Рішення

від 08.08.2012 по справі 5020-585/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року справа № 5020-585/2012 За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 25750044

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія",

ідентифікаційний код 31277480

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50)

про стягнення неустойки в сумі 69 096,34 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ФКМ Севастопольської міської Ради) -Бекетова Н.С. -представник, довіреність від 25.07.2012;

відповідач (ПП „Агентство нерухомості „Астерія") -Крічун М.М. -представник, довіреність від 04.08.2009.

Обставини справи:

24.05.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія" (далі -відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 71 393,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, серед іншого, на статтю 785 Цивільного кодексу України та зазначає, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі № 5020-7/146, яке набрало законної сили 11.02.2011, розірвано (припинено) договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003. Утім, відповідач не повернув майно орендодавцеві, а тому зобов'язаний сплатити неустойку за весь час користування майном.

Ухвалою суду від 31.05.2012 (суддею Альошиною С.М.) порушено провадження у справі № 5020-585/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 18.06.2012.

В судовому засіданні 18.06.2012, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 11.07.2012, а в засіданні суду 11.07.2012 -оголошено перерву до 25.07.2012.

Ухвалою суду від 25.07.2012 провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія" 2 297,60 грн неустойки припинено /арк. с. 78-79/.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи в частині позовних вимог про стягнення неустойки за період з 18.02.2011 по 27.09.2011 у розмірі 69 096,34 грн (згідно із розрахунком від 25.07.2012 /арк. с. 65/).

Також, ухвалою суду від 25.07.2012 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 08.08.2012.

Ухвалою суду від 03.08.2012 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., розгляд справи почато заново /арк. с. 92/.

Присутня в судовому засіданні 08.08.2012 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві /арк. с. 3-4/ та письмових поясненнях /арк. с. 68-69/.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзивах на позов та письмових поясненнях у справі /арк. с. 50, 60, 61-62, 73/, основні з яких полягають у бездіяльності позивача щодо організації прийняття об'єкта оренди, що, на думку відповідача, свідчить про прострочення кредитора (позивача) в розумінні статті 221 Господарського кодексу України, а тому виключає відповідальність боржника (відповідача). Крім того відповідач стверджує, що не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2003 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець), та Приватним підприємством „Агентство нерухомості „Астерія" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 13-03 (далі -Договір) /арк. с. 24-25/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а Орендар (відповідач) -прийняти в оренду нерухоме майно -вбудоване приміщення (окремо розташована будівля), загальною площею 32,0 м 2 , що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50, -яке перебуває на балансі РЕП-3, вартість якого складає, відповідно до акту оцінки вартості (експертного висновку) від 31.12.2002 -68 600,00 грн.

В подальшому сторонами були підписані протоколи узгодження змін до вищевказаного Договору, а саме:

- Протокол від 26.06.2007 /арк. с. 28-29/;

- Протокол від 29.10.2008 /арк. с. 30/;

- Протокол від 24.11.2009 /арк. с. 31/.

Згідно з пунктом 3.1 Договору (в редакції протоколу узгодження змін від 26.06.2007), розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 і становить 20 580,00 грн на рік.

Орендна плата складає 2 653,77 грн за місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (пункти 3.2, 3.3 Договору в редакції протоколу узгодження змін від 26.06.2007).

Сторони домовились, що Договір діє з моменту підписання до 28.10.2011 (пункт 7.1 Договору в редакції протоколу узгодження змін від 24.11.2009).

Крім того Сторони погодили, що дія Договору може припинитися, зокрема, за рішенням суду (пункт 7.5 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі № 5020-7/146 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія", серед іншого, розірвано Договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003, укладений між сторонами, та зобов'язано Приватне підприємство „Агентство нерухомості „Астерія" звільнити орендоване за договором майно та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом приймання-передачі /арк. с. 32-34/.

Рішення набрало законної сили 11.02.2011.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 11.02.2011, який спрямовано для виконання до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду за наказом від 11.02.2011 об'єкт оренди -вбудоване приміщення (окремо розташована будівля), загальною площею 32,0 м 2 , яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50, -звільнений та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про що державним виконавцем складено Акт від 28.09.2011 /арк. с. 35/.

Таким чином, об'єкт оренди фактично був повернутий Орендодавцеві (позивачу) більше ніж через півроку після розірвання (припинення) Договору оренди, у зв'язку з чим позивач, на переконання останнього, має право на отримання від відповідача неустойки за весь час прострочення виконання ним обов'язку щодо повернення майна.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочку виконання останнім зобов'язання щодо повернення орендованого за Договором майна після припинення дії договору.

Отже, до предмета доказування у цій справі входить встановлення факту порушення відповідачем визначених чинним законодавством та умовами Договору № 13-03 від 07.02.2003 строків виконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди після припинення дії Договору.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі № 5020-7/146 Договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 розірвано, а на Приватне підприємство „Агентство нерухомості „Астерія" покладено обов'язок звільнити орендоване за Договором майно та повернути його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом приймання-передачі /арк. с. 32-34/.

За змістом частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Як зазначено вище, рішення господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі № 5020-7/146 набрало законної сили 11.02.2011, а отже, Договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 припинив свою дію з 11.02.2011.

Статтею 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, Договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 припинив свою дію з 11.02.2012. Водночас Сторони дійшли згоди, що повернення орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після припинення Договору (пункт 2.5 Договору).

Отже, відповідач був зобов'язаний повернути орендоване за Договором майно в строк до 17.02.2011 включно.

Натомість, відповідач свого обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого за вказаним Договором майна не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Актом державного виконавця підтверджується, що об'єкт оренди повернутий Орендодавцеві лише 28.09.2011 /арк. с. 35/. Таким чином, період прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна становить: з 18.02.2011 по 27.09.2011.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Судом установлено, що відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого за договором майна після припинення Договору оренди, а тому повинен сплатити неустойку за весь період прострочення виконання зобов'язання (з 18.02.2011 по 27.09.2011) у встановленому законом розмірі (у розмірі подвійної орендної плати).

Розрахунок неустойки, наданий позивачем /арк. с. 65/, з урахуванням відзиву-3 /арк. с. 60/, пояснень від 25.07.2012 /арк. с. 68-69/ та ухвали суду від 25.07.2012 /арк. с. 78-79/ про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, судом перевірено та визнано вірним.

Доводи відповідача щодо прострочки кредитора судом відхиляються, з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Зі змісту наведеної норми випливає, що прострочення кредитора має місце за двох обставин:

1) боржник належним чином виконав свій обов'язок, запропонував кредитору прийняти виконання, а останній відмовився від такої пропозиції;

2) кредитор не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

На підтвердження своєї правової позиції відповідач надав лист № 11 від 07.02.2011 /арк. с. 55/, яким звертався до позивача із пропозицією прийняти за Актом приймання-передачі орендоване за Договором № 13-03 від 07.02.2003 майно, а також Порядок повернення орендованого майна, що належить територіальній громаді міста Севастополя, після припинення чи розірвання договору оренди, затверджений рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2007 № 1468 (далі -Порядок повернення майна) /арк. с. 57в-57д/.

Дослідивши зміст листа № 11 від 07.02.2011 /арк. с. 55/ суд встановив, що не зважаючи на зазначення на ньому дати 07.02.2011, фактично цей лист був надісланий позивачеві лише 12.04.2011, тобто із пропуском встановленого Законом (ч. 1 ст. 785 ЦК України -„негайно") та Договором (п. 2.5 Договору -„протягом одного тижня після припинення Договору") строку, про що свідчить реєстраційний штамп Фонду комунального майна у правому нижньому куті листа відповідача.

Інших доказів на підтвердження факту належного виконання Орендарем (Приватним підприємством „Агентство нерухомості „Астерія") свого обов'язку щодо повернення орендованого за Договором оренди майна відповідачем не надано.

Таким чином, боржник не виконав свого відповідного обов'язку належним чином, а тому прострочення кредитора відсутнє.

Щодо другої обставини суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення майна, зміст та послідовність процедур припинення чи розірвання договору оренди визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою домовленістю між орендодавцем та орендарем, не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди ЦМК, 1 місяця з дня закінчення договору оренди будівлі, споруди, нежитлового приміщення, індивідуально визначеного майна, якщо інше не обумовлено договором оренди, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розривається за рішенням суду (господарського суду), то угода укладається протягом 15 днів після набрання рішенням законної сили.

На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом створює спільну комісію щодо інвентаризації майна (далі -Комісія). До складу комісії входять представники орендодавця, орендаря та балансоутримувача, у випадку коли орендодавцем виступає Фонд комунального майна (пункт 4.1 Порядку повернення майна).

Після закінчення своєї роботи Комісія надає орендодавцеві протокол про результати інвентаризації майна та акт приймання-передачі орендованого майна. Протокол про результати інвентаризації майна та акт приймання-передачі орендованого майна затверджується керівником підприємства, установи, організації та установи, що виступає в якості орендодавця (пункти 4.4, 4.5 Порядку повернення майна).

Зі змісту Договору оренди нерухомого майна № 13-03 від 07.02.2003 убачається, що Сторони домовились про повернення орендованого майна наступним чином: „Приймання-передача об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря… Передача майна Орендарем та приймання його Орендодавцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін… Майно вважається повернутим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди" (пункт 2.5 Договору).

Таким чином, відповідач повинен був надати позивачу пропозиції щодо кандидатури представника Орендаря до складу комісії з інвентаризації майна, оскільки Орендодавець своїм наказом створює спільну комісію щодо інвентаризації майна саме за домовленістю з Орендарем, тобто домовленість із Орендарем передує виданню відповідного наказу про створення комісії. Доказів надання позивачеві пропозицій по кандидатурах до складу комісії відповідачем не надано, а отже, за відсутності домовленості з Орендарем Орендодавець був позбавлений можливості видати відповідний наказ про створення спільної комісії щодо інвентаризації майна.

Зважаючи на викладене, твердження відповідача про невиконання позивачем дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором, не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Рішення господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 у справі № 5020-7/146 набрало законної сили 11.02.2011, а відтак є обов'язковим на всій території України, в тому числі і для відповідача.

Також, 11.02.2011 господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ.

Як установлено судом і убачається з матеріалів справи, відповідач у визначені законом та Договором строки вказане судове рішення не виконав; жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 26.01.2011 протягом встановленого строку не вчинив.

28.02.2011, з метою виконання зазначеного судового рішення стягувач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) звернувся до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі із заявою про прийняття виконавчого документа (наказу господарського суду м. Севастополя у справі № 5020-7/146) до виконання та відкриття виконавчого провадження /арк. с. 70/.

28.03.2011 на підставі вказаного наказу заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову /арк. с. 71 -зворотний бік/. При цьому боржнику (Приватне підприємство „Агентство нерухомості „Астерія") встановлений строк для добровільного виконання судового рішення -до 05.04.2011.

04.04.2011 разом із супровідним листом № 5975/2/2 від 30.03.2011 постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення /арк. с. 72/.

Натомість, і у встановлений державним виконавцем строк (до 05.04.2011) рішення суду від 26.01.2011 не було виконане.

Згідно з Актом державного виконавця від 28.09.2011 орендоване за договором оренди приміщення було звільнено лише 28.09.2011 /арк. с. 35/.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам відповідачем не надано належних та допустимих доказів вжиття вичерпних заходів, спрямованих на безумовне виконання свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди після припинення договору оренди, та наявності прострочення кредитора.

За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 69 096,34 грн є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі належними та допустимими доказами в їх сукупності.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія" (ідентифікаційний код 31277480; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50; п/р 260033018851 у СФ ОБ № 4548, МФО 324504, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 33213870700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) неустойку в сумі 69 096,34 грн (шістдесят дев'ять тисяч дев'яносто шість грн 34 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія" (ідентифікаційний код 31277480; 99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 50; п/р 260033018851 у СФ ОБ № 4548, МФО 324504, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509) судовий збір в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.) .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2012.

Суддя підпис В.О. Головко