляційною скаргою ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» в одне провадження.

25.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив від ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» на апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс», в якому просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

В судовому засіданні 30.07.2012 року представник позивача приймав участь та надав свої пояснення, в яких заперечив проти доводів, що викладені відповідачем в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 залишити без змін; представник відповідача в судове засідання 30.07.2012 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 30.07.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 30.07.2012 року представником позивача подана заява про відкликання (відмову) апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі

№5011-55/3641-2012 в порядку ст. 100 Господарського процесуального кодексу України. Вказану заяву підписано Стемковською О.О., яка згідно з довіреності №11/01/12-а від 11.01.2012 року є вповноваженою особою представляти інтереси ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

Згідно ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій ст. 22 цього Кодексу. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Матеріали справи не містять доказів про те, що подана ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» заява про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, або суперечить чинному законодавству.

Враховуючи наведене та виходячи з приписів статей 80, 100 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття відмови ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» від апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012, у зв'язку з чим припиняє перегляд за апеляційною скаргою позивача оскаржуваного рішення.

Також, колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс», дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20.08.2009 року між ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (далі - замовник) та ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» (далі - охоронна фірма) було укладено договір про охорону №21 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а охоронна фірма бере під охорону об'єкти, перераховані у переліку та дислокації (плані-схемі, а.с. 12, 13) об'єктів, які охороняються, що додаються до договору та працівників замовника, які перераховані у переліку, що додається до договору (п. 1 договору).

Відповідно до п. 5 договору вартість послуг становить 14,00 грн./година. Оплата за охорону здійснюється на підставі рахунків охоронної фірми та акту виконаних робіт на рахунок охоронної фірми протягом 5-ти днів з дати надання рахунку (п. 6 договору).

Додатком №1 договору передбачено перелік об'єктів, що охороняються - нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 6 та нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Т. Драйзера, 4, часи спостереження - за домовленістю.

Пунктом 13 договору встановлено, що даний договір укладається терміном на один рік і набуває чинності з дня підписання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є вимоги ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» до ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» про визнання недійсним договору про охорону №21 від 20.08.2009 року.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1, ст. 92 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2008 року у справі №43/75 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», введено у відповідності до ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією - керівника боржника Голову Правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» Васютинського П.П., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та до закінчення провадження у справі зупинено виконання боржником грошових зобов'язань та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань (а.с. 14-15).

Відповідно до ч. 4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію: припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

Договір про охорону №21 від 20.08.2009 року підписаний з боку ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» Першим заступником Голови правління Діжечко В.А.

Проте, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження повноважень Діжечко В.А. на підписання договорів від імені ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що на момент підписання спірного договору вповноважений на укладення договорів від імені позивача був Голова Правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» Васютинський П.П., що підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2008 року у справі №43/75.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що особа, яка вчинила правочин від імені позивача, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його вчинення.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку що, договір про охорону №21 від 20.08.2009 року не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню його недійсним з моменту укладення.

Щодо посилання відповідача на ст. 241 Цивільного кодексу України в своїй апеляційній скарзі колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження своїх доводів щодо подальшого схвалення правочину, а саме не надано договору №25/12-09 від 25.12.2009 року. Тобто суд не мав можливості надати правову оцінку вказаному договору.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, представником відповідача не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях.

Зважаючи на те, що доводи скаржника законних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Прийняти відмову закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» від апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012.

2. Припинити апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь».

3. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі №5011-55/3641-2012 залишити без задоволення.

4. Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року у справі

№5011-55/3641-2012 залишити без змін.

5. Справу №5011-55/3641-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.08.2012 року

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лобань О.І.