Ухвала

від 31.07.2012 по справі 2а-6835/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 2а-6835/12/2670

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 липня 2012 року м. Київ№ 2а-6835/12/2670 За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Державної податкової служби у м. Києві

про визнання незаконними дій щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661

Суддя: Добрянська Я.І.

секретар с/з: Юзина О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вавдійчик Б.П. (довіреність № 322/10 від 16.12.2010 р.)

від відповідача: Капустіна А.А. (довіреність № 250/10-105 від 09.07.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання незаконними дій щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011 р. позивачу було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 р. було скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2011 р. про відмову у відкритті провадження у справі, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, після скасування судового рішення, справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання незаконними дій щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661, Окружним адміністративним судом міста Києва такій справі було присвоєно новий № 2a-6835/12/2670, та справу прийнято для продовження розгляду суддею Добрянською Я.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2012 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2a-6835/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 11.06.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2012 р. було задоволено клопотання про заміну неналежного відповідача по справі № 2a-6835/12/2670 та замінено неналежного відповідача по справі № 2a-6835/12/2670 Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на належного відповідача Державну податкову службу у м. Києві.

В судовому засіданні 31.07.2012 р. представник позивача уточнив позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та в судових дебатах просив суд:

- визнати незаконними дії Державної податкової служби у м. Києві щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661.

В обґрунтування наведених позовних вимог представник позивача зазначив про перевищення відповідачем, наданих йому Конституцією та Законами України повноважень, при складанні (оформленні) аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661, зокрема не скерування копії такої аналітичної довідки для відома позивачу.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.07.2012 р. проти позву заперечив та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач послався на те, що оскаржувана позивачем аналітична довідка від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661 (дії відповідача щодо її оформлення), була оформлена ДПС у м. Києві на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Податкового кодексу України, та Наказу ДПА України від 16.01.2006 р. «Про затвердження положення про звітність в органах ДПСУ».

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України, зважаючи зокрема на таке.

В уточнених позовних вимогах позивач просить суд визнати незаконними дії Державної податкової служби у м. Києві щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661.

Як видно з наявних матеріалів справи, співробітниками ДПС у м. Києві була оформлена аналітична довідка від 06.10.2011 року № 36/35-30/24584661 «Про проведення аналізу фінансових операцій, проведених ДП «НАЕК «Енергоатом», по взаєморозрахунках та взаємовідносинах з ТОВ НВП «Інтеренерго»та ТОВ «Аква-Арт»за період з 01.07.2008 року по 31.09.2010 року.

Відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства.

Частиною 2 ст.9 вказаного Закону України визначено, що Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно наявних матеріалів справи, ДП «НАЕК «Енергоатом»перебуває на обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (назва податкового органу на момент складання оскаржуваної довідки), та відповідно на час складання зазначеної аналітичної довідки, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків підпорядковувалась ДПА у м. Києві (назва податкового на момент складання оскаржуваної довідки).

Відповідно до зазначеного спростовується твердження позивача, викладене в позовній заяві, щодо неможливості ДПС у м. Києві здійснювати контроль платника податків, який перебуває на обліку в іншому податковому органі.

Як зокрема було зазначено Київським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 24.04.2012 р. (якою скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2011 р. про відмову у відкритті провадження у справі), виходячи з вимог, викладених в позовній заяві, позивачем оскаржується не сама аналітична довідка, а дії суб'єкта владних повноважень щодо дотримання процедури її оформлення.

З приводу наведеного, суд вважає за необхідне зазначити зокрема наступне.

Згідно з ч.3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до наявних матеріалів справи, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом»за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, при здійсненні фінансово-господарських операції із ТОВ «Аква-Арт»та ТОВ «Інтеренерго», було порушено кримінальну справу № 80-0269.

Згідно фабули кримінальної справи, зазначеної в постанові про проведення виїмки від 17.10.2011 р. аналітична довідка стала приводом, а відомості, вказані в ній, підставою для порушення кримінальної справи.

Так, 27.09.2011 р. на адресу позивача надійшов запит відповідача від 22.09.2011 р. № 25617/10/41-156 про надання інформації та документального підтвердження взаємовідносин ДП «НАЕК «Енергоатом»з ТОВ НВП «Інтеренерго»(код ЄДРПОУ 35166088) та ТОВ «Аква-Арт»(код ЄДРПОУ 36803283) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

Підставою для надання запиту та витребування документів відповідачем було зазначено п.73.5 ст.73 ПК України та вказано про проведення зустрічної звірки ДП «НАЕК «Енергоатом».

На вказаний запит ДП «НАЕК «Енергоатом»листом від 11.10.2011 р. № 14341/15 було надано копії документів щодо взаємовідносин ДП «НАЕК «Енергоатом»з ТОВ НВП «Інтеренерго»(код ЄДРПОУ 35166088) та ТОВ «Аква-Арт» (код ЄДРПОУ 36803283) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також: підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між: ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232.

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, та наявні у справі докази судом не вбачається порушення контролюючим органом (відповідачем) саме процедури оформлення аналітичної довідки, визначеної чинним законодавством.

Посилання позивача в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог на не скерування відповідачем копії аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661 для відома позивачу суд до уваги в якості допустимого доказу прийняти не може, оскільки в позовній заяві позивач просить суд визнати незаконними дії ДПС м. Києві саме щодо оформлення такої аналітичної довідки, однак не її скерування (чи не скерування), та крім того факту порушення відповідачем саме процедури оформлення аналітичної довідки в позовній заяві не обґрунтовано та допустимими доказами не підтверджено.

Проте, в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог відносно визнання незаконними дій ДПС м. Києві щодо оформлення аналітичної довідки, позивач наголошує саме на безпідставності зроблених відповідачем в такій довідці висновків про порушення ДП «НАЕК «Енергоатом»податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин із ТОВ НВП «Інтеренерго»та ТОВ «Аква-Арт».

Таким чином, згідно наданих позивачем в позовній заяві обґрунтувань позовної вимоги щодо незаконності дій відповідача відносно оформлення аналітичної довідки, позивач насправді зазначає про протиправність висновків такої аналітичної довідки, та відповідно оскаржує зазначену аналітичну довідку по суті (висновки, зроблені контролюючим органом в аналітичній довідці).

Так, відповідно до Наказу ДПА України від 16.01.2006 року № 15 «Про затвердження положення про звітність в органах ДПСУ»зазначено, що аналітична інформація - це сукупність первинних, зведених та аналітичних показників, яка формується структурними підрозділами органів ДПС України або за їх запитами покладених на них функцій по адмініструванню податків, економічного аналізу, контрольно-перевірочної роботи, забезпеченню погашення податкових зобов'язань виконання доручень керівництва та інше.

Джерелом аналітичної інформації є затверджені звіти, зведені інформації, інформація з баз даних органів ДПС України та зовнішніх джерел.

Аналітична інформація може бути оформлена як довідка, аналітична інформація, зведена таблиця тощо.

Враховуючи вищенаведене, аналітична довідка складається для її використання в службовій діяльності контролюючих органів, та є виключно внутрішнім документом такого контролюючого органу, на підставі якого можуть проводитися певні аналітичні дослідження та робитися аналітичні висновки.

Зважаючи на таке, та дослідивши наявні матеріали справи та норми наведеного законодавства, суд вважає, що оскарження позивачем в даній адміністративній справі дій Державної податкової служби у м. Києві щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661 (а фактично оскарження такої довідки по суті, тобто висновків, зроблених у ній ), не є вірним застосуванням позивачем норм Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового законодавства України (зокрема Податкового кодексу України) та Конституції України, щодо захисту своїх прав та інтересів, порушених на думку позивача.

Як було наведено вище, та не було допустимими доказам спростовано позивачем, аналітична довідка ДПС у м. Києві від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661- не є рішенням, яке містить обов'язковість приписів для платника, а є виключно внутрішнім документом контролюючого органу для використання в службовій діяльності, на підставі якого можуть проводитися певні аналітичні дослідження та робитися аналітичні висновки.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

Враховуючи практику застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, можна зробити висновок, що правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки не стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Таким чином, оформлена відповідачем аналітична довідка не створює для позивача відповідних прав та обов'язків, та не містить будь-яких обов'язкових приписів для позивача, а отже зазначений спір не є публічно-правовим в розумінні КАС України.

Враховуючи таке, в даному випадку в адміністративному суді позивачем можуть бути оскаржені рішення органу владних повноважень, що містить обов'язковість його приписів для позивача, або дії органу владних повноважень щодо процедури прийняття такого рішення, яке містить обов'язковість його приписів для позивача.

Суд також наголошує, що аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670, що була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011 р.

Так, в зазначеній постанові від 24.03.2011 р. по справі № 2-а-12719/10/2670 Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. А отже, якщо відповідне рішення не має обов'язкового характеру та не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого рішення, то відповідно воно не може бути оскаржене до адміністративного суду.

Схожої позиції притримується також Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.05.2012 р. по справі № 6/480.

В даному випадку контролюючим органом було оформлено саме аналітичну довідку, для її використання в службовій діяльності, що є виключно внутрішнім документом такого контролюючого органу, на підставі якого можуть проводитися певні аналітичні дослідження та робитися аналітичні висновки, та відповідно така аналітична довідка не має обов'язкового характеру та не породжує жодних правових наслідків від моменту її прийняття для позивача.

Так, аналітична довідка містить лише певну інформацію, яка в подальшому може бути використана контролюючим органом при здійсненні його діяльності, що направлена на захист інтересів держави та відповідно контроль за правомірністю діяльності суб'єктів господарювання.

Тобто така довідка не має для платника податків юридичного наслідку (обов'язковості її приписів), та не змінює правовий (майновий) стан суб'єкта господарювання.

Таким чином, законодавцем передбачено спосіб захисту порушеного права суб'єкта господарювання, а саме оскарженням податкового повідомлення-рішення, яке має юридичний наслідок, змінює майновий стан платника податків, чи зобов'язує до вчинення певних дій.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт -виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії -виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту / актів / щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта / суб'єктів /, якому він адресований.

Так, в даному випадку, аналітична довідка не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єкта господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, а лише містить певну інформацію для внутрішнього використання в діяльності контролюючих органів.

Як видно з позовної заяви та наявних матеріалів справи, позивач оскаржує зокрема викладену в аналітичній довідці позицію контролюючого органу щодо правомірності ведення позивачем господарської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, правову позицію податкового органу з даного приводу суд оцінюватиме при оскарженні платником податків податкового повідомлення-рішення, якщо таке буде винесено за наслідками встановлених порушень.

Тобто, закриваючи провадження в цій частині позовних вимог, суд не позбавляє права суб'єкта господарювання на захист його порушених чи оспорюваних прав, свобод та інтересів в судовому порядку.

А тому, суд вважає, що вимоги ст.56 Податкового кодексу України (Оскарження рішень контролюючих органів) слід розуміти так, що в судовому порядку може бути оскаржено будь-яке рішення контролюючого органу, яким порушено право суб'єкта господарювання.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки аналітична довідка, складена контролюючим органом за наслідками проведеної зустрічної звірки - не є рішенням, яке містить обов'язковість приписів для платника, то відповідно вона не може бути оскаржена в судовому порядку до адміністративного суду.

Крім того, як було встановлено вище, підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечно позивачем, - податковим органом не було порушено вимог податкового та іншого законодавства при оформленні зазначеної аналітичної довідки.

Згідно п.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ч.2 ст.2, п.1 ст.17, п.1 ст.157 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 2а-6835/12/2670 за позовом Державного підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»до Державної податкової служби у м. Києві про визнання незаконними дій щодо оформлення аналітичної довідки від 06.10.2011 р. № 36/35-30/24584661 -закрити.

2. Про прийняте рішення повідомити осіб, які беруть участь у справі.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Порядок і строки апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції встановлено статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Я.І. Добрянська