Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а-13467/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року м. Київ К/9991/52731/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Карася О.В., Костенка М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року

у справі № 2а-13467/11/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Золота краплина»(далі -позивач, ПрАТ «Золота краплина»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Золота краплина»звернулось у вересні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004562310, № 0004592310, № 0004602310 від 25.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року, позов задоволений повністю: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.05.2011 року № 0004562310, № 0004592310, № 0004602310.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004562310 від 25.05.2011 року (форма «Р») ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі -ПК України ) та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями, у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР ) (далі -Закон № 334/94 -ВР) ПрАТ «Золота краплина»визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 413 243,00 грн., в тому числі за основним платежем -330 594,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -82 649,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004592310 від 25.05.2011 року (форма «В1») ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно з п. 54.3 ст. 54 , п. 58.1 ст. 58 , пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , п. 200.11 ст. 200 та пп. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) ПрАТ «Золота краплина»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 224 475,00 грн. за січень 2009 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 56 118,75 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0004592310 від 25.05.2011 року (форма «Р») ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно з п. 54.3 ст. 54 , п. 58.1 ст. 58 , пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , п. 200.11 ст. 200 ПК України за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР ПрАТ «Золота краплина»визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 50 000,00 грн., в тому числі за основним платежем -40 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10 000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 11.05.2011 року № 493/23-10/32664333 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ЗАТ «Золота Краплина» (код за ЄДРПОУ 32664333) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Інформ Союз»(код ЄДРПОУ 36028335) та ТОВ «ПЕК»(код ЄДРПОУ 36162241) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року»(далі -Акт № 493/23-10/32664333).

Також судами було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інформ Союз»було укладено ряд договорів поставки олії соняшникової нерафінованої та шроту соняшникового (т. 1 а.с. 193-197, 203-207, 214-218). Договори від імені ПрАТ «Золота краплина» підписані директором Зіновською С.І., а від імені ТОВ «Інформ Союз» -директором Молдаваном Є.А.

На виконання умов вище перелічених Договорів ТОВ «Інформ Союз» здійснило поставку товару, що підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 198, 208, 219) та актами прийому-передачі (т. 1 а.с. 199, 209, 220).

Позивач оплатив вартість отриманого товару шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Інформ Союз» в банківській установі згідно виставлених рахунків-фактур від 16.12.2008 року, від 22.01.2009 року на загальну суму 677 371,64 грн. (з ПДВ), що підтверджується копією реєстрів документів, проведених по системі «Клієнт-Банк» від 27.01.2009 року та від 10.02.2009 року, засвідчених банківськими установами.

Окрім цього, між позивачем та ТОВ «ПЕК» були укладені договори поставки олії соняшникової нерафінованої та шроту соняшникового (т. 1 а.с. 224-230, 241-245, т. 2 а.с. 1-5). Договори від імені ПрАТ «Золота краплина» підписані директором Зіновською С.І., а від імені ТОВ «ПЕК»- директором Батурою А.Є.

За результатами поставки товару позивачу, ТОВ «ПЕК» складено видаткові накладні (т. 1 а.с. 231, 232, 246, т. 2 а.с. 6) та акти прийому-передачі (т. 1 а.с. 233, 234, т. 2 а.с. 7). Позивачем перераховано безготівкові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ПЕК» в банківській установі, згідно виставлених рахунків-фактур від 19.12.2008 року, 23.01.2009 року, 11.02.2009 року на загальну суму 909 478,92 грн. (з ПДВ), що підтверджується копією реєстрів документів, проведених по системі «Клієнт-Банк» від 27.01.2009 року та від 10.02.2009 року, засвідчених банківськими установами.

Вартість придбаного товару була віднесена позивачем до складу валових витрат за відповідні періоди.

На підставі вище зазначених первинних документів контрагентами позивача виписано податкові накладні (т. 1 а.с. 202, 213, 223, 239, 240, 250, т. 2 а.с. 10) від ТОВ «ПЕК».

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були повністю включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2008 року, січень та лютий 2009 року.

При цьому згідно з умовами вищезазначених договорів поставки (п. 4.1. договорів) поставка продукції відбувалася Постачальником на умовах ЕХW (склад ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36) відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2000».

Згідно з пунктом А4 цього терміну (ЕХW) Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки продукції, коли він передав цю продукцію в розпорядження Покупця у визначеному сторонами договору місці поставки без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Після прийняття позивачем товару на складі ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» товар був переданий на зберігання до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ» за тією самою адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36. На підтвердження вказаних фактичних обставин позивачем були надані суду копії договору зберігання № 480/02-2008 від 17.04.2008 року (укладеного між позивачем та ЗАТ «Пологівський ОЕЗ»), додаткових угод № 9 від 16.12.2008 рокута № 10 від 12.01.2009 роу до даного Договору, видаткові накладні на відповідальне зберігання № РН-0000769 від 19.12.2008 року, № РН-0000763 від 19.12.2008 року, № РН-0000762 від 12.2008 року, № РН-0000768 від 16.12.2008 року, № РН-0000787 від 22.01.2009 року, № РН-0000788 від 23.01.2009 року. Факт оплати позивачем придбаного товару відповідачем не заперечувався.

В подальшому товар, придбаний позивачем у його контрагентів, було транспортовано залізничним транспортом з місця його зберігання (склад ЗАТ «Пологівський ОЕЗ») до Бердянського та Орського торгового порту та експортовано за кордон у складі великих партій товару.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередній інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню при вирішення даного спору.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо реальності господарських операцій з придбання товару з метою його використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до наданих позивачем реєстраційних документів, статуту, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ «Золота краплина»здійснює діяльність в сфері виробництва рафінованих олії та жирів (основний вид), виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів, оптову торгівлю іншими продуктами харчування тощо.

Реальність понесення позивачем витрат, у зв'язку з придбанням товару для подальшого використання його в своїй господарській діяльності, підтверджується копіями накладних на відвантаження та перевезення товару залізничним транспортом до Бердянського і Орського торгового порту, вантажними митними деклараціями (МД-2) оформленими за експортними операціями, біржовими контрактами щодо реалізації придбаного товару, договором зберігання від 17.04.2008 року № 480/02-2008, видатковими накладними на зберігання товару, що містяться у матеріалах справи.

Факт отримання коштів позивачем за результатами експорту раніше придбаного товару (олії та шроту соняшникових) підтверджується наданими ним копіями банківських виписок по особовому рахунку за 18.12.2008 року, 22.12.2008 року, 04.02.2008 року, 05.02.2008 року, 06.02.2008 року.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача -ТОВ «Інформ Союз» і ТОВ «ПЕК» були зареєстровані як юридичні особі та платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (зокрема, відповідно до відомостей електронної бази даних «Анульовані свідоцтва платників податків», розміщеної на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sta.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Інформ Союз» № 100144350 було анульовано лише 14.04.2010 року, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ПЕК» № 100144934 -22.04.2010 року), а тому контрагенти позивача мали право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року відповідають вимогам, встановленим пунктом 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем суду не було надано.

Також, судом першої інстанції встановлено, що первинні та розрахункові документи, надані позивачем на підтвердження укладення і виконання правочинів з ТОВ «Інформ Союз» та ТОВ «ПЕК», мають всі обов'язкові реквізити та оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що матеріали досудового слідства по кримінальні справі № 06-13237, які покладені в основу Акта № 493/23-10/3266433, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не було надано до суду належним чином засвідченої копії вироку у кримінальній справі (або відомості щодо існування такого), в якому були б встановлені факти, що мали б значення для всебічного та повного вирішення даної справи, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України .

Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що господарські операції ПрАТ «Золота краплина» з його контрагентами -ТОВ «Інформ Союз» і ТОВ «ПЕК» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Також, враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ПрАТ «Золота краплина» були правомірно сформовані суми податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Інформ Союз» і ТОВ «ПЕК», а висновки Акта № 493/23-10/3266433 про порушення позивачем Законів № 168/97-В , № 334/94-ВР є помилковими.

Таким чином, визначення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 50 000,00 грн. та з податку на прибуток підприємства у розмірі 413 243,00 грн., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 224475,00 грн. за січень 2009 року та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56118,75 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 року № 0004562310, № 0004592310, № 0004602310.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2а-13467/11/2670 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: О.В. Карась

М.І. Костенко