Постанова

від 11.07.2012 по справі 17/5026/138/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2012 № 17/5026/138/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача - Плаха А.В. - дов. б/н від 27.01.2012 р.;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 05.04.2012 року

у справі № 17/5026/138/2012 (суддя - Боровик С.С.)

за позовом Приватного підприємства «УніверсалСервісЦентр»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий

Центр «Універсал-Маркет»

2. Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»

про припинення правовідносин

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.04.2012 року по справі № 17/5026/138/2012 позовні вимоги задоволено повністю. Припинено правовідносини, які виникли з Іпотечного договору № 31-27/07-К-1Z від 05.11.2007 року, який укладений між Приватним підприємством «УніверсалСервісЦентр» та Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2012 року по справі № 17/5026/138/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судових засіданнях 21.05.2012 року та 13.06.2012 року, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2012 року по справі № 17/5026/138/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судових засіданнях, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача-1 в судові засідання не з'являвся будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року

№ 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 21.05.2012 року, 13.06.2012 року, 25.06.2012 року про відкладення розгляду справи надсилалась сторонам за адресами вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1 та відповідача-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.11.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця»

(далі - відповідач-2, кредитодавець, ПАТ «Банк Столиця») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Центр «Універсал-Маркет» (далі - відповідач-1, позичальник, ТОВ «Торговий Центр «Універсал-Маркет») укладено договір на кредитну лінію (відновлювальну) № 31-27/07-К (далі - кредитний договір) (а.с. 5-9).

За умовами кредитного договору ПАТ «Банк Столиця» зобов'язався надати ТОВ «Торговий Центр «Універсал-Маркет» у період з 05.11.2007 року по 04.11.2010 року в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 250 000,00 грн., а ТОВ «Торговий Центр «Універсал-Маркет» зобов'язався повернути кредит у строк до 04.11.2010 року та сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 18 (Вісімнадцять) % річних на визначених Договором умовах.

У відповідності до вимог пункту 4.1 кредитного договору, в якості забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань по кредитному договору, 05.11.2007 року між ПАТ «Банк Столиця» (далі - іпотекодержатель) та Приватним підприємством «УніверсалСервісЦентр» (далі - позивач, іпотекодавець, ПП «УніверсалСервісЦентр») було укладено Іпотечний договір № 31-27/07-K-1Z (далі - іпотечний договір) (а.с. 10-14).

За умовами іпотечного договору ПП «УніверсалСервісЦентр» передав в заставу ПАТ «Банк Столиця» нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, а саме:

- адміністративна будівля (літера А-ІІ) загальною площею 878,7 м.кв.,

- склади цегляні (літери Б-І, Г-І, Д-І, Ж-І загальною площею 2220,0 м.кв.,

- битові приміщення (літера В-І, в) загальною площею 62,3 м.кв.,

- контора (літера Б - ІІ), загальною площею 88,9 м.кв., гараж - майстерня (літера Б' - ІІ) загальною площею 44,7 м.кв.,

- склад (літера б) загальною площею 93,8 м.кв.,

- огорожа (літера 1-3) та замощення (літера І),

що розташовані за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 3.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору та п. 1.2.2 Іпотечного договору процентна ставка визначена у розмірі 18% річних у національній валюті.

31.10.2008 року Договором про внесення змін № 1 до Кредитного договору (а.с.15-16) були внесені зміни, якими:

- з 01.01.2009 року позичальник зобов'язавсь сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 20 % річних (замість передбачених 18% річних) на визначених кредитним договором умовах (п. 1.1);

- з 01.01.2009 року змінилася процента ставка за користування кредитом після закінчення строку, на який його було надано, з 28% річних на 30% річних (п. 3.3).

28.02.2011 року Договором про внесення змін № 3 до Кредитного договору були внесені зміни, якими з 01.02.2011 року змінилася процента ставка за користування кредитом після закінчення строку, на який його було надано, з 30 % річних на 22 % річних (п. 3.3) (а.с.17).

Позивач вважає, що відповідач-1 та відповідач-2 внесли зміни до кредитного договору в частині підвищення відсоткової ставки за користування кредитом без погодженню з позивачем, що збільшило обсяг його відповідальності, а отже, правовідносини, які випливають з іпотечного договору підлягають припиненню.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зі змісту даної норми вбачається, що перелік підстав припинення договору іпотеки не є вичерпним.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено поняття іпотеки як виду забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека, відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, є видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З ч. 1 ст. 546 та ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України вбачається, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, в тому числі заставою або порукою.

Майновий поручитель, згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Колегія дійшла висновку, що фактично позивач є майновим поручителем, а отже, в даному випадку до договору іпотеки можуть бути застосовані положення про поруку.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки, зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Такої ж позиції притримується Верховний Суд України в своїй постанові від 17.01.2011 року по справі N 3-62гс10.

Колегією встановлено, що сторони вносили зміни до Кредитного договору Договором про внесення змін № 1 та № 3, які стосувались підвищенням процентної ставки за користування кредитом, у зв'язку з чим відбулось збільшення зобов'язань позичальника перед кредитодавцем.

В договорах та в матеріалах справи відсутнє будь-яке погодження, в тому числі попереднє, на збільшення відповідальності поручителя за Договором про внесення змін № 1 та № 3 до Кредитного договору.

Отже, при збільшенні зобов'язання позичальника перед кредитодавцем, збільшився обсяг відповідальності позивача.

Таким чином, на підставі приписів ст. 559 Цивільного кодексу України, позовна вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про припинення правовідношення між ПАТ «Банк Столиця» та ПП «УніверсалСервісЦентр» за Іпотечним договором № 31-27/07-K-1Z від 05.11.2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Слід звернути увагу, що подібна правова позиція зазначена в постанові Верховний Суд України від 06.02.2010 року по справі № 2/315.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем-2 в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2012 року по справі № 17/5026/138/2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача-2 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача-2 (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2012 року по справі № 17/5026/138/2012 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 17/5026/138/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Лобань О.І.

Федорчук Р.В.