Ухвала

від 09.08.2012 по справі 2а-11410/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11410/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр.-к апелянта Гримальський А.Ю.

пр.-к позивача Корнійчук Н.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський рай»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибальський рай»(надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 00107162304/3 від 05.03.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2007 року відповідачем - ДПІ у Оболонському районі міста Києва винесено податкове повідомлення - рішення №0010762304/3, яким згідно пп. «а», «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 , пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 13 , ст. 14 Закону України «Про плату за землю» позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на землю в сумі 110 905,78 грн. в тому числі 73 710,52 грн. основного платежу та 37 195,26 грн. штрафних санкцій.

Спірне податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 17.02.2006 №695-23-4-32621847 «Про результати невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по платі за землю Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський Рай»за період з 15.10.2004 року по 30.06.2006 року.

За даними земельного кадастру ТОВ «Рибальський Рай» являється землекористувачем земельних ділянок по вул. Червонофлотській у м. Києві за кадастровими номерами: 85 098 0005 площею 50026,79 кв.м, 85 951 0007 площею 85411,80 кв.м., 85 995 0009 площею 70227,40 кв.м., які зареєстровані за підприємством з 15.10.2004 року. Однак, в порушення ст. 13 , ст. 14 Закону України «Про плату за землю» податкові розрахунки земельного податку за 2004-2005 роки позивачем до податкового органу не надавались.

За результатами перевірки позивачу донараховано податку за землю в розмірі 73 710,52 грн., в тому числі за період з 15.10.2004 року по 31.12.2004 року в сумі 9 350,75 грн., за 2005 рік в сумі 44 325,14 грн. та за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року в сумі 20 034,63 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибальський рай»сум земельного податку за період з 15.10.2004 року по 30.06.2006 року, оскільки договори оренди земельними ділянками позивачем укладено лише 13.07.2011р..

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 82 вказаного Кодексу встановлено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

В силу вимог статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як встановлено судом першої інстанції, 07.11.2003 року між ТОВ «Рибальський Рай»та Регіональним відділенням Фонду державного майна України укладений договір оренди №50, на підставі якого та згідно акта прийому передачі орендованого майна від 07.11.2003 року позивач отримав в строкове платне користування цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, Пуща-Водиця, вул. Червонофлотська, 33.

Питання передачі в користування земельної ділянки не вирішувалося.Орендну плату за земельні ділянки у 2004-2005рр. здійснювала Україниська державна компанія «Укррибпром».

Рішенням Київради від 21.12.2006 року №501/558 ТОВ «Рибальський Рай»передано в довгострокову оренду земельні ділянки загальною площею 21,487 га для експлуатації будівель та споруд майнового комплексу та ставків для здійснення рибогосподарської діяльністю.

Втім договори оренди між ТОВ «Рибальський Рай»та Київської міською радою були укладені 13.07.2011 року на земельної ділянки за адресою:

вул. Червонофлотська (озеро Двірець та Карачун) в Оболонському районі міста Києва за кадастровим номером 85 098 0005;

вул. Червонофлотська (озеро Двірець та Карачун) в Оболонському районі міста Києва за кадастровим номером 85 951007;

вул. Червонофлотська (озеро Двірець та Карачун) в Оболонському районі міста Києва за кадастровим номером 85 995009.

Відповідно до листа Головного управління земельних ресурсів №07-05/17474 від 17.06.2005 року, документи, що посвідчують право власності або користування земельними ділянками з кадастровими номерами 85:098:0005, 85:951:0007, 85:995:0009 в Головному управлінні не були зареєстровані в той період, за який відповідачем було нараховане податкове зобов'язання.

Згідно до листа КП «Святошинського лісопаркового господарства»№690 від 15.08.2007 року до 01.01.2007 року земельні ділянки з кадастровими номерами 85:951:0007, 85:995:0009 взагалі використовувались для ведення лісового господарства та були загальнодоступними для населення. Лише 21.12.2006 року ці земельні ділянки згідно із Рішенням Київської міської ради №501/558 були виключені з категорії земель лісового фонду.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач зазначені земельні ділянки використовував до укладення договорів оренди.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.