Постанова

від 15.08.2012 по справі 39/5005/17153/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 39/5005/17153/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Гольцової Л.А., Губенко Н.М., розглянувши матеріали касаційних скарг Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та Житлово-будівельного кооперативу №224 на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області 27.02.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі№39/5005/17153/2011 господарського суду Дніпропетровської області за позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради до відповідача Житлово-будівельного кооперативу №224 простягнення 38 501, 24 грн. за участю представники сторін:

позивача: Федоренко О.П., дов.від 03.01.2012 № 12/28-06;

відповідача: Луняк Т.Г., дов.від 01.01.2012 № Д-01/12;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №224 про стягнення заборгованості в розмірі 22788,40 грн. за надання послуг водопостачання та водовідведення, з яких 19 575, 17грн. -сума основного боргу,2 175, 35 грн. -інфляційні збитки та 1 037, 88 грн.- 3 % річних (з урахуванням пояснень № 90/28-06 від 07.02.2012).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 у справі №39/5005/17153/2011 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу №224 на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 1 870, 53 грн. основного боргу, 18, 70 грн. -витрат по сплаті державного мита, 19, 37 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у цій справі (колегія суддів у складі: Сизько І.А. -головуючого судді, суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 по справі № 39/5005/17153/2011 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5 919, 04 грн. заборгованості, 2 014, 36 грн. інфляційних втрат, 868, 44 грн. -3 % річних, 88,02грн. державного мита та 91,14грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в зв'язку з чим абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "стягнути з Житлово-комунального кооперативу №224 на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 7 789, 57 грн. основного боргу, 2 014, 36 грн. інфляційних втрат, 868, 44 грн. 3 % річних, 106, 72 грн. витрат по сплаті державного мита та 110, 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу"; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу №224 на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 804, 75 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Житлово-будівельний кооператив №224, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у цій справі, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 у справі №39/5005/17153/2011 залишити в силі.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради такою, що підлягає задоволенню, а касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 224 такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2002 між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканал), правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал", та Житлово-будівельним кооперативом №224 (абонент) укладено договір №7767 про надання послуг водопостачання та водовідведення (далі -Договір), за умовами якого Водоканал зобов'язався надати абоненту послуги водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язався оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 5.2. Договору оплата послуг здійснюється абонентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок водоканалу.

Згідно пункту 5.3. Договору розрахунковий період сплати послуг водопостачання та водовідведення -один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплатити надані послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 19 575, 17 грн., яка виникла за грудень 2009 р. у сумі 646, 54 грн., за грудень 2010 р. у сумі 3 503, 35 грн., за лютий 2011 р. - 6 195, 78 грн., за березень 2011 р.-54, 71грн., за квітень 2011р. -122, 30грн., за травень 2011 р. -3 532, 91грн. та вересень 2011 р. на суму 5 519, 58 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради самостійно змінило призначення платежу за водопостачання та водовідведення, неправомірно зарахувавши грошові кошти в рахунок погашення заборгованості минулих періодів, а тому дійшов висновку, що поданий позивачем розрахунок містить недостовірні дані щодо оплат відповідача у спірному періоді, та задовольнив позовні вимоги лише в сумі 1 870, 53 грн. основного боргу, визнаного відповідачем.

Переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку та скасовуючи прийняте у справі рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5 919, 04 грн. заборгованості, 2 014, 36 грн. інфляційних втрат, 868, 44 грн. 3 % річних, 88, 02 грн. державного мита та 91, 14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, апеляційний господарський суд, надавши перевагу розрахунку позивача, здійснив перерахунок боргу відповідача, та дійшов висновку, що, допустивши прострочення платежів, відповідач порушив умови укладеного договору. А тому, визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7 789, 57 грн. заборгованості, 2 014, 36 інфляційних нарахувань, 868, 44 грн. 3 % річних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними і такими, що не ґрунтуються на повно встановлених обставинах, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Вказані вимоги не дотримано судами попередніх інстанцій, що унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування для врегулювання спірних правовідносин норм матеріального права та надання юридичної оцінки обставин справи.

Так, господарськими судами встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, при цьому не з'ясовано чи містить вказаний договір додатки, та, якщо містить, які питання в них врегульовані.

Суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки розбіжностям, які виникли у визначенні сум, що вказані в рахунках, та в зазначених сторонами розрахунках оплат та боргу.

Більш того, судами попередніх інстанцій не перевірено та не обґрунтовано, якими платіжними документами, з яким призначенням платежу та за які періоди відповідач здійснював розрахунки за надані послуги з позивачем. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що платіжні доручення, додані до заяви Житлово-будівельного кооперативу №224 від 21.02.2012 взагалі не містять відмітки банківської установи.

Разом з тим, господарським судами необхідно дослідити питання стосовно поливу прибудинкової території та, у зв'язку з цим, надати оцінку розрахунку суми основного боргу.

Судам слід надати оцінку доводам відповідача стосовно зарахування коштів, сплачених останнім, не за призначенням платежу, вказаного у платіжному документі, оскільки, як вказує останній, сума зарахованих коштів значно більша за виставлену до сплати, деякі суми не враховані судом апеляційної інстанції при розрахунку суми боргу та не з'ясовано за який період зарахований залишок коштів з платіжних доручень.

Вказані обставини залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанції та, водночас, є істотними для правильного вирішення спору по суті, оцінки доказів у їх сукупності та врегулювання спірних правовідносин відповідно до вимог закону

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи вказані розбіжності у розрахунках боргу сторін у справі, при новому розгляді судам необхідно вирішити питання про можливість проведення судово-бухгалтерської експертизи у справі.

Вказані обставини в силу вимог ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути встановлені та з'ясовані самостійно судом касаційної інстанції, а тому прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для встановлення усіх істотних обставин справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №224 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 у справі №39/5005/17153/2011 скасувати.

Справу №39/5005/17153/2011 направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Н. Губенко