Ухвала

від 09.08.2012 по справі 2а/0270/5089/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/37387/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Головчук С.В., Ліпського Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Бруя О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Джерело»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року по справі № 2а/0270/5089/11

за позовом Приватного підприємства «Джерело»

до Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень

третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Джерело» (далі -позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень (відповідач) , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»(далі -третя особа, товариство) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. №№ 7757, 7759, 7761, 7763, 7765, 7767, 7769 від 09.12.2010 року та зобов'язання відповідача закінчити виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих написів, а також зобов'язання відповідача передати дані виконавчі написи ліквідаційній комісії підприємства.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у не розгляді заяв голови ліквідаційної комісії підприємства про передачу виконавчих документів ліквідаційній комісії та закінчення виконавчого провадження. Зобов'язано відповідача розглянути заяви голови ліквідаційної комісії підприємства про передачу виконавчих документів ліквідаційної комісії та закінчення виконавчого провадження в установленому законодавством України порядку.

Не погодившись із судовими рішеннями, підприємство подало касаційну скаргу, де просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в справі прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням власника від 11.10.2011 року позивач вирішив припинити підприємство шляхом його ліквідації. Для ліквідації підприємства було створено ліквідаційну комісію у складі: голова комісії - Спірідонов В.В., члени комісії - Томляк І.П.,Галамага Л.В.

Дані відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців про що свідчить витяг серії АЄ № 828307. У бюлетені державної реєстрації № 193(28) від 14.10.2011 року розміщено інформацію про ліквідацію позивача.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулося до відповідача з заявами про відкриття виконавчого провадження та виконання виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., що зареєстровані в реєстрі під номерами 7757, 7759, 7761, 7763, 7765, 7767, 7769 від 09.12.2010 року.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченком О.В. розглянуто дані заяви та прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання вищезазначених виконавчих написів де боржником зазначено Приватне підприємство «Джерело».

Голова ліквідаційної комісії підприємства звернувся до державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби міністерства юстиції України Вовченка О.В. із заявами про передачу виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Осипенко Д.О., що зареєстровані в реєстрі під номерами 7757, 7759, 7761, 7763, 7765, 7767, 7769 від 09.12.2010 року ліквідаційній комісії та відповідно про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів.

Вказану заяву про передачу виконавчих написів відповідачем було отримано 09 листопада 2011 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів спрямованих на виконання вимог ст. ст.49 та 67 Закону, а саме не було передано виконавчі написи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Осипенко Д.О. ліквідаційній комісії та не закінчено виконавчі провадження з примусового виконання даних написів, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з зазначеним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон) виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника юридичної особи).

Згідно зі ст. 67 вказаного Закону чітко визначено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням вищевказаних правових норм суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем у передбачений чинним законодавством спосіб та у визначений строк.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суди повинні були зобов'язати відповідача закінчити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих написів та передати дані виконавчі написи ліквідаційній комісії підприємства, оскільки приймаючи рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження та передачу виконавчих документів ліквідаційній комісії, суд першої інстанції фактично взяв би на себе повноваження, що надані лише органам виконавчої служби.

Отже, проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства та врахувавши фактичні обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку , що відповідачем не було вжито жодних заходів спрямованих на виконання вимог ст. ст.49 та 67 Закону, а тому позовні вимоги підлягали до часткового задоволення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Джерело»залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року по справі № 2а/0270/5089/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.І. Ємельянова

Судді С.В. Головчук

Д.В. Ліпський

Суддя В.І. Ємельянова