Постанова

від 14.08.2012 по справі 5002-12/536-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2012 року Справа № 5002-12/536-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Градової О.Г.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Борисова О.В.,

представника відповідача - Толкачова В.В.,

представник третьої особи ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" - не з'явився,

представник третьої особи ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу підприємства "Демирджи" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 26.03.2012 у справі № 5002-12/536-2012

за позовом приватного підприємства "Таврида Електрик Авто"

до підприємства "Демирджи",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро комутаційної апаратури",

публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про стягнення 87976,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Таврида Електрик Авто" (далі по тексту - ПП "Таврида Електрик Авто") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до підприємства "Демирджи", в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 21931,50 грн., упущену вигоду у розмірі 66045,00 грн., які були заподіяні унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту - ДТП).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2012 у справі № 5002-12/536-2012 позов задоволено: стягнуто з підприємства "Демирджи" на користь ПП "Таврида Електрик Авто" матеріальну шкоду у розмірі 21931,50 грн., упущену вигоду у розмірі 66045,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1759,53 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2012 скасувати.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника апеляційної скарги, реальна та фактична сума матеріальної шкоди, завданої позивачу унаслідок ДТП, складає 27255,74 грн., з якої 24990 грн. позивачу було відшкодовано страховою компанією.

Крім того, заявник апеляційної скарги вказує на те, що позивачем не були надані належні та допустимі докази стосовно того, що вигода ним була упущена унаслідок ДТП.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2012 апеляційна скарга підприємства "Демирджи" була прийнята до провадження суду у складі колегії суддів: головуючого судді Фенько Т.П., суддів Проценко О.І., Ткаченка М.І.

08.05.2012 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення та доводи до апеляційної скарги, відповідно до яких заявник апеляційної скарги вказує на те, що за умовами договору транспортного обслуговування та перевезення пасажирів від 26.08.2010 № 1/08 підставою для дострокового розірвання договору лише за ініціативою перевізника може бути невиконання замовником пунктів 3.1, 3.2, 4.4 цього договору, однак позивачем не були надані відповідні докази того, що замовник не виконував умови зазначеного договору; крім того позивач не надав суду ніяких доказів стосовно того, що він вчинив які-небудь дії, направлені на належне виконання своїх зобов'язань за договором транспортного обслуговування та перевезення пасажирів від 26.08.2010 № 1/08, наприклад, запропонував замовнику використовувати іншій автомобіль.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у зв'язку зі знаходженням судді Ткаченка М.І. у відпустці, його було замінено на суддю Євдокімова І.В.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 у зв'язку зі знаходженням суддів Проценко О.І. та Євдокімова І.В. у відпустках, їх було замінено на суддів Антонову І.В. та Заплава Л.М. відповідно.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 залучено ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" та ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. її було замінено на суддю Градову О.Г.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що найменування юридичної особи ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" змінено на публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", а відтак судова колегія вважає за необхідне провести заміну найменування третьої особи на ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО".

У судовому засіданні, призначеному на 14.08.2012, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та висловив позицію щодо законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду та неспроможності доводів заявника апеляційної скарги; інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, які не з'явилися до судового засідання, за наявними документами у матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2010 між ПП "Таврида Електрик Авто" (Перевізник) та ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" (Замовник) був укладений договір № 1/08 транспортного обслуговування та перевезення пасажирів, відповідно до пункту 1.1 якого перевізник приймає на себе зобов'язання здійснювати перевезення своїм транспортом пасажирів замовника, а замовник зобов'язується оплатити ці перевезення.

Для забезпечення найякіснішого комфорту пасажирів перевезення повинно здійснюватися автомобілем DAEWOO Nubira державний номер 058-66 КС. Автомобіль надається замовнику разом із водієм. Автомобіль надається замовнику щодня, за винятком вихідних та святкових днів з 21:00 до 16:00 за адресою М. Севастополь, вул. Вакуленчука, 22 (пункти 1.2-1.4 Договору).

Розрахунки між перевізником та замовником проводяться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, згідно із виставленими рахунками перевізника. Замовник здійснює оплату по рахунку, пред'явленому перевізником за звітний період, яким є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця. Сума оплати по договору: замовник незалежно від об'єму отриманих послуг перераховує перевізнику щомісячно у якості оплати послуг суму 7122,50 грн. незалежно від пробігу чи використання транспортного засобу. Враховуючи, що договір набирає законної сили з 26.08.2010, вартість послуг за перший період роботи з 26.08.2010 по 20.09.2010 складає 5966,20 грн. (пункти 4.1-4.3 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору усі спори, які можуть виникнути при виконання цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні згоди - у судовому порядку.

Розділом 7 договору визначені підстави його розірвання, зокрема: договір може бути достроково розірваний за ініціативою перевізника у випадку невиконання замовником пунктів 3.1, 3.2, 4.4 цього договору. У даному випадку перевізник зобов'язаний за 1 місяць до розірвання договору письмово повідомити замовника про причини розірвання цього договору.

Строк дії договору встановлений пунктом 8.1 договору, відповідно до якого договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє один рік до 26.08.2011.

Так, 11.11.2010 водій ПП "Таврида Електрик Авто", виконуючи зобов'язання за вищевказаним договором, виїхав із м. Севастополя за маршрутом: м. Сімферополь - аеропорт м. Сімферополь, про що свідчить подорожний лист службового легкового автомобіля від 11.11.2010 № Т3711/56.

11.11.2010 близько о 13 год. 30 хв. у м. Сімферополі трапилось ДТП за участю водія підприємства "Демерджи" Меджитова С.З., який керував транспортним засобом - автобус "Богдан А09202", реєстраційний номер АК 6194АА, та водієм ПП "Таврида Електрик Авто" Новікова С.Н., який керував автомобілем DAEWOO Nubira, реєстраційний номер 058-66КС.

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя у справі № 3-718/11 від 23.03.2011, Меджитова С.З. (водія автобусу Богдан р/н АК 6194АА, що належить підприємству "Димерджи") визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпроАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на строк 10 місяців (т.1, а.с. 24-25).

На підставі угоди від 12.11.2010 про розірвання договору про надання послуг № 1/08 від 26.08.2010, перевізник та замовник у зв'язку із ДТП та неможливістю надання послуг передбачених пунктом 1.2 договору № 1/08 від 26.08.2011, прийшли до згоди розірвати договір (т. 1, а.с. 18).

З метою встановлення розміру матеріальної шкоди, позивачем було замовлено проведення обстеження, результат якого викладений у Акті огляду колісного транспортного засобу № 285/1 від 22.02.2011 (т. 1, а.с. 33-34).

Згідно із висновком експерта автотоварознавчої експертизи № 285 від 02.03.2011 сума відновлювального ремонту автомобіля марки DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС, складає 42788,13 грн., з яких 16807,00 грн. - вартість ремонтних робіт, 22189,13 грн. - вартість деталей, які замінювались, 3792,00 грн. - вартість матеріалів для ремонтного фарбування (т. 1, а.с. 26-32). При цьому, матеріальна шкода, яка була завдана власнику автомобіля марки DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС унаслідок його пошкодження при ДТП з технічної точки зору з урахуванням коефіцієнту технічного зносу для складових, які замінюються, при строку експлуатації понад 12 років, складає 27255,74 грн. (т.1., а.с. 118-129).

Під час апеляційного розгляду справи представником позивача було долучено до матеріалів справи висновок № 285/1 додаткового експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 23.07.2011, відповідно до якого додаткова вартість відновлювального ремонту автомобіля марки DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС, унаслідок його пошкоджень при ДТП з технічної точки зору складає 11391,54 грн.

Відповідно до заяви директора ПП "Тавріда Електрик Авто" Ємеліна А.В. на ім'я директора Кримської філії ВАТ УСК "Дженералі Гарант" Руднева О.В., ПП "Тавріда Електрик Авто" відмовилося проводити відновлювальний ремонт DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС на СТО УкрАвто (Таврия-АВТО), зазначивши при цьому, що ремонт буде проведений на своєму СТО (т.1, а.с. 116).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач за власні кошти відремонтував автомобіль, та відповідно до договору підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011 та додаткової угоди від 28.04.2011 фактичні витрати по ремонту автомобіля DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС склали 44173,00 грн. (т.1, а.с. 37-44).

При цьому, з виписки із банку вбачається, що 25.05.2011 Кримською філією ВАТ УСК "Дженералі Гарант" було перераховано ПП "Тавріда Електрик Авто" страхове відшкодування у розмірі 24990,00 грн., що також не заперечується сторонами у справі (т.1, а.с. 46).

Отже, унаслідок ДТП, з урахуванням страхового відшкодування, позивачу була завдана матеріальна шкода у розмірі 21931,50 грн., яка складається із збитків у розмірі 19693 грн., де 510 грн. - франшиза та 19183 грн. - сума додатково сплачена за відновлювальний ремонт транспортного засобу; витрати зі сплати послуг евакуатора від місця ДТП на спецплощадку ОДАІ у розмірі 688,50 грн.; витрати зі сплати послуг евакуатора від спецплощадки ОДАІ до ПП "Тавріда Електрик Авто" у розмірі 900 грн.; витрати за визначення шкоди унаслідок ДТП - 650 грн. Крім того, у результаті розірвання вищевказаного договору, ПП "Тавріда Електрик Авто" не отримало дохід за період з 21.10.2010 по 20.08.2011 у розмірі 66045,00 грн.

Так як відповідач у добровільному порядку не відшкодував завдані унаслідок ДТП збитки позивачу, останній звернувся із даним позовом до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, як вже зазначалось позивач за власні кошти відремонтував автомобіль, та відповідно до договору підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011 та додаткової угоди від 28.04.2011 фактичні витрати по ремонту автомобіля DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС склали 44173,00 грн.

Однак, колегія суддів зауважує, що відповідно до висновку експерта автотоварознавчої експертизи № 285 від 02.03.2011 матеріальна шкода, яка була завдана власнику автомобіля марки DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС унаслідок його пошкодження при ДТП з технічної точки зору з урахуванням коефіцієнту технічного зносу для складових, які замінюються, при строку експлуатації понад 12 років, складає 27255,74 грн., при цьому ПП "Тавріда Електрик Авто" відмовилося проводити відновлювальний ремонт DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС на СТО УкрАвто (Таврия-АВТО).

Відповідно до договору підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011 та додаткової угоди від 28.04.2011 фактичні витрати по ремонту автомобіля DAEWOO Nubira, державний номер 058-66 КС склали 44173,00 грн., при цьому, судова колегія зауважує, що з договору підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011 та додаткової угоди від 28.04.2011 вбачається виконання додаткових ремонтних робіт та придбання додаткових запасних частин, комплектуючих, матеріалів для ремонту автомобіля марки DAEWOO Nubira, пошкодженого унаслідок ДТП, які не були у переліку пошкоджень, які були зазначені у висновку експерта автотоварознавчої експертизи № 285 від 02.03.2011, унаслідок чого ці додаткові витрати, які були затрачені позивачем на ремонт пошкодженого автомобіля, без відповідного проведення додаткової автотоварознавчої експертизи у присутності представника відповідача чи при повідомленні його про це, як цього вимагає діюче законодавство, у зв'язку із існуванням спору між сторонами, не можуть бути відшкодовані за рішенням суду у даній справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначений висновок № 285/1 додаткового експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 23.07.2011 не може розцінюватися як належний та допустимий доказ по даній справі, виходячи з наступного.

Так, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, (далі по тексту - Методика) встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин (пункт 1.3 Методики).

Відповідно до пункту 8.5 Методики, якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Так, згідно наданим позивачем доказам (договір підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011, додаткова угода від 28.04.2011 до договору підряду № 23/04/2011 від 12.04.2011, калькуляція до договору № 23/04/2011 та додаткової угоди від 28.04.2011, платіжні доручення по оплаті відновного ремонту від 29.04.2011, 21.06.2011) відновлення автомобіля DAEWOO Nubira почалося ще у квітні 2011 року, тобто за два місяці до початку проведення додаткового дослідження і складання висновку № 285/1 від 23.07.2011.

Отже, експерт Кочкаренко О.В. у відповідності з вимогами Методики повинен був повідомити замовника оцінки про неможливість проведення досліджень, однак експертом були порушені вищевказані вимоги Методики та проведена додаткова оцінка вже після початку проведення ремонтних робіт транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, та те, що страховою компанією було сплачено лише 24990,00 грн. страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 27255,74 - 24990,00 = 2265,74 грн. з урахуванням висновку експерта автотоварознавчої експертизи № 285 від 02.03.2011 та фізичного зносу автомобіля.

Також, судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення витрат зі сплати послуг евакуатора від місця ДТП на спецплощадку ОДАІ у розмірі 688,50 грн., витрат зі сплати послуг евакуатора від спецплощадки ОДАІ до ПП "Тавріда Електрик Авто" у розмірі 900 грн. та витрат за визначення шкоди унаслідок ДТП - 650 грн.

Щодо позивних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 66045,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Проте суд першої інстанції на вищевказані норми закону уваги не звернув, питання наявності безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача (скоєння ДТП) і збитками у вигляді упущеної вигоди, заподіяними позивачу, не дослідив, обмежившись посиланням на факт розірвання договору про надання послуг № 1/08 від 26.08.2010 унаслідок ДТП шляхом підписання угоди від 12.11.2010.

Відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно із вимогами статей 32, 33, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; саме сторони повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень; ніякі докази, у тому числі і висновок експерта, не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, судова колегія зауважує, що позивач розірвав за власною ініціативою договір про надання послуг № 1/08 від 26.08.2010 шляхом підписання угоди від 12.11.2010 з ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури", при цьому, не отримавши від другої сторони договору яких-небудь пропозицій про розірвання зазначеного договору або яких-небудь претензій, заяв, вимог. Слід зазначити, що позивач не пропонував другій стороні договору альтернативні варіанти виконання своїх договірних зобов'язань, наприклад, використання інших автомобілів того ж класу, які наявні у позивача, про що свідчить довідка, надана УДАІ м. Севастополя, і не отримував від другої сторони договору відмови від таких пропозицій. Також, позивач не надав доказів того, що друга сторона договору взагалі зверталася до нього із заявками на використання автомобіля DAEWOO Nubira, пошкодженого унаслідок ДТП, в період його ремонту, оскільки за умовами договору про надання послуг № 1/08 від 26.08.2010 замовник зобов'язувався сплачувати послуги перевізника незалежно від об'єму отриманих послуг, пробігу чи використання транспортного засобу.

Таким чином, позивач не представив належних та допустимих доказів того, що ним була упущена вигода лише по вині відповідача, унаслідок ДТП, яке трапилось 11.11.2011, у зв'язку з чим позивні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню у частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 21931,50 грн. та упущеної вигоди у розмірі 66045,00 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу підприємства "Демирджи" задовольнити частково. 2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2012 у справі № 5002-12/536-2012 у частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 21931,50 грн. та упущеної вигоди у розмірі 66045,00 грн. скасувати.

3. Прийняти у цій частині нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з підприємства "Демирджи" (95034, м. Сімферополь, проспект Перемоги, д. 28, кв. 71, код ЄДРПОУ 22276010) на користь приватного підприємства "Таврида Електрик Авто" (99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 3, кв.8, код ЄДРПОУ 31876336) матеріальну шкоду у розмірі 4504,24 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 90,09 грн.

6. У іншій частині позову відмовити.

7. У іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2012 у справі № 5002-12/536-2012 залишити без змін.

8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крими видати судовий наказ.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді О.Г. Градова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Таврида Електрик Авто" (вул. Ген. Петрова, 3, кв. 8, м. Севастополь, 99011)

2. Підприємство "Демирджи" (пр. Перемоги, 28, кв. 71, м. Сімферополь, 95034)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Конструкторське бюро комутаційної апаратури" (вул. Революції 1905 р, буд. 12, м. Севастополь, 99003)

4. Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" ( пров. Новопечерський, 19/3, м. Київ, 01042)