Постанова

від 16.07.2012 по справі 2а/2370/1628/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року Справа № 2а/2370/1628/2012

13 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Казакова Г. І. (за довіреністю),

представника відповідача -Івченко Я. В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Люка»до державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012р. до суду звернулося приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Люка» з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022304 від 03.01.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2012 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 503 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000072304 від 03.01.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2314 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з ПП «Артбуд Вектор»за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відображення у податковому обліку безтоварних господарських операцій з придбання товарів у ПП «АртбудВектор». Прийнятими за наслідками перевірки спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2012 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 503 грн. та з податку на прибуток на суму 2314 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та зазначає, що господарські операції з ПП «Артбуд Вектор» підтверджуються наданими до перевірки податковими та видатковими накладними, складеними відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Заперечуючи нікчемність правочинів, зазначає, що вказаний висновок ґрунтуються на тому, що ПП «Артбуд Вектор»відсутній за місцезнаходженням, не має основних засобів та трудових ресурсів, на підприємстві відсутні документи первинної бухгалтерської звітності на підтвердження вказаних операцій. Позивач вважає вказані висновки помилковими, оскільки платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність у контрагентів активів, законність їх державної та податкової реєстрації, справність подання податкової та іншої звітності. Оскільки юридична відповідальність особи є індивідуальною, позивач не повинен нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом.

Крім цього, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, в усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом. У зв'язку з відсутністю рішення суду висновок про нікчемність угод та їх суперечність інтересам держави та суспільства грунтується на припущеннях і не підтверджується документально.

Також відповідно до статті 201 Податкового кодексу єдиною підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна. Всі податкові накладні та реєстри податкових накладних видані ПП «Артбуд Вектор»та надані до перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечення зазначив, що ПП «Артбуд Вектор» порушило свої податкові зобов'язання, приписи господарського та цивільного законодавства, тому угоди, укладені ПП «Артбуд Вектор»з контрагентами на реалізацію товарів та виконання послуг на адресу останніх, мають протиправний характер, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, внаслідок чого є такими, що порушують публічний порядок і відповідно до частини другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Згідно пояснення керівника ПП «Артбуд Вектор»Оголя С. В. за весь період діяльності підприємство ніяких товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу його контрагентів-покупців не поставляло та не надавало, при цьому ним документально оформлялися безтоварні фінансово-господарські операції з його контрагентами-покупцями, а оформлені документи надавались їх службовим особам чи представникам для формування податкового кредиту. Первинні документи, якими позивач підтверджує виконання правочинів, відображають операції, які фактично не відбувались, відповідно, вказані правочини є нікчемними, не породжують правових наслідків та не повинні відображатись у податковому обліку.

Оскільки надані для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійсненої господарської операції, вважає вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень такими, що не підлягають до задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з вказаних підстав та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Люка»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 30238791).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкаси було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Люка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з суб'єктами господарювання за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., про що складено акт № 2754/23-4/30238791 від 19.12.2011р.

Актом перевірки встановлено, що позивач у липні 2011р. придбав у ПП «Артбуд Вектор»такі товари: за видатковою накладною №РН-0002389 від 20.07.2011р. -оправку для гнуття деталей 2301-5401718(19) на суму 1110 грн., ПДВ 222 грн.; за видатковою накладною №РН-0002466 від 25.07.2011р. -лист 12мм 08 (12)х18Н10Т на суму 5625 грн., ПДВ 1125 грн., за видатковою накладною №РН-0002530 від 29.07.2011р. -плиту кондукторну 0310-300 та фіксатор 0301-002 на суму 2500 грн., ПДВ 500 грн., всього на загальну суму 9235 грн. 00 коп., ПДВ 1847 грн.

У серпні 2011р. позивач придбав у ПП «Артбуд Вектор»важіль 32088811 за видатковою накладною №РН-0003015 від 31.08.2011р. на суму 825 грн., ПДВ 165 грн.

Вартість придбаних товарів у загальній сумі 9235 грн. віднесена позивачем до складу витрат, які беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, за 3-й квартал 2011 року, а податок на додану вартість за податковими накладними №235 від 20.07.2011р., №313 від 25.07.2011р. та №377 від 29.07.2011р. у сумі 1847 грн. віднесено до податкового кредиту за липень 2011р., та за податковою накладною №422 від 31.08.2011р. у сумі 825 грн. віднесено до податкового кредиту за серпень 2011 року.

Довідкою від 27.10.2011р. №246/23-4/34556385, складеною посадовою особою ДПІ у м. Черкаси за результатами проведення зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор»щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з поставки товару (робіт, послуг) ПП «Артбуд Вектор»у зв'язку з відсутністю (ненаданням для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування товару, інших первинних документів бухгалтерського обліку, відсутністю трудових ресурсів, нерухомого майна, автотранспорту та земельних ділянок. ПП «Артбуд Вектор»має ознаки фіктивності, оскільки за зареєстрованим місцезнаходженням відсутнє. За вказаних обставин ПП «Артбуд Вектор»не здійснювало господарську діяльність у розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, діяльність ПП «Артбуд Вектор»була спрямована на надання податкової вигоди третім особам шляхом оформлення документів на їх користь.

За висновком перевірки, зробленим на підставі довідки від 27.10.2011р. №246/23-4/34556385, господарські операції між ПП «Артбуд Вектор»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними у розумінні частин першої, п'ятої статті 203, пунктів 1,2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, внаслідок їх відображення у податковому обліку позивач порушив пункти 198.3 , 198.6 статті 198, пункти 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшується позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за липень 2011р. на 1847 грн. та за серпень 2011р. на 165 грн., та порушив пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011р. на 2314 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкаси прийняла податкове повідомлення -рішення від 03.01.2011р. №0000072304, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2314 грн., та податкове повідомлення-рішення від 01.01.2011р. № 0000022304, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2012 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 503 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 131.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Кодексу до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 138.8 вказаної статті собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема з вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 138.2 вказаної статті передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та право на податковий кредит наступають за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 9 Закону №996 первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У наданих позивачем накладних особою, яка фактично здійснювала передачу товару від ПП «Артбуд Вектор»позивачу є директор підприємства Оголь С. В.

Згідно з поясненнями Оголя С.В. від 26.10.2011р., наданими працівникам ГВПМ ДПІ у м. Черкаси, останній, будучи керівником ПП «Артбуд Вектор», фінансово-господарськими операціями не займався, фактично ніяких товарно-матеріальних цінностей на адресу контрагентів не передавав, господарські операції оформляв лише документально.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими товар за видатковими накладними №РН-0002389 від 20.07.2011р., №РН-0002530 від 29.07.2011р. та №РН-0003015 від 31.08.2011р. передавався особисто працівником ПП «Артбуд Вектор», при цьому видаткові накладні підписані директором Оголем С.В., а товар за видатковою накладною №313 від 25.07.2011р. (лист 12мм 08 (12)х18Н10Т) доставлявся транспортною організацією.

Вказані пояснення спростовуються довідкою ДПІ у м. Черкаси від 27.10.2011р. № 246/23 -4/34556385 зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор», якою встановлено відсутність у ПП «Артбуд Вектор»трудових ресурсів.

Щодо транспортування листів 12мм 08 (12)х18Н10Т позивач на вимогу суду товарно-транспортної накладної чи будь-яких інших документів на підтвердження наданих пояснень не надав.

Надані позивачем видаткові накладні не містять місця їх складання, та особистого підпису і інших даних особи, яка фактично здійснювала передачу товарів, внаслідок чого не відповідають вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, передбаченим статтею 9 Закону №996.

Оцінюючи у сукупності видаткові накладні, письмові пояснення директора ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В., довідку від 27.10.2011р. №246/23-4/34556385 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор»щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. та пояснення представника позивача, суд вважає доведеним висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Артбуд Вектор»з поставки товарів фактично не здійснювались та оформлені лише документально з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат виробництва, які беруть участь у формуванні об'єкта оподаткування.

Формування витрат, які беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за господарськими операціями, які фактично не здійснювались, а відбувся виключно обмін податковими накладними, видатковими накладними, чинним законодавством не передбачене, тому внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання товарів та послуг у ПП «Артбуд Вектор» позивачем порушені пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункт 201.4 статті 201, пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2012 грн. та пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2314 грн.

Посилання позивача на подальше використання товару у власній господарській діяльності суд вважає безпідставним, оскільки факт продажу товару не свідчить про те, що цей товар був придбаний саме у ПП «Артбуд Вектор».

Посилання позивача на відсутність рішення суду про нікчемність правочинів суд також вважає безпідставним, оскільки згідно з вищевказаними приписами Податкового кодексу України у податкових відносинах вирішальним є факт реального здійснення господарських операцій незалежно від того, чи визнані такі правочини нікчемними чи недійсними у судовому порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000022304 від 03.01.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2012 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 503 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000072304 від 03.01.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2314 грн. є обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко