Рішення

від 16.08.2012 по справі 1698-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.2012Справа №5002-18/1698-2012

За позовом Садівничого товариства "Аграрнік"

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Куріцина Бориса Федоровича

про витребування майна

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

Від позивача - Браудє С.О. - представник, довіреність № б/н від 03.05.2012;

Від відповідача - Куріцин Б.Ф.

СУТЬ СПОРУ: Садівниче товариство "Аграрнік" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Куріцина Бориса Федоровича та просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача: бензогенератор KGE6500 E3 -вартістю 7450,00 грн., струмовимірювальні кліщі, обжинки кабельних наконечників, термофен - 500 т, монтажний пояс і шолом вартістю 2550, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 лютого 2009 року між сторонам був укладений договір підряду, згідно якого відповідач виконував обов'язки відповідального за електрогосподарство садівничого товариства "Аграрнік", брав зобов'язання з утримання електротехнічного обладнання, здійснював діяльність: ремонтно - відновлювальні роботи.

Строк закінчення дії договору згідно п. 4.4. договору закінчився 15 січня 2010 року.

На підставі рахунку СФ - 09.02.2009 у зв'язку з виконанням умов договору підряду позивач оплатив відповідачу придбання інструментів на загальну суму 10000,00 грн. Факт сплати вартості інструментів підтверджується платіжними порученням від 18 лютого 2009 року № 15.

Після закінчення строку дії договору відповідач відмовився передати позивачу придбане майно, що і стало підставою для звернення позивачем із позовною заявою до суду.

У судовому засіданні 18 червня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 18 червня 2012 року була оголошена перерва до 21 червня 2012 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Після перерви у судовому засіданні 21 червня 2012 року представник відповідача надав суду витребувані документи.

Судом були оглянуті документи та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21 червня 2012 року відповідач проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення у справі.

Ухвалою від 21.06.2012 суд відклав розгляд справи на 05 липня 2012 року на 11 годин 30 хвилин.

Розпорядженням № 214 від 27.06.2012 Голови Господарського суду Автономної Республіки Крим С.Г. Лазарева, справу №5002-8/1698-2012 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Осоченко І.К., у зв'язку із відпусткою судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А., на підставі п.2.2 рішення зборів суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.12.2010 (зі змінами, внесеними 08.02.2012).

Справі привласнений № 5002-18/1698-2012.

Ухвалою від 27.06.2012 суддя Осоченко І.К. прийняла справу № 5002-18/1967-2012 до свого провадження.

У судове засідання 30.07.2012 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 30.07.2012 з'явився відповідач, заявив клопотання про приєднання документів згідно наведеного переліку, та відзив на ухвалу суду від 21.06.2012.

Суд залучив надані документи до матеріалів справи.

У справі судом оголошувалися перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2009 року між позивачем - Садівничим товариством "Аграрнік" - як замовником та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Куріциним Борисом Федоровичем як підрядником був укладений договір підряду (а/с 7 т. 1).

У даний час позивач звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Куріцина Бориса Федоровича та просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача: бензогенератор KGE6500 E3 -вартістю 7450,00 грн., струмовимірювальні кліщі, обжинки кабельних наконечників, термофен - 500 т, монтажний пояс і шолом вартістю 2550, 00 грн., посилаючись на те, що у період дії договору підряду від 05.02.2009 відповідач придбав вищезазначений інструмент, але до дійсного часу таке майно позивачу як замовнику за договором не повернув.

Розглянувши позовні вимоги позивача, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А статтею 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 договору підряду від 05.02.2009 відповідач як підрядник за таким договором зобов'язаний:

- представляти інтереси СТ «Аграрнік» в ВАТ «Крименерго» по електропостачанню;

- виконувати обов'язки відповідального за електрогосподарство СТ «Аграрнік» в повному обсязі, покладеними на дану посадову особу;

- утримувати в належному стані КТП-1074 и КТП-1099, КТП-НС, повітряні та кабельні мережі, технологічне обладнання, засоби захисту та електроінструмент;

- забезпечити належний звіт за витратами електроенергії та своєчасну оплату енергії споживачам;

- приймати міри по зменшенню технологічних, ліквідувати всі нетехнологічні втрати в своїх мережах, довести їх до нормативного рівня.;

- проводити всі регламентовані та ремонтно - відновлювальні роботи згідно щорічних планів - графіків робіт.

У той же час позивач як замовник згідно п.п. 1.7 Договору підряду від 05.02.2009 зобов'язаний своєчасно забезпечити підрядника транспортом, витратними матеріалами згідно нормативних вимог.

Пунктом 2 ст. 318 Господарського Кодексу України передбачено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт.

Відповідно до п.п.3.3.1.-3.3.3. Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 «Про затвердження Правил призначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000): «Договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залучення субпідрядних організацій і погоджується із замовником. У результаті спільного рішення оформляється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію, який є невід ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 2.1 договору підряду загальна вартість договірної ціни по виконанню робіт складає 24000,00 грн. без врахування ПДВ.

Згідно п.2.2 договору замовник проводить 100% передоплату на підставі виставленого рахунку.

На підставі платіжного доручення № 14 від 05.02.2009 позивач перерахував відповідачу 24000,00 грн. за договором підряду (а/с 72 т.1).

Як вбачається з тексту Договірної ціни, яка підписана між сторонами (а/с 82 т. 1) до договору підряду від 05.02.2009, сторони домовились, що у зв'язку з тим, що виконуючи свої обов'язки відповідального за електрогосподарство СТ «Аграрнік» у 2007-2008 роках, в зв'язку з відсутністю даної посади у штатному розкладі СТ «Аграрнік» Куріциним Б.Ф. йому не сплачувалась заробітна плата, при укладені даного договору Замовник виконує 100 % передоплату згідно виставленого рахунка у розмірі 24 000,00 грн., яка є фактичною оплатою і за раніше відпрацьований час, а Підрядник не буде пред'являти претензій по виплаті його заробітної плати за минулі роки.

Частиною 3 статті 318 Господарського Кодексу України передбачено, що забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Договором підряду від 05.02.2009 року -п. п.1.7. - передбачено, що позивач як замовник зобов'язаний своєчасно забезпечити підрядника транспортом, витратними матеріалами згідно нормативних вимог.

ФОП Куріцин Б.Ф. виставив позивачу Рахунок № СФ-0309 від 09 лютого 2009 року на суму 10215,00 грн. для придбання інструменту для обслуговування підстанції.

Враховуючи положення підпункту 1.7. Договору підряду від 05.02.2009 року, позивач на підставі виставленого ФОП Куріциним Б.Ф. рахунку перерахував відповідачу 10 000,00 грн. для отримання інструменту для обслуговування підстанції, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 13.02.2009 (а/с 8 т. 1).

Як свідчать матеріали даної справи, ФОП Куріцин Б.Ф. на підставі Рахунку -фактури № МП-00020 придбал бензогенератор KGE6500 E3 вартістю 7450,00 грн., інших належних доказів отримання інструментів на залишок суми - 2550,00 грн. (10000,00 грн. - 7450,00 грн.) суду не надано а ні позивачем, а ні відповідачем.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання покладених на сторони обов'язків, тобто до 15.01.2010 року.

Станом на теперішній час строк дії такого Договору підряду від 05.02.2009 року вже з а к і н ч и в с я.

28 травня 2010 року садівниче товариство «Аграрнік» звернулось до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Куріцина Бориса Федоровича грошових коштів у розмірі 123402,67 грн. (справа № 5002-23/2850-2010).

Позовні вимоги були мотивовані безпідставним отриманням відповідачем від СТ "Аграрнік" грошових коштів за платіжними дорученнями № 50 від 23.06.2008 р., № 52 від 26.06.2008, № 62 від 25.07.2008, № 81 від 02.09.2008, № 92 від 16.10.2008, № 93 від 20.10.2008, №116 від 24.12.2008, № 3 від 26.01.2009, № 15 від 13.02.2009, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

З урахуванням уточнень позовних вимог у справі № 5002-23/2850-2010 позивач просив суд стягнути з відповідача отримані без достатньої правової підстави 95368,07 грн., а також судові витрати.

Рішенням суду від 27 березня 2012 року у справі № 5002-23/2850-2010 в задоволені позову СТ «Аграрнік» було відмовлено: на думку суду, висновок позивача про те, що відповідачем безпідставно отримана грошова сума у розмірі 95 368,07 грн. є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами.

Згідно Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року рішення у справі № 5002-23/2850-2010 залишено без змін.

Розглядаючи дану справу по суті, суд зауважує, що склад сторін у справах № 5002-18/1698 - 2012 та № 5002-23/2850-2010 однаковий: у таких двох справах беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь т і с а м і с т о р о н и.

Тому факти, які встановлені рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-23/2850-2010 , не доводяться знову при вирішенні спору у справі № 5002-18/1698 - 2012, в якій беруть участь ті ж самі сторони.

Судами при розгляді справи № 5002-23/2850-2010 було встановлено, що відповідачем на обґрунтованих підставах була отримана загальна грошова сума у розмірі 95 368, 07 грн., в яку входить і сума у розмірі 10 000,00 грн., яка була сплачена відповідачу на підставі платіжного доручення № 15 від 13.02.2009.

У даному позові позивач просить суд витребувати у відповідача: бензогенератор KGE6500 E3 - вартістю 7450,00 грн., струмовимірювальні кліщі, обжинки кабельних наконечників, термофен - 500 т, монтажний пояс і шолом вартістю 2550, 00 грн., вартість всього такого майна, на думку позивача, і складає 10 000,00 грн.

Виходячи з обставин даної справи, суд приходить до висновку, що такі позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню тільки у частині витребування у відповідача бензогенератора KGE6500 E3 -вартістю 7450,00 грн., в іншій частині позову суд відмовляє, при цьому суд виходить з наступного:

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Предметом позову у справі є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача певної суми або вчинити певні дії.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обов'язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства.

Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи, що судом у справі № 5002-23/2850-2010 вже встановлено, що грошова сума у розмірі 95 368, 07 грн., в яку входить і сума у розмірі 10 000,00 грн., яка була сплачена відповідачу на підставі платіжного доручення № 15 від 13.02.2009, не є безпідставно отриманою, тому цей факт не потребує повторного доказування, а матеріалами даної справи підтверджується, що ФОП Куріцин Б.Ф. на підставі Рахунку-фактури № МП-00020 дійсно придбал бензогенератор KGE6500 E3 вартістю 7450,00 грн., який, у свою чергу, відповідач був повинен повернути позивачу після закінчення строку дії договору підряду від 05.02.2009 року, але цього до теперішнього часу так і не зробив.

Крім наявності прямих доказів, які підтверджують факт купівлі такого бензогенератора KGE6500 E3 вартістю 7450,00 грн., а саме : Рахунок № СФ-0309 від 09.02.2009, Рахунок - Фактура № МП -000210 (а/с 7-8 т. 1), у своєму відзиві на позов відповідач також визнає, що такий бензогенератор KGE6500 E3 вартістю 7450,00 грн. дійсно до теперішнього часу знаходиться у користуванні ФОП Куріцина Б.Ф.

Що стосується позовної вимоги позивача витребувати у відповідача: струмовимірювальні кліщі, обжинки кабельних наконечників, термофен - 500 т, монтажний пояс і шолом вартістю 2550, 00 грн., суд приходить до висновку, що в цій частині позову необхідно відмовити, при цьому суд виходить з наступного:

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п е в н и м и засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд приходить до висновку, що позивач так і не довів суду, що:

- саме такі інструменти - струмовимірювальні кліщі, обжинки кабельних наконечників, термофен - 500 т, монтажний пояс і шолом - були д і й с н о придбані відповідачем;

- що вартість таких інструментів д і й с н о складає 2550,00 грн.; відсутній розрахунок такої вартості;

- позивачем так і не надана (не визначена) технічна характеристика таких інструментів;

- позивачем не зазначені родові ознаки кожного такого інструмента окремо.

У даному випадку, лише визнання відповідачем факту знаходження у нього такого інструменту, н е п о з б а в л я є позивача обов'язку довести суду такі обставини та надати такі докази, про недоведеність яких з боку позивача суд вже зазначив у своєму рішенні.

Зі свого боку, відповідач ФОП Куріцин Б.Ф. таких доказів суду також не надав.

Що стосується доводів відповідача відносно наявності, на думку ФОП Куріцина Б.Ф., грошової заборгованості позивача перед відповідачем за іншими господарськими договорами, в зв'язку з чим відповідач відмовляється повернути майно СТ «Аграрнік», то суд зауважує, що ніяких в з а є м о з а л і к і в відносно будь-яких зобов'язань між сторонами н е у к л а д а л о с я, а тому такі доводи відповідача є підставою для звернення відповідача з самостійним позовом за захистом свого, як він вважає порушеного права.

Також суд не погоджується з посиланням відповідача на ст. 856 Цивільного Кодексу України, згідно якої передбачено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше м а й н о з а м о в н и к а, що є у підрядника, тому що при розгляді даної справи судом не встановлена наявність будь-якої заборгованості позивача перед відповідачем як підрядником за договором підряду від 05.02.2009 року.

При цьому суд зауважує, що у своїх поясненнях суду відповідач також не заперечує, що бензогенератор KGE6500 E3, дійсно є майном замовника - СТ «Аграрнік», але не повертається відповідачем з підстав, які вже зазначені судом у своєму рішенні.

Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 44, 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 16.08.2012.

Повне рішення складено 17.08.2012.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Куріцина Бориса Федоровича передати Садівничому товариству "Аграрнік" бензогенератор KGE 6500 E3 (Квт 6,0) (вартістю 7450,00 грн.) по Акту прийому - передачі протягом 20 днів з моменту вступу рішення по даній справі у законну силу.

3. Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця Куріцина Бориса Федоровича на користь Садівничого товариства "Аграрнік" судовий збір у розмірі 1199,08 грн.

6. Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя І.К. Осоченко