Постанова

від 08.10.2012 по справі 5011-55/3641-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5011-55/3641-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О. за участю представників: від позивача:Стемковська О.О., дов. №20/08/12-а від 19.08.2012р.; від відповідача:не з'явився; від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. (складена 02.08.2012р.) у справі господарського суду№5011-55/3641-2012 міста Києва за позовомЗакритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" м. Київ третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Оберіг" смт. Баришівка, Київська обл. провизнання недійсним договору про охорону №21 від 20.08.2009р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. (складена 02.08.2012р.) у справі №5011-55/3641-2012 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним договір про охорону №21 від 20.08.2009р. укладений між Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс".

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення місцевим та апеляційним господарським судом норм чинного законодавства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. №03.07-05/754 в зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. для розгляду справи №5011-55/3641-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Алєєва І.В. (доповідач), судді: Акулова Н.В., Євсіков О.О.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 08.10.2012р. з'явився представник позивача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач та третя особа уповноважених представників -не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс".

Як було встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, спірні правовідносини стосуються договору про охорону №21 від 20.08.2009р. укладеного між Закритим акціонерним товариством "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" (охоронна фірма), відповідно до умов якого замовник доручає, а охоронна фірма бере під охорону об'єкти, перераховані у переліку та дислокації об'єктів, які охороняються, що додаються до договору та працівників замовника, які перераховані у переліку, що додається до договору терміном дії на один рік з дня його підписання.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що договір про охорону №21 від 20.08.2009р. підписаний з боку Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Першим заступником Голови правління Діжечко В.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції встановили, що відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. у справі №43/75 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією - керівника боржника Голову Правління Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Васютинського П.П., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та до закінчення провадження у справі зупинено виконання боржником грошових зобов'язань та зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня винесення ухвали про санацію: припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо наявності повноважень Діжечко В.А. на підписання договорів від імені Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", а з урахуванням вищезазначеної ухвали господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. у справі №43/75 дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що на момент підписання спірного договору уповноваженою особою на укладення договорів від імені позивача був Голова Правління Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Васютинський П.П., а відтак у Діжечко В.А. на момент підписання договору про охорону №21 від 20.08.2009р. не було необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що місцевим та апеляційним господарським судом вірно застосовані норми процесуального та матеріального права, приписи ст.ст. 92, 203, 207, 215 ЦК України.

Крім того, посилання заявника касаційної скарги про необізнаність про місце проведення судового розгляду не беруться судовою колегією до уваги, оскільки мало місце зміни адреси та місцезнаходження Київського апеляційного господарського суду, про що було повідомлено сторін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. у справі №5011-55/3641-2012 із зазначенням нової адреси.

Відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. (складена 02.08.2012р.) у справі №5011-55/3641-2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. (складена 02.08.2012р.) у справі №5011-55/3641-2012 -залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа-Сервіс" -без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков