Постанова

від 14.08.2012 по справі 5023/5647/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5023/5647/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Коробенка Г.П.

за участю представників : ТОВ "КУА "Форвард" -Бігдана О.А., ПАТ "Кредитпромбанк" -Шуліки Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/5647/11 за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Лідер" до ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2011 р. порушено провадження по справі № 5023/5647/11 про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 02.08.2011 р. по справі № 5023/5647/11 боржник -ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Лідер".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2011 р. по справі № 5023/5647/11 припинено обов'язкі ініціюючого кредитора як ліквідатора боржника, призначено на цю посаду арбітражного керуючого Сисун О.І.

ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії 11.10.2011 р. подано до суду клопотання про проведення судово-економічної експертизи фінансового становища боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. /суддя Дзюба О.А./ відмовлено ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії в задоволенні клопотання про проведення судово-економічної експертизи фінансового становища боржника, затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю на сумі 7096856,96 грн., затверджено звіт ліквідатора боржника Сисун О.І. та ліквідаційний ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", провадження по справі № 5023/5647/11 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 р. по справі № 5023/5647/11 /судді : Пуль О.А., Бородіна Л.І., Хачатрян В.С./ ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії, з урахуванням заяви Банку про виправлення технічної помилки, просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р., посилаючись на те, що вони постановлені судом першої інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "КУА "Форвард" у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи і підстав для їх скасування не має.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

До господарського суду Харківської області 27.09.2011 р. надійшов звіт ліквідатора боржника Сисун О.І. та ліквідаційний баланс ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", із якого вбачається, що у боржника відсутні будь-які активи, а саме, рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів по справі.

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, у зв'язку з чим вимоги кредиторів по справі на загальну суму 7 096 856,96 грн. залишаються непогашеними, на підставі п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

В порушення вищезазначених вимог Закону, затверджуючи звіт ліквідатора боржника Сисун О.І., ліквідаційний баланс ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер".

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" порушено на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Разом з тим, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами даного Закону.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом, грошові вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Лідер" до боржника ґрунтуються на заборгованості в сумі 177421,72 грн., з яких 176821,72 грн. основна сума боргу та 600 грн. -судові витрати.

На підтвердження наявності даного боргу, ініціюючим кредитором було додано до заяви про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" копію наказу господарського суду Харківської області від 05.07.2011 р. №5023/4492/11 про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Інвестиційно-промислова група "Восток" по справі №7/4-09 від 29.05.2009 р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Згідно ст.4 3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ініціюючим кредитором, в порушення вищевказаних вимог Закону, не додано до заяви про порушення справи про банкрутство жодних доказів здійснення виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 05.07.2011 р. №5023/4492/1, що свідчить про недоведеність факту безспірності грошових вимог до ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

В статтях 1, 3 Конституції України визначено, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері, зокрема господарських правовідносин є звернення до третейського суду у випадках і порядку, передбаченому вищенаведеним Законом.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Оскільки відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд спору та рішення зазначеного суду не є актом правосуддя, то рішення такого суду є лише актом недержавної юрисдикційної діяльності.

Виходячи з положень ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України "Про третейські суди" та ст. 1 ГПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень ст.ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст.ст.3, 15 ЦК України, ст.ст.1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист господарського права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист господарських прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень особами, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону України "Про третейські суди").

Таким чином, зважаючи на зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди і не може свідчити про безспірність кредиторських вимог в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На зазначені обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не дали їм ніякої оцінки.

Крім того, ініціюючий кредитор - ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард", звертаючись з заявою до суду про порушення провадження по справі про банкрутство боржника, не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про відсутність ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" за місцем його знаходження.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" ініціюючим кредитором надано суду копію витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.06.2011 р., статус відомостей про юридичну особу -ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" - яка має ідентифікаційний код 23461005 -не підтверджено (т.1, а.с.9).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", місцезнаходження юридичної особи -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Зазначені вище норми передбачають можливість внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" процедури, до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові наслідки, в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АЖ № 121972 (Запис 1), яка містить інформацію щодо відсутності ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" за місцезнаходженням (т.2, а.с.12).

Проте, зазначена довідка містить інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою станом на 15.09.2011 р., тобто після порушення провадження по справі про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" (11.07.2011 р.).

Таким чином, в порушення вимог закону, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" на підставі ст.52 Закону, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів, які б свідчили про відсутність юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням та про безспірність своїх грошових вимог.

Крім того, як було встановлено судом, у господарського суду Харківської області в 2009 -2011 р. здійснювалось провадження по справі № Б-39/119-09 про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2010 р., яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р., затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", провадження по справі № Б-39/119-09 припинено.

Постановою ВГСУ від 19.04.2011 р. скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 20.09.2010 р., провадження по справі № Б-39/119-09 припинено, на підставі ч.1 п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як безпідставно порушене.

А через три місяці, в липні 2011 р. ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" як керуючого активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Лідер" подано до суду заяву про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства відсутнього боржника.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство боржника - ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону та підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу і припинення провадження по справі.

Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.

Предметом спору, на стадії порушення провадження по справі про банкрутство, є неплатоспроможність боржника сплатити безспірні грошові вимоги, що повинно бути підтверджено ініціюючим кредитором відповідними доказами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство. Якщо при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство боржника кредитор не надав суду необхідних доказів, які б свідчили про неспроможність боржника сплатити безспірний борг, а судом порушене провадження по справі, то таке провадження підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/5647/11 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі -припиненню, на підставі п.1-1 чт.1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 10 - 111 13 , п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/5647/11 скасувати.

Провадження по справі № 5023/5647/11 припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходження юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер", майдан Конституції, буд.1, Палац праці, другий під"їзд, другий поверх ( код ЄДРПОУ 23461005), проведену відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/5647/11.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Коробенко Г.П.

.