Ухвала

від 03.04.2014 по справі 2а-17551/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/53224/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Вербицької О. В. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Лазарєв М. О.

представник відповідача Павліченко К. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Окружної державної податкової служби -центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Макрохім" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне акціонерне товариство "Макрохім" (далі - ПАТ "Макрохім") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року позов ПАТ "Макрохім" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Окружна державна податкова служба - центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Макрохім" в задоволенні позову.

ПАТ "Макрохім" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку з утворенням Міжрегіонального головного управління міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Макрохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з АТЗТ «Тодіс» за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №787/40-30/24720905 від 19 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Макрохім» п.198.1., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України , що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у квітні 2011 року на загальну суму 18591500,38 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3098583,39 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року №0000594030 за платежем по податку на додану вартість на суму основного платежу 3098583,39 грн., фінансових санкцій на суму 774646,00 грн., всього на суму 3873229,39 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що висновок податкового органу базується на даних акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки АТЗТ «Тодіс» (код 22621949), з питань дотримання податкового законодавства за квітень 2011 року від 16 червня 2011 року №2503/1800/22621949, який надала ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ «Макрохім» (покупець) та АТЗТ «Тодіс» (продавець) було укладено господарський договір від 01 квітня 2011 року на придбання хімічної продукції та лабораторного обладнання.

Згідно із п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а дата послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України .

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначені вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на час виписки податкових накладних АТЗТ «Тодіс», так як і на момент винесення постанови по даній справі, було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер - 226219420307.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що сума податку на додану вартість, віднесена ЗАТ «Макрохім» до податкового кредиту на підставі господарських операцій з АТЗТ «Тодіс», яке зареєстроване у встановлено законом порядку як платник податку, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної. Крім того, реальність та законність взаємовідносин між ЗАТ «Макрохім» та АТЗТ «Тодіс» підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Макрохім".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Міжрегіональне головне управління міндоходів - центральний офісу з обслуговування великих платників податків.

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. В. Вербицька М.О. Федоров