Постанова

від 15.08.2012 по справі 4/637

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 4/637

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 29.03.2012 Київського апеляційного господарського суду 18.06.2012 у справі№ 4/637 господарського судуміста Києва за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" пророзірвання договору оренди та виселення у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачаЦимбаліст В.В.; - відповідачаСтепанчук С.О.; ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" про розірвання договору оренди та виселення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2012 у справі № 4/637 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), позов задоволено повністю; розірвано договір № 09/3770 від 29.04.2011 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси"; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" з нежилих приміщень загальною площею 328,50 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі -256,50 кв.м., на 2 поверсі -72,00 кв.м., в будинку № 3, на вул. Пост-Волинській та зобов'язано повернути вказане приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" по акту прийому-передачі.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 у справі № 4/637 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для розірвання договору оренди № 09/3770 від 29.04.2011, виселення відповідача з орендованого приміщення та повернення даного приміщення позивачу.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Крім підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця, які визначені статтею 783 ЦК України, договір найму може бути достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених статтею 651 ЦК України, а саме, в разі істотного порушення договору наймачем та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 названого Закону або договором оренди, а також вчинення ним одного чи кількох порушень, зазначених у ст.783 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 284 ГК України, частини першої статті 10, частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря, а відтак несвоєчасне та не в повному обсязі внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). (Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 5021/966/2011 від 08.05.2012).

Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, передав у тимчасове використання нежитлове приміщення загальною площею 328,50 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі -256,50 кв.м., на 2 поверсі -72,00 кв.м. (факт передачі підтверджується підписаним сторонами актом приймання -передачі № 09/3770 від 29.04.2011); відповідно до п. 3.1 договору, розмір орендної плати складає 19,19 грн. за 1 кв.м. на пдощу 256,50 кв.м. за один місяць, та 47,96 грн. за 1 кв.м. на площу 72,00 кв.м. за один місяць, крім орендної плати з орендаря стягується плата за землю в сумі 2 283,00 грн. за один місяць; орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача (п. 3.6 договору); вартість оренди приміщення площею 328,50 кв.м. складає 8 376,59 грн. на місяць; натомість, відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату позивачу не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 48 004,57 грн. за період з 11.07.2011 по 30.11.2011; відповідно до п. 5.2 договору, при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря; відтак, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи ст. ст. 11, 525, 526, 629, 651, 759, 762, 782, 783 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 283, 284, 291 ГК України, ст. ст. 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення та повернення даного приміщення позивачу, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 1 ст. 785 ЦК України у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди; у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки, судами попередніх інстанцій правомірно розірвано договір оренди, укладений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси", колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" у займаному ним приміщенні та, відповідно, задоволення позовних вимог про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" з нежилого приміщення загальною площею 328,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, 3 та повернення вказаного майна позивачу.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Вторресурси" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 у справі № 4/637 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА