cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"14" серпня 2012 р. Справа № 8/196-НМ
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., розглянула касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (далі -Фонд) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.12 у справі№ 8/196-НМ господарського судуЖитомирської області за позовомФонду довідкритого акціонерного товариства "Бердичівське АТП - 11856" прозобов'язання вчинити певні дії, що розглядалась за скаргою Фонду на діїВідділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції,
ВСТАНОВИЛА:
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України.
Фонд вдруге звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 10-09-01760 від 13.06.12 на постанову від 09.04.12 Рівненського апеляційного господарського суду, заявивши клопотання про поновлення строку для подання такої касаційної скарги, яке мотивовано тим, що первинна касаційна скарга Фонду була повернута у зв'язку з порушенням вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.
Оскільки можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на постанову від 09.04.12 Рівненського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку Фондом не доведено належними доказами непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для правильного та своєчасного касаційного оскарження постанови від 09.04.12 Рівненського апеляційного господарського суду.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Фондом процесуального строку.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, додає до неї докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про сплату нею судового збору за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.
Закон України "Про судовий збір" (набрав чинність з 01.11.11) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Разом з тим, на даний час є чинною і Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом від 22.04.93 № 15 Головної державної податкової інспекції України. Так, відповідно до пункту 14 цієї Інструкції при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 267 від 06.06.12 про сплату судового збору у сумі 536,50 грн. не може бути належним доказом, підтверджуючим сплату судового збору у встановленому порядку, оскільки на платіжному дорученні відсутня відмітка банку про зарахування судового збору до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, касаційна скарга Фонду не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникові відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та оскільки така касаційна скарга подана після спливу строку, встановленого для її подання, а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.
Керуючись ст. 110, п.п. 4, 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
у х в а л и л а :
Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову від 09.04.12 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 8/196-НМ господарського суду Житомирської області відхилити.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на постанову від 09.04.12 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 8/196-НМ господарського суду Житомирської області та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Є.Першиков судді: Т.Данилова І.Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2012 |
Оприлюднено | 17.08.2012 |
Номер документу | 25628816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Першиков Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні