Постанова

від 10.09.2012 по справі 5020-585/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Справа № 5020-585/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 08 серпня 2012 року у справі № 5020-585/2012;

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

до приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" (вул. В. Морська, 50, Севастополь, 99011)

про стягнення неустойки в сумі 69096,34 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" про стягнення неустойки у розмірі 71393,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 785 Цивільного кодексу України та зазначає, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2011 року у справі № 5020-7/146, яке набрало законної сили 11 лютого 2011 року. розірвано (припинено) договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07 лютого 2003 року. Утім, відповідач не повернув майно орендодавцеві, а тому зобов'язаний сплатити неустойку за весь час користування майном.

Ухвалою суду першої інстанції від 25 липня 2012 року провадження у справі у частині стягнення з приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" 2297,60 грн. неустойки припинено (а. с. 78-79).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08 серпня 2012 року у справі № 5020-585/2012 (суддя Головко В.О.) позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради неустойку у сумі 69096,34 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що орендодавцем не були виконані дії щодо прийняття об'єкту оренди.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2012 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

У судове засідання, яке було призначено на 10 вересня 2012 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2003 року між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (орендодавець), та приватним підприємством "Агентство нерухомості "Астерія" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 13-03 (а. с. 24-25).

Відповідно пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) - прийняти в оренду нерухоме майно -вбудоване приміщення (окремо розташована будівля), загальною площею 32,0 м 2 , що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50, - яке перебуває на балансі РЕП-3, вартість якого складає, відповідно до акту оцінки вартості (експертного висновку) від 31.12.2002 -68600,00 грн.

В подальшому сторонами були підписані протоколи узгодження змін до вищевказаного договору, а саме:

- протокол від 26 червня 2007 року (а. с. 28-29);

- протокол від 29 жовтня 2008 року (а. с. 30);

- протокол від 24 листопада 2009 року (а. с. 31).

Згідно з пунктом 3.1 договору (в редакції протоколу узгодження змін від 26.06.2007). розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 і становить 20580,00 грн. на рік.

Орендна плата складає 2653,77 грн. за місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (пункти 3.2. 3.3 договору в редакції протоколу узгодження змін від 26.06.2007).

Сторони домовились, що договір діє з моменту підписання до 28 жовтня 2011 року (пункт 7.1 договору в редакції протоколу узгодження змін від 24 листопада 2009 року).

Крім того сторони договору погодили, що дія договору може припинитися, зокрема, за рішенням суду (пункт 7.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2011 року у справі № 5020-7/146 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія", серед іншого, розірвано договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07 лютого 2003 року, укладений між сторонами, та зобов'язано приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія" звільнити орендоване за договором майно та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом приймання-передачі (а. с. 32-34).

Рішення набрало законної сили 11 лютого 2011 року.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 11 лютого 2011 року, який спрямовано для виконання до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду за наказом від 11 лютого 2011 року об'єкт оренди - вбудоване приміщення (окремо розташована будівля), загальною площею 32,0 м , яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 50, - звільнений та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про що державним виконавцем складено акт від 28 вересня 2011 року (а. с. 35).

Таким чином, об'єкт оренди фактично був повернутий орендодавцеві (позивачу) більше ніж через півроку після розірвання (припинення) договору оренди, що і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Севастополя з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочку виконання останнім зобов'язання щодо повернення орендованого за договором майна після припинення дії договору.

Отже, до предмета доказування у цій справі входить встановлення факту порушення відповідачем визначених чинним законодавством та умовами договору № 13-03 від 07 лютого 2003 року строків виконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди після припинення дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2011 року у справі № 5020-7/146 договір оренди нерухомого майна №13-03 від 07 лютого 2003 року розірвано, а на приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія" покладено обов'язок звільнити орендоване за договором майно та повернути його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом приймання-передачі (а. с. 32-34).

Згідно частині 2 та 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Як зазначено вище, рішення господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2011 року у справі № 5020-7/146 набрало законної сили 11 лютого 2011 року, а отже, договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07 лютого 2003 року припинив свою дію з 11 лютого 2011 року.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, договір оренди нерухомого майна № 13-03 від 07 лютого 2003 року припинив свою дію з 11 лютого 2012 року. Водночас сторони дійшли згоди, що повернення орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після припинення договору (пункт 2.5 договору).

Отже, відповідач був зобов'язаний повернути орендоване за договором майно у строк до 17 лютого 2011 року включно.

Проте, відповідач свого обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого, за вказаним договором, майна не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Актом державного виконавця підтверджується, що об'єкт оренди повернутий орендодавцеві лише 28 вересня 2011 (а. с. 35). Таким чином, період прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна становить: з 18 лютого 2011 року по 27 вересня 2011 року.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Згідно частині 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого за договором майна після припинення договору оренди, а тому повинен сплатити неустойку за весь період прострочення виконання зобов'язання, тобто з 18 лютого 2011 року по 27 вересня 2011 року у розмірі подвійної орендної плати.

Розрахунок неустойки, наданий позивачем (а. с. 65), з урахуванням відзиву-3 (а. с. 60), пояснень від 25 липня 2012 року (а. с. 68-69) та ухвали суду від 25 липня 2012 року (а. с. 78-79) про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, судовою колегією перевірено та визнано вірним.

Доводи відповідача щодо прострочки кредитора судовою колегією відхиляються, з огляду на наступне.

Згідно частині першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Зі змісту наведеної норми випливає, що прострочення кредитора має місце за двох обставин:

1) боржник належним чином виконав свій обов'язок, запропонував кредитору

прийняти виконання, а останній відмовився від такої пропозиції;

2) кредитор не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

На підтвердження своєї правової позиції відповідач надав лист № 11 від 07 лютого 2011 року (а. с. 55), яким звертався до позивача із пропозицією прийняти за актом приймання-передачі орендоване за договором № 13-03 від 07 лютого 2003 року майно, а також Порядок повернення орендованого майна, що належить територіальній громаді міста Севастополя, після припинення чи розірвання договору оренди, затверджений рішенням Севастопольської міської Ради від 13 лютого 2007 року № 1468 (далі - порядок повернення майна) (а. с. 57в - 57д).

Дослідивши зміст листа № 11 від 07 лютого 2011 року (а. с. 55) судова колегія зазначає, що не зважаючи на зазначення на ньому дати 07 лютого 2011 року, фактично цей лист був надісланий позивачеві лише 12 квітня 2011 року, тобто із пропуском встановленого Законом, а саме часитиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, та договором пунктом 2.5 договору - "протягом одного тижня після припинення Договору" строку, про що свідчить реєстраційний штамп Фонду комунального майна у правому нижньому куті листа відповідача.

Інших доказів на підтвердження факту належного виконання приватним підприємством "Агентство нерухомості "Астерія") свого обов'язку щодо повернення орендованого за Договором оренди майна відповідачем не надано.

Таким чином, боржник не виконав свого відповідного обов'язку належним чином, а тому прострочення кредитора відсутнє.

Щодо другої обставини судова колегія зазначає наступне.

Відповідно пункту 3 Порядку повернення майна, зміст та послідовність процедур припинення чи розірвання договору оренди визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою домовленістю між орендодавцем та орендарем, не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди ЦМК, 1 місяця з дня закінчення договору оренди будівлі, споруди, нежитлового приміщення, індивідуально визначеного майна, якщо інше не обумовлено договором оренди, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розривається за рішенням суду (господарського суду), то угода укладається протягом 15 днів після набрання рішенням законної сили.

На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом створює спільну комісію щодо інвентаризації майна. До складу комісії входять представники орендодавця, орендаря та балансоутримувача, у випадку коли орендодавцем виступає Фонд комунального майна (пункт 4.1 Порядку повернення майна).

Після закінчення своєї роботи комісія надає орендодавцеві протокол про результати інвентаризації майна та акт приймання-передачі орендованого майна. Протокол про результати інвентаризації майна та акт приймання-передачі орендованого майна затверджується керівником підприємства, установи, організації та установи, що виступає в якості орендодавця (пункти 4.4, 4.5 Порядку повернення майна).

Зі змісту договору оренди нерухомого майна № 13-03 від 07 лютого 2003 року вбачається, що сторони домовились про повернення орендованого майна наступним чином: "Приймання-передача об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників орендодавця та орендаря... Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін... Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди" (пункт 2.5 договору).

Таким чином, відповідач повинен був надати позивачу пропозиції щодо кандидатури представника орендаря до складу комісії з інвентаризації майна, оскільки орендодавець своїм наказом створює спільну комісію щодо інвентаризації майна саме за домовленістю з орендарем, тобто домовленість із орендарем попереджає виданню відповідного наказу про створення комісії. Доказів надання позивачеві пропозицій по кандидатурах до складу комісії відповідачем не надано, а отже, за відсутності домовленості з орендарем орендодавець був позбавлений можливості видати відповідний наказ про створення спільної комісії щодо інвентаризації майна.

Зважаючи на викладене, твердження відповідача про невиконання позивачем дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором, не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2011 року у справі № 5020-7/146 набрало законної сили 11 лютого 2011 року, а відтак є обов'язковим на всій території України, в тому числі і для відповідача.

Також, 11 лютого 2011 року господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач у визначені законом та договором строки вказане судове рішення не виконав; жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду від 26 січня 2011 року протягом встановленого строку не вчинив.

28 лютого 2011 року, з метою виконання зазначеного судового рішення стягувач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) звернувся до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі із заявою про прийняття виконавчого документа (наказу господарського суду м. Севастополя у справі № 5020-7/146) до виконання та відкриття виконавчого провадження (а. с. 70).

28 березня 2011 року на підставі вказаного наказу заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову (а. с. 71 - зворотний бік). При цьому боржнику (приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія") встановлений строк для добровільного виконання судового рішення - до 05 квітня 2011 року.

04 квітня 2011 року разом із супровідним листом № 5975/2/2 від 30 березня 2011 року постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 72).

Натомість, і у встановлений державним виконавцем строк до 05 квітня 2011 року рішення суду від 26 січня 2011 року не було виконане.

Згідно акту державного виконавця від 28 вересня 2011 року орендоване за договором оренди приміщення було звільнено лише 28 вересня 2011 року (а. с. 35).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам відповідачем не надано належних та допустимих доказів вжиття вичерпних заходів, спрямованих на безумовне виконання свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди після припинення договору оренди, та наявності прострочення кредитора.

За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 69096,34 грн. є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі належними та допустимими доказами в їх сукупності.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агентство нерухомості "Астерія" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08 серпня 2012 року у справі № 5020-585/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді К.В. Волков

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

2. Приватне підприємство "Агентство нерухомості "Астерія" (вул. Гоголя, 2 оф. 314,Севастополь,99011)

3. Господарському суду міста Севастополя (вул. Павличенко, 5, Севастополь, 99011)

4. наряд