Постанова

від 15.08.2012 по справі 38/39-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р. Справа № 38/39-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Вороні В.С.,

за участю представників:

позивача - Радченко Є.В.

третьої особи -не з'явилась

відповідача -Черниш В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2233 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 29 травня 2012 року у справі № 38/39-08

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Харківської міської ради, м. Харків

до приватного підприємства фірми "Доміно", м. Харків

про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ППФ "Доміно", в якому просив суд розірвати укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та відповідачем договір № 1679 від 29.07.1998 р. на право тимчасового користування землею на умовах оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. у справі №38/39-08 (головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Лаврова Л.С., суддя Смірнова О.В.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено в зв'язку з недоведеністю позивачем порушення його прав та законних інтересів укладенням спірного договору.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. у справі № 38/39-08 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясував фактичні обставини справи. Крім того, в обґрунтування своїх вимог посилається на рішення третьої особи від 30.12.2004 р. № 1293, яким скасовано попереднє рішення від 15.12.2004 р. № 1212 «Про продовження ПП фірмі «Доміно»строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна», а також на використання відповідачем земельної ділянки з порушенням умов договору не за цільовим призначенням.

Відповідач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу позивача не надали.

Позивачем заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи завіреної копії акту обстеження земельної ділянки у сквері Халтуріна (вул. Університетська, 10) від 03.08.2012 р. № 2640/12, яке колегією суддів задоволено з урахуванням приписів ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Третя особа, будучи належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не реалізувала своє право на участь у судовому процесі та не забезпечила явку свого представника в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представника третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що її неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями третьої особи від 28.03.1996 р. № 265 та від 24.06.1998 р. № 560 відповідачу надано у тимчасове користування земельну ділянку у сквері Халтуріна площею 0,0308 га для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування кафе і туалету строком до 01.01.2015 р.

На підставі вищезазначених рішень між третьою особою та відповідачем укладено договір № 1679 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р., відповідно до умов якого вищезазначену земельну ділянку надано відповідачу у тимчасове користування на умовах оренди строком до 01.01.2015 р. для будівництва та подальшої експлуатації, обслуговування кафе і туалету. Зазначений договір зареєстровано третьою особою в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 10.08.1998 р.

Рішенням третьої особи від 15.12.2004 р. № 1212 "Про продовження ПП фірмі "Доміно" строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна" продовжено відповідачу строки будівництва до 31.12.2006 р.

Рішенням третьої особи від 30.12.2004 р. № 1293 скасовано попереднє рішення від 15.12.2004 р. № 1212 "Про продовження ПП фірмі "Доміно" строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна". Зазначеним рішенням вирішено Головному управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин вжити в установленому порядку заходів щодо припинення договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р. № 1679, укладеного з відповідачем.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою про розірвання договору № 1679 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р., укладеного між третьою особою та відповідачем. Крім того, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем умов спірного договору в частині будівництва кафе і туалету, оскільки зазначене будівництво не було розпочате, що свідчить, на його думку, про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в спірному договорі оренди землі взагалі не зазначено цільове призначення земельної ділянки, а передбачене в договорі використання земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування кафе і туалету не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що ні договір, ні норми чинного законодавства не передбачають такої правової підстави для дострокового припинення договору оренди за ініціативою однієї із сторін шляхом його розірвання за рішенням суду.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що у спірному договорі не передбачено обов'язку відповідача закінчити будівництво кафе і туалету в певний строк та здати його в експлуатацію, отже відповідач не прострочив виконання зобов'язання, що свідчить про відсутність порушень прав позивача.

Надані позивачем акти обстеження земельної ділянки № 190/08 від 30.01.2008 р. та № 1410/12 від 10.04.2012 р. суд визнав неналежними доказами, оскільки строк виконання зобов'язання щодо будівництва громадського торгівельного центру та введення його в експлуатацію за договором не настав.

Також суд врахував відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів того, що позивач направляв відповідачу пропозицію про розірвання договору в порядку ст. 188 ГК України, а також відсутність доказів отримання відповідачем такої пропозиції.

Натомість суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов договору, зокрема, щодо сплати орендної плати, здійснення заходів на виконання договору оренди, а саме укладення договору № 3 від 03.05.1999 р. на виконання робіт по відновленню в сквері Халтуріна, договору № 18 від 19.05.1999 р. на виготовлення та встановлення літнього тенту, договорів № 55/А та № 56/А від 23.05.2006 р. на оренду мобільної туалетної кабіни, яка встановлювалась у сквері Халтуріна, наявністю технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування кафе і туалету в м. Харкові у сквері Халтуріна.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання спірного договору та недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів укладенням спірного договору.

Проте, колегія суддів не повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, наданих сторонами доказах та нормах чинного законодавства. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Згідно з п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. в ч. 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням третьої особи від 30.12.2004 р. № 1293 скасовано рішення міськвиконкому від 15.12.2004 р. "Про продовження ПП фірмі "Доміно" строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна" (т. 1 а. с. 20).

Відповідач із вказаним рішенням третьої особи не погодився та звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом про скасування зазначеного рішення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.08.2008 р. у справі №2-А-313/08 позовну заяву відповідача залишено без розгляду (т. 1 а. с. 102).

За таких обставин, на даний час рішення третьої особи від 30.12.2004 р. №1293 є чинним.

Відповідно до п. 2.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України віл 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній формі власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства та обставин справи, дає підстави колегії суддів дійти висновку, що оскільки рішення третьої особи від 30.12.2004 р. № 1293 "Про скасування рішення міськвиконкому від 15.12.2004 р. "Про продовження ПП фірмі "Доміно" строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна" є чинним, оскільки в установленому порядку не визнано недійсним чи незаконним, то у відповідача відсутні правові підстави для користування зазначеною земельною ділянкою на умовах оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем вимог діючого законодавства та істотних умов договору щодо цільового використання земельної ділянки, що також є підставою для розірвання договору № 1679 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р.

Так, проведеною Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради перевіркою встановлено, що земельна ділянка у сквері Халтуріна відповідачем не огороджена, вільна від споруд та забудов, що є грубим порушенням істотних умов (акти обстеження № 190/08 від 30.01.2008 р., № 1410/12 від 10.04.2012 р., № 2640 від 03.08.2012 р.).

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель" встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Пунктом б) розділу 3.2. спірного договору оренди передбачений обов'язок землекористувача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, вказаним в п.1.2 цього договору та виконувати інші обов'язки, передбачені Земельним Кодексом України.

Як зазначає позивач, укладаючи договір оренди земельної ділянки, орендодавець розраховував на те, що орендар (відповідач) побудує на орендованій земельній ділянці та буде експлуатувати саме кафе і туалет, як це передбачено істотними умовами договору. Отже, орендодавець розраховував на поліпшення інфраструктури міста, а також на утримання земельної ділянки у належному стані.

Проте, відповідачем порушено істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та порушено вимоги земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, що підтверджується вищезазначеними актами.

Посилання суду першої інстанції на те, що акти обстеження земельної ділянки № 190/08 від 30.01.2008 р. та № 1410/12 від 10.04.2012 р. є неналежними доказами, що підтверджують нецільове використання земельної ділянки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені акти визначають фактичний стан спірної земельної ділянки і підтверджують відсутність будівельних робіт на земельній ділянці.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що міськвиконком має право припиняти дію договору в разі порушення землекористувачем Земельного кодексу України, а також умов цього договору на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що вимога позивача про розірвання договору № 1679 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р. є наслідком виконання рішення третьої особи від 30.12.2004 р. № 1293 "Про скасування попереднього рішення міськвиконкому від 15.12.2004 р. "Про продовження ПП фірмі "Доміно" строку будівництва павільйону кафе на 20 посадочних місць і громадського туалету у сквері Халтуріна", а також наявність факту порушення відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням, колегія суддів вважає, що є правові підстави для розірвання спірного договору в судовому порядку, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на недотримання сторонами процедури досудового врегулювання спору, передбаченої статтею 188 Господарського кодексу України, спростовується рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі №15-рп/2002, постановою Верховного Суду України від 17.06.2008 р. № 8/32пд та не позбавляє позивача звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання прямого позову до відповідача про розірвання договору (пункт 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29 травня 2012 року у справі № 38/39-08 про відмову у задоволенні позовних вимог прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 травня 2012 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 1679 на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 29.07.1998 р., зареєстрований 10.08.1998 р. за № 1679, укладений між виконавчим комітетом Харківської міської ради та приватним підприємством фірмою "Доміно".

Стягнути з приватного підприємства фірми "Доміно" (м. Харків, вул. Сумська, 73/75, код 14112949) на користь Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243) 471,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Господарському суду видати наказ.

Повний текст постанови по справі складено 13 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.