Рішення

від 09.08.2012 по справі 1/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.12 Справа № 1/107.

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3369 грн. 68 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

за участю представника від позивача -Рожко Є.В., довіреність № 12-01-153/1414 від 21.09.11;

відповідача ОСОБА_2

Суть спору: про стягнення 1933 грн. 59 коп. боргу, 96 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 22 грн. 74 коп. 3% річних, 1316 грн. 59 коп. пені за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.03 № 371.

У ході розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами за клопотанням відповідача.

Ухвалою від 20.05.10 провадження у справі було зупинено до вирішення справи Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за позовом фізичної особи ОСОБА_1. до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та визнання недійсним рішення виконкому № 530 від 24.03.09, яким затверджувався тариф на теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.12 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області адміністративний позов у справі № 2-а-448/11 задоволений частково, а постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.12 постанову Сєвєродонецького міського суду скасовано та у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 28.07.12 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що :

- позивач не є постачальником теплової енергії в приміщення відповідача згідно акту розмежування експлуатаційної відповідальності між ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та КП "Сєвєродонецькі теплові мережі", оскільки між позивачем та відповідачем немає межі продажу теплової енергії;

- відбулось розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді у зв'язку з надісланням пропозиції про це згідно умов п. 10.2 договору за заявами від 26.10.09, 28.10.09 та 21.11.09;

- невідповідність договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.03 Типовому договору, затв. постановою КМ України № 630 від 21.07.05;

- фактичну відсутність послуги опалення у приміщенні у квітні 2009 року через ремонт теплотраси;

- відсутність обов'язку по сплаті за опалення місць загального користування будинку за адресою по АДРЕСА_1 через нездійснення балансоутримувачем заходів з утеплення вказаних місць, що передбачено п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води;

- відсутність обгрунтованих розрахунків ціни позову щодо спірних періодів тощо.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про необгрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.12.03 між позивачем -Державним підприємством "Сєвєродонецька ТЕЦ" та відповідачем -фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № 371 про постачання теплової енергії в гарячій воді, оскільки у судовому порядку по справі № 20/6пд, розглянутій господарським судом Луганської області 13.05.04, відповідача було зобов'язано укласти такий договір.

За умовами договору № 371 про постачання теплової енергії в гарячій воді позивач прийняв зобов'язання постачати теплову енергію споживачу у вигляді гарячої води, а відповідач -оплачувати даний товар у відповідності до виставлених рахунків, що передбачено розділом 6 даного договору, а саме:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом Луганської облдержадміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є заборгованість, яка утворилась за даними позивача за опалювальний період 2009 року на загальну суму 1933 грн. 59 коп. (з лютого по грудень).

Згідно п. 6.3 договору ціна за 1 Гкал (тариф) складає 96,52 грн .

Як свідчать матеріали справи, у спірний період виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради приймались рішення № 2568 від 25.12.08 про затвердження тарифу на теплову енергію, яку поставляє ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" для бюджетних установ та інших споживачів у розмірі 426 грн. 89 коп. та № 530 від 24.03.09 про затвердження тарифу у розмірі 695 грн. 36 коп.

Однак, після підвищення тарифів будь-яких змін до даного договору сторонами не вносилось. У той же час договір не містить умов про те, що підвищення тарифу не потребує внесення змін до договору та відповідні розрахунки мають проводитись споживачем після оприлюднення рішень виконкому у засобах масової інформації.

У справі відсутні докази оприлюднення рішення № 530 від 24.03.09 про затвердження тарифу у розмірі 695 грн. 36 коп., оскільки доданий до справи Офіційний вісник № 17 за 27.02.09 містить відомості про проект такого рішення, яке було прийняте у березні 2009 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та вимог Цивільного кодексу.

У відповідності до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння зміна зобов'язання, а ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 2.1 договору теплова енергія має постачатись споживачу у приміщення за адресою: АДРЕСА_2, але в актах про включення теплоустановок від 27.11.08 № 589 та від 16.10.09 № 6 (арк. справи 30, 33, т. 1) такий будинок відсутній.

Тому у задоволенні позову у частині боргу за період з лютого по березень 2009 року слід відмовити, у т.ч. щодо додаткових вимог, нарахованих за ст. 625 ЦК України та пені.

Щодо решти боргу за листопад та грудень 2009 року (додаткових вимог до них), то суд дійшов висновку, що у даний період сторони не знаходились у договірних відносинах з огляду на наступне.

Так, в обгрунтування заперечень відповідач посилається на те, що за листами від 26.10.09, 28.10.09 та 21.11.09 він звертався до відповідача у відповідності до п. 10.2. вищезазначеного договору з проханням припинити його дію, що підтверджено матеріалами справи.

За листом від 10.11.09 № 26-04-1408 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його вимоги щодо припинення дії договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За змістом пунктів 10.1, 10.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.03 № 443, сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з 01.12.03 та діє до 01.12.04, а також вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки факт звернення відповідача до відповідача з пропозицією про припинення дії договору підтверджується документально, суд дійшов висновку про фактичне припинення дії вказаного договору, яке відбулось з листопада 2009 року у порядку, визначеному п. 10.2. вказаного договору.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Заява відповідача про надіслання повідомлення до правоохоронних органів залишається судом без задоволення за відсутності підстав, передбачених ст. 90 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1933 грн. 59 коп. боргу, 96 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 22 грн. 74 коп. 3% річних, 1316 грн. 59 коп. пені за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.03 № 371 в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 14.08.12.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова