Рішення

від 08.08.2012 по справі 1522/1243/2012

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2/1522/1243/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -судді Свяченої Ю.Б.

При секретарі -Росолик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинно зведеного гаражу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинно зведеного гаражу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в його користуванні знаходиться прилегла земельна ділянка в частині домоволодіння, в якому він зареєстрований разом з родиною та проживає з 26 вересня 1956 року. На прилеглій до будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1, знаходиться гараж, власником якого є, виходячи з права власності земельної ділянки за кадастровим № 5110137500:46:001:0010 -ОСОБА_2. Позивач стверджує, що дозвіл на виконання робіт з будівництва гаражу на прилеглій до будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1, не надавався. Даний гараж унеможливлює проїзд до квартири №1 домоволодіння АДРЕСА_2, який був передбачений та існував до зведення гаражу.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову.

Представник третьої особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не підтримав.

Представник третьої особи Приморської районної адміністрації в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинно зведеного гаражу не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що в користуванні ОСОБА_1 знаходиться прилегла земельна ділянка в частині домоволодіння, по АДРЕСА_2, в якому він зареєстрований разом з родиною та проживає з 26 вересня 1956 року.

На прилеглій до будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1, знаходиться гараж, власником якого є, виходячи з права власності земельної ділянки за кадастровим № 5110137500:46:001:0010 -ОСОБА_2.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 22 ЗУ «Про основи містобудування» та ст. 125 Земельного Кодексу України , забудова земельних ділянок, які надаються для містобудівних потреб здійснюється після виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 12 Земельного Кодексу України, повноваження за поданням земельних ділянок в користування та передачі їх у власність на відповідній території віднесені до компетенції сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 26 квітня 2006 року № 922, громадянці ОСОБА_3 надано дозвіл на реконструкцію домоволодіння (квартири № 3) розташованого за адресою : АДРЕСА_1, з переплануванням приміщень та улаштуванням зовнішніх сходів, згідно з проектом розробленим НВПП «Архітектурно-реставраційне бюро», держ ліцензія АА № 599680.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м.Одеса було видано дозвіл від 22 червня 2006 року за № 300/06, ОСОБА_3 на виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння (квартири № 3) розташованого за адресою : АДРЕСА_1, з переплануванням приміщень та улаштуванням сходів, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 922 від 26 квітня 2006.

В подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м.Одеса було видано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 11 травня 2007 року яким прийнято в експлуатацію реконструйоване домоволодіння в м.Одеса, АДРЕСА_1 (кв.3).

Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 16 травня 2007 року було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта 11 травня 2007 року.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); проте якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; але якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації).

Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Таким чином, було здійснено будівництво гаража та введено його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства. А тому, таке будівництво не є самочинним..

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст.41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, гарантує право власності, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17.07.1997р., відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ст.ст. 316 , 317 , 319 , 321 ЦК України ).

Крім того, відповідно до ст.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 було дано тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46,ч.1,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Конституційний Суд України дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх припинення.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинно зведеного гаражу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 16 , 58 , 59 , 60 , 88 , 213 , 214 , 215 ЦПК України , на підставі ст.41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» , ст.ст. 15 , 16 , 21 , 316 , 317 , 319 , 321 , 373 , 376 , 386 , 391 ЦК України , ст.ст. 125 , 126 , 141 , 152 , 142 , 212 ЗК України , суд, -

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинно зведеного гаражу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Б.Свячена