Ухвала

від 09.08.2012 по справі 2а-13467/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13467/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Золота краплина»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Приватне акціонерне товариство «Золота краплина»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004562310, №0004592310, № 0004602310 від 25.05.2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Золота краплина»задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0004562310, №0004592310, № 0004602310 від 25.05.2011 р.

Не погоджуючись з зазначеним рішення суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Інформ Союз»було укладено ряд договорів поставки олії соняшникової нерафінованої та шроту соняшникового, а саме: договір № 1212 від 16.12.2008 р. про поставку олії соняшникової нерафінованої на суму 670440,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 111740,00 грн.); договір № 1312 від 16.12.2008 р. про поставку шроту соняшникового на суму 49000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 8166,67 грн.); договір № 18-01 від 20.01.2009 р. про поставку шроту соняшникового на суму 72000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 12 000,00 грн.). Договори від імені ПрАТ «Золота краплина»підписані директором Зіновською С.І., а від імені ТОВ «Інформ Союз»- директором Молдаваном Є.А.

На виконання умов вище перелічених Договорів ТОВ «Інформ Союз»здійснило поставку товару, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000040 від 16.12.2008 р., № РН-0000041 від 16.12.2008 р., № РН-0000013 від 22.01.2009 р., та актами прийому-передачі від 16.12.2008 р., від 22.01.2009 р.

Позивач оплатив вартість отриманого товару шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інформ Союз»в банківській установі згідно виставлених рахунків-фактур від 16.12.2008 р., від 22.01.2009 р. на загальну суму 677 371,64 грн. (з ПДВ), що підтверджується копією реєстрів документів, проведених по системі «Клієнт-Банк»від 27.01.2009 р. та від 10.02.2009 р., засвідчених банківськими установами.

Окрім цього, між позивачем та ТОВ «ПЕК»були укладені аналогічні договори поставки, а саме: договір № ДГ 0000011 від 19.12.2008 р. про поставку олії соняшникової нерафінованої на суму 688200,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 114 700,00 грн.); договір № ДГ 0000012 від 19.12.2008 р. про поставку шроту соняшникового на суму 40500,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 6 750,00 грн.); договір № ДГ-0000017 від 20.01.2009 р. про поставку шроту соняшникового на суму 40500, 00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 6 750,00 грн.). Договори від імені ПрАТ «Золота краплина»підписані директором Зіновською С.І., а від імені ТОВ «ПЕК»- директором Батурою А.Є.

За результатами поставки товару позивачу, ТОВ «ПЕК»складено наступні видаткові накладні: № РН-0000024 від 19.12.2008 р., № РН-0000025 від 19.12.2008 р., № РН-0000005 від 23.01.2009 р., № РН-0000021 від 11.02.2009 р. та акти прийому-передачі від 19.12.2008 р., 23.01.2009 р., 11.02.2009 р. Позивачем перераховано безготівкові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ПЕК»в банківській установі, згідно виставлених рахунків-фактур від 19.12.2008 р., 23.01.2009 р., 11.02.2009 р. на загальну суму 909 478,92 грн. (з ПДВ), що підтверджується копією реєстрів документів, проведених по системі «Клієнт-Банк»від 27.01.2009 р. та від 10.02.2009 р., засвідчених банківськими установами.

Вартість придбаного товару була віднесена позивачем до складу валових витрат за відповідні періоди.

На підставі вище зазначених первинних документів контрагентами позивача виписано наступні податкові накладні: № 44 від 16.12.2008 р. на суму 612 20,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 102120,00 грн.), № 45 від 16.12.2008 р. на суму 45500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7583,33 грн.), № 13 від 22.01.2009 р. на суму 19151,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 3191,94 грн.) від ТОВ «Інформ Союз»; № 23 від 19.12.2008 р. на суму 621600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 103600,00 грн.), № 21 від 11.02.2009 р. на суму 240000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 40000,00 грн.), № 24 від 19.12.2008 р. на суму 38700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 450,00 грн.) та № 5 від 23.01.2009 р. на суму 9178,92 грн. (в т.ч. ПДВ - 1529,82 грн.) від ТОВ «ПЕК».

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були повністю включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року.

При цьому згідно з умовами вищезазначених договорів поставки (п. 4.1. договорів) поставка продукції відбувалася Постачальником на умовах ЕХW (склад ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36) відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2000».

Згідно з пунктом А4 цього терміну (ЕХW) Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки продукції, коли він передав цю продукцію в розпорядження Покупця у визначеному сторонами договору місці поставки без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Після прийняття позивачем товару на складі ЗАТ «Пологівський ОЕЗ»товар був переданий на зберігання до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ»за тією самою адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36. На підтвердження вказаних фактичних обставин позивачем були надані суду копії договору зберігання № 480/02-2008 від 17.04.2008 р. (укладеного між позивачем та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ»), додаткових угод № 9 від 16.12.2008 р. та № 10 від 12.01.2009 р. до даного Договору, видаткові накладні на відповідальне зберігання № РН-0000769 від 19.12.2008 р., № РН-0000763 від 19.12.2008 р., № РН-0000762 від 12.2008 р., № РН-0000768 від 16.12.2008 р., № РН-0000787 від 22.01.2009 р., № РН-0000788 від 23.01.2009 р. Факт оплати позивачем придбаного товару відповідачем не заперечувався.

В подальшому товар, придбаний позивачем у його контрагентів, було транспортовано залізничним транспортом з місця його зберігання (склад ЗАТ «Пологівський ОЕЗ») до Бердянського та Орського торгового порту та експортовано за кордон у складі великих партій товару.

Що стосується реальності господарських операцій з придбання товару з метою його використання у власній господарській діяльності, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до наданих позивачем реєстраційних документів, статуту, судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Золота краплина»здійснює діяльність в сфері виробництва рафінованих олії та жирів (основний вид), виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів, оптову торгівлю іншими продуктами харчування тощо.

Реальність понесення позивачем витрат, у зв'язку з придбанням товару для подальшого використання його в своїй господарській діяльності, підтверджується копіями накладних на відвантаження та перевезення товару залізничним транспортом до Бердянського і Орського торгового порту, вантажними митними деклараціями (МД-2) оформленими за експортними операціями, біржовими контрактами щодо реалізації придбаного товару, договором зберігання від 17.04.2008 р. № 480/02-2008, видатковими накладними на зберігання товару, що містяться у матеріалах справи.

Факт отримання коштів позивачем за результатами експорту раніше придбаного товару (олії та шроту соняшникових) підтверджується наданими ним копіями банківських виписок по особовому рахунку за 18.12.2008 р., 22.12.2008 р., 04.02.2008 р., 05.02.2008 р., 06.02.2008 р.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ «Інформ Союз»і ТОВ «ПЕК»були зареєстровані як юридичні особі та платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (зокрема, відповідно до відомостей електронної бази даних «Анульовані свідоцтва платників податків», розміщеної на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sta.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інформ Союз»№ 100144350 було анульовано лише 14.04.2010 р., а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ПЕК»№ 100144934 - 22.04.2010 р.), а тому контрагенти позивача мали право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року відповідають вимогам, встановленим пунктом 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем суду не було надано.

Також, судом першої інстанції встановлено, що первинні та розрахункові документи, надані позивачем на підтвердження укладення і виконання правочинів з ТОВ «Інформ Союз» та ТОВ «ПЕК», мають всі обов'язкові реквізити та оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV.

Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, про те, що матеріали досудового слідства по кримінальні справі № 06-13237, які покладені в основу Акта № 493/23-10/3266433, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не було надано до суду належним чином засвідченої копії вироку у кримінальній справі (або відомості щодо існування такого), в якому були б встановлені факти, що мали б значення для всебічного та повного вирішення даної справи, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України .

Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції ПрАТ «Золота краплина»з його контрагентами - ТОВ «Інформ Союз»і ТОВ «ПЕК»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що ПрАТ «Золота краплина»були правомірно сформовані суми податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Інформ Союз»і ТОВ «ПЕК», а висновки Акта № 493/23-10/3266433 про порушення позивачем Законів № 168/97-В , № 334/94-ВР є помилковими.

Відтак, визначення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 50 000,00 грн. та з податку на прибуток підприємства у розмірі 413 243,00 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 224475,00 грн. за січень 2009 року та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56118,75 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 р. № 0004562310, № 0004592310, № 0004602310.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.