Ухвала

від 01.08.2012 по справі 2а-17551/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17551/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника відповідача Корнієнка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Макрохім»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2011 року № 0000594030 за платежем по податку на додану вартість на загальну суму основного платежу 3 098 583,39 грн., фінансових санкцій на загальну суму 18 591 500,38 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 873 229,39 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Макрохім»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з АТЗТ «Тодіс»за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №787/40-30/24720905 від 19 вересня 2011 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з АТЗТ «Тодіс»(код ЄДРПОУ 22621949), за квітень 2011р.», в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення АТ «Макрохім»п.198.1., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у квітні 2011 року на загальну суму 18 591 500,38 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3 098 583,39 грн.

На підставі Акту, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0000594030 за платежем по податку на додану вартість на суму основного платежу 3 098 583,39 грн., фінансових санкцій на суму 774 646,00 грн., всього на суму 3 873 229,39 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу базується на даних Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки АТЗТ «Тодіс»(код 22621949), з питань дотримання податкового законодавства за квітень 2011р. від 16 червня 2011 року № 2503/1800/22621949, який надала ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Обґрунтовуючи свою позицію СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП звертає увагу на обставини, встановлені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, які полягають в наступному: ДПІ Дзержинського району м. Харкова не має можливості вручити письмові вимоги АТЗТ «Тодіс», оскільки останнє не повідомило про зміну податкової адреси; встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійсненних операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряє мий період на адресу покупця не має можливості; проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством для перевірки не надано документів які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства (ч. 2 ст. 215, ч. 1,2 ст. 228, ст.. 1166 ЦК України), чим встановлено порушення вимог п. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 п. 44.6 ст. 44, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийшла до висновку, що вказані обставини є підставами вважати нікчемними правочини, укладені між позивачем та АТЗТ «Тодіс», а тому данні, відображені АТЗТ «Тодіс»у деклараціях на додану вартість не є дійсними на суму, яка становить суму реалізованого товару.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Між ЗАТ «Макрохім»(покупець) та АТЗТ «Тодіс»(продавець) було укладено господарський договір від 01 квітня 2011 року, згідно з яким продавець зобов'язується передати хімічну продукцію та лабораторне обладнання покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його.

Згідно із п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а дата послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено п. 201.1 ст. 201 ПК України

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виписки податкових накладних АТЗТ «Тодіс», так як і на момент винесення постанови по даній справі, було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер - 226219420307.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ЗАТ «Макрохім»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з АТЗТ «Тодіс», яке зареєстроване у встановлено законом порядку як платник податку, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Що стосується тверджень апелянта про нікчемність господарського договору, укладеного між ЗАТ «Макрохім»та АТЗТ «Тодіс», то колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, зокрема у статті значиться, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України закріплює положення, що, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, укладений договір купівлі-продажу між ЗАТ «Макрохім»та АТЗТ «Тодіс»від 01.04.2011 року не містить положень, що суперечать цивільному законодавству, інтересам держави чи суспільства.

Частина 5 статті 203 ЦК закріплює, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Реальність та законність взаємовідносин між ЗАТ «Макрохім»та АТЗТ «Тодіс»підтверджується карткою рахунку 63.1 за 2 квартал 2011 року по контрагенту АТЗТ «Тодіс»; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1 за 2 квартал 2011 року по контрагенту АТЗТ «Тодіс»; реєстром оплат по контрагенту АТЗТ «Тодіс»; оригіналами податкових накладних за квітень 2011 року по контрагенту АТЗТ «Тодіс»; оригіналами видаткових накладних за квітень 2011 року по контрагенту АТЗТ «Тодіс»; оригіналом договору купівлі-продажу б/ від 01.04.2011 р.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи відповідача про нікчемність господарського договору, укладеного між ЗАТ «Макрохім»та АТЗТ «Тодіс», оскільки ці доводи базуються тільки на висновках, викладених у листі ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова та на інформації про те, що АТЗТ «Тодіс»не знаходиться за місцем реєстрації.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Макрохім» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.