Рішення

від 14.08.2012 по справі 21/5007/862/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" серпня 2012 р. Справа № 21/5007/862/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сіроткіна Л.Є. - довіреність від 10.08.12р.;

від відповідача: Нікандрова О.А. - довіреність №359 від 04.07.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фісаковський елеватор" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" (м.Житомир)

про стягнення 1045361,74 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1045361,74грн. заборгованості, з яких: 1031550,00грн. основного боргу та 13811,74грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні подала для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Представник відповідача наявність заборгованості перед позивачем в сумі 1031550,00грн. не заперечувала. В судовому засіданні подала клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та копії Довідки з ЄДРПОУ (а.с. 31-33).

Зазначене клопотання судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фісаковський елеватор" (позикодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Золотий каравай" (позичальник, відповідач) укладено Договір поворотної фінансової допомоги №0303-фд (далі - Договір 9а.с.8-9)), за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю (п. 1.1. Договору).

Позивач вказує, що згідно платіжного доручення №537 від 11.03.11р. свої зобов'язання перед відповідачем за вищевказаним Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1600000,00грн. (а.с. 10).

Однак, відповідач свої зобов'язання по поверненню позики виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 568450,00грн. (а.с. 11-19).

Таким чином, за даними позивача, станом на 25.07.12р. заборгованість відповідача склала 1031550,00грн.

Враховуючи несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов'язання повернути грошові кошти, позивач, керуючись ст. 1050, ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення з відповідача за період з 06.03.12р. по 25.07.12р. 3% річних у розмірі 13811,74грн. (а.с.3).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 33), визнає факт наявності заборгованості перед ТОВ "Фісаковський елеватор" за договором про надання поворотної фінансової допомоги №0303-фд від 03.03.11р. в сумі 1031550,00грн. станом на 14.08.12р. Порушень в нарахуванні позивачем 3% річних відповідачем не виявлено, тому останні також визнаються відповідачем у повному обсязі.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представників сторін та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем Договору поворотної фінансової допомоги №0303-фд від 03.03.11р., який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що на виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1600000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №537 від 11.03.11р. (а.с.10).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Так, пунктом 4.1. Договору сторони встановили строк повернення позики - 360 календарних днів з моменту надання суми позики.

Враховуючи зазначене, а також те, що фінансова допомога була надана позивачем 11.03.11р. (а.с.10), відповідач зобов'язаний був повернути отриману суму фінансової допомоги до 05.03.12р.

Однак свої зобов'язання відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача за період з 30.01.12р. по 03.07.12р. - 568450,00грн. (а.с. 11-19).

Таким чином, сума неповернутої фінансової допомоги склала 1031550,00грн., що не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні та вбачається з довідки позивача (а.с.27).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення 1031550,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заявлених позивачем 13811,74грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.03.12р. по 25.07.12р., слід зазначити наступне.

У відповідності до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник, зокрема, своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних, суд дійшов висновку, що останні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 1045361,74грн., з яких: 1031550,00грн. основного боргу, 13811,74грн. 3% річних.

Судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" (10005, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Радонова, 11, код 34774998)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фісаковський елеватор" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 10, корпус Б-3, кімната 4, код 34513027):

- 1031550,00грн. основного боргу;

- 13811,74грн. 3% річних;

- 20907,24грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 серпня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи.