Постанова

від 15.08.2012 по справі 2а/2370/2534/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2534/2012

16 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю: представників позивача Супрун Д.Ю., Хомякової Л.В., - за довіреностями, Черняка Ю.А. за посадою, представника відповідача Кулик К.Є. -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання акту, що суперечить законодавству та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося повне товариство «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) (далі - позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просить:

- визнати акт ДПІ у Черкаському районі про результати документальної невиїзної перевірки ПТ «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко), код ЄДРПОУ 30354972, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи , яка мала правові відносини з платником податків ПП «Артбуд Вектор»(код ЄДРПОУ 34556385), за вересень -жовтень 2011 року від 30.03.2012 року № 6/22-010/30354972 таким, що суперечить законодавству, фактичним обставинам (виконаним роботам) та чинним господарським, бухгалтерським та податковим документам;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 року № 0001162301виданого державною податковою інспекцією у Черкаському районі, щодо збільшення податку на додану вартість в сумі 43159,40 грн. та штрафної санкції 10790 грн.

Позивач вимоги обґрунтував тим, що висновки акту перевірки та рішень ДПС не відповідають дійсності щодо нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентом. Господарські відносини між позивачем та ПП «Артбуд Вектор»оформлені договорами, підтверджені первинними документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. На момент укладання договорів підприємство-контрагент мало ліцензії для здійснення відповідної господарської діяльності та зареєстроване, як платник податків.

Позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит у вересні та жовтні 2011 року в сумі 43159 грн. за рахунок сум ПДВ по податкових накладних ПП «Артбуд Вектор».

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з мотивів викладених у позові.

Представник відповідача надала суду заперечення проти позову, вказавши, що в ході перевірок позивача та контрагента -ПП «Артбуд Вектор»встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг), що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Директор ПП «Артбуд Вектор»Оголь С.В. 16.12.2011 року надав пояснення про те, що основні засоби на підприємстві відсутні, офісні та складські приміщення, транспортні або будь-які інші засоби не орендувалися, найманих працівників на підприємстві немає і не було, доручення на здійснення фінансово-господарської діяльності від імені підприємства не надавалося. Крім того, порушена кримінальна справа відносно директора ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2012 року по кримінальній справі № 2314/2340/12 Оголя С.В. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 ч. 1 ст. 366 КК України.

Також представник відповідача зазначила, що всі первинні документи надані ПТ «Універсал»до перевірки не є юридично значимими, тому що вони складені в порушення норм податкового, цивільного та бухгалтерського законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення та просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Повне товариство «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко), як юридична особа зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією 08.04.1999 року, взяте на облік державною податковою інспекцією у Черкаському районі 15.04.1999 року ідентифікаційний код 30354972.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) код ЄДРПОУ 30354972, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Артбуд Вектор»(код ЄДРПОУ 34556385), за вересень -жовтень 2011 року, про що складено акт від 30.03.2012 року № 6/22-010/30354972.

Відповідачем встановлено порушення позивачем:

1. ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПТ «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) при придбанні послуг. Послуги по вказаних правочинах не були виконані в порушення ст. 875 ЦК України.

2. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 11997 грн., за жовтень 2011 року на суму 31162 грн.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № 0001162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 43159 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10790 грн., всього на суму 53949 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте податковими органами скарги відповідача залишені без задоволення, а рішення без змін.

Згідно акту перевірки підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту слугувало наступне.

Відповідно до звітності, позивач мав взаємовідносини з ПП «Артбуд Вектор», метою яких було надання позивачу робіт та послуг.

Операції з надання робіт та послуг за участю ПП «Артбуд Вектор»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними. Згідно довідки зустрічної звірки вказаного підприємства від 10.01.2012 року № 23/23-4/34556385 встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) від контрагентів-постачальників, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, підприємство декларує відсутність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, чисельність працюючих -1 особа, що є неможливим для фактичного здійснення господарської діяльності та дає змогу ставити під сумнів факт здійснення підприємством будь-якої діяльності та призводить до нікчемних правочинів.

Згідно пояснення директора ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В., основні засоби на підприємстві відсутні, офісні та складські приміщення, транспортні або будь-які інші засоби не орендувалися, найманих працівників на підприємстві немає і не було, доручення на здійснення фінансово-господарської діяльності від імені підприємства не надавалося. Також не здійснювалось придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів-постачальників, податкові реквізити вказаних контрагентів були знайдені через мережу «інтернет»на різних сайтах, які були використані для внесення їх у податкову звітність підприємства.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач скористався фіктивним податковим кредитом, сформованим за рахунок безпідставно виписаних податкових накладних ПП «Артбуд Вектор»для отримання власної вигоди.

В зв'язку з наведеним, податковий орган вказує, що позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит та валові витрати у вересні -жовтні 2011 року на суму 43159,40 грн. за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ПП «Артбуд Вектор».

Зазначені обставини стали основою акту перевірки від 30.03.2012 року за № 6/22-010/30354972, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Крім того, представник відповідача, на підтвердження правомірності дій відповідача, надала суду вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2012 року, яким директора ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В. засуджено за вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним з огляду на наступне.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Відповідно до статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-Х1V (далі -Закон № 996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

На підтвердження реальності вчиненої господарської операції щодо виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт позивачем надані суду та досліджені договори з ПП «Артбуд Вектор»№ 30/08 від 30.08.2011 року, № 01/09 від 01.09.2011 року, № 03/10 від 03.10.2011 року на виконання електромонтажних та сантехнічних робіт на виробництві ТОВ «Юрія -Фарм», договір № 02/09 від 02.09.2011 року на виконання монтажних робіт мереж водопроводу та каналізації ділянки виготовлення біодобавок комплексу «Агромакс»в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ -2В на виробничі приміщення ТОВ «Юрія -Фарм»та комплексу «Агромакс» за вересень, жовтень 2011 року, податкові накладні виписані ПП «Артбуд Вектор»від 22.09.2011 року № 397, від 26.09.2011 року № 408, від 27.10.2011 року № 417, від 29.09.2011 року № 462, від 31.10.2011 року № 501, банківським виписками про перерахування коштів за виконані роботи згідно вказаних договорів у жовтні, листопаді 2011 року.

На час здійснення спірних господарських операцій ПП «Артбуд Вектор»мало ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на будівельну діяльність, в тому числі виконання будівельно-монтажних робіт, що були предметом договорів підряду укладених з позивачем.

Дані дозвільні документи, за поясненнями представника позивача, були надані представником ПП «Артбуд Вектор»при укладанні договору.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги п.198.3 ст. 198 ПК України щодо підтвердження здійснення господарських операцій з виконання будівельно-монтажних робіт для подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім цього, суд не погоджується з висновками Акта перевірки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Артбуд Вектор», виходячи з нижченаведеного.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Матеріалами справи підтверджується фактичне надання робіт контрагентом.

Суд дійшов висновку, що договори № 30/08 від 30.08.2011 року, № 01/09 від 01.09.2011 року, № 03/10 від 03.10.2011 року, № 02/09 від 02.09.2011 року укладені позивачем з ПП «Артбуд Вектор», на час здійснення відповідних фінансово-господарських взаємовідносин між цими підприємствами був дійсним (чинним) та правомірним, у зв'язку з чим створював обумовлені ним юридичні наслідки, оскільки чинність вказаного договору доведена відсутністю судових рішень, які набрали законної сили, про визнання відповідного правочину (договору), згідно ст. 234 ЦК України , недійсним та наявністю доказів виконання цього договору належним чином та в повному обсязі.

Крім цього, відповідач не вправі встановлювати правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину недійсним, оскільки він не порушує публічний порядок і доказів того, що правочин визнано судом недійсним відповідачем не надано, а реальність здійснених операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд також зазначає, що помилковим є твердження відповідача про те, що вирок суду є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зокрема, на час проведення перевірки позивача були відсутні судові рішення про визнання фіктивною діяльності ПП «Артбуд Вектор». У вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2012 року, яким директора ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В. засуджено за вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, відсутні будь-які посилання на порушення у господарських відносинах позивача з ПП «Артбуд Вектор».

Таким чином, враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність встановлення валових витрат, а також формування податкових зобов'язань з податку на прибуток та сум податкового кредиту за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

У той же час суд зазначає, що ухвалою від 15.08.2012 року провадження у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання акту таким, що суперечить законодавству та скасування податкового повідомлення - рішення в частині визнання акту від 30.03.2012 року № 6/22-010/30354972 таким, що суперечить законодавству, фактичним обставинам (виконаним роботам) та чинним господарським, бухгалтерським та податковим документам закрито.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби від 13.04.2012 року № 0001162301.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) судовий збір в сумі 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар