КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2370/2534/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"08" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання акту таким, що суперечить законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Повне товариство «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби (далі -Відповідач) про визнання акту від 30.03.2012 року №6/22-010/30354972 «Про результати документальної невиїзної перевірки Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко), код за ЄДРПОУ 30354972, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «АртБуд Вектор», код ЄДРПОУ 34556385. за вересень-жовтень 2011 року»таким, що суперечить законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення №0001162301 від 13.04.2012 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серія А01 №473350 є юридичною особою (ідентифікаційний код 30354972), зареєстрований Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області.
Відповідно до свідоцтва №100319685 НБ №400388 Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.
Як вбачається з довідки АА №602610 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) видами діяльності Позивача є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; 43.21 Електромонтажі роботи; 42.21 Будівництво трубопроводів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «АртБуд Вектор», код ЄДРПОУ 34556385. за вересень-жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2012 року №6/22-010/30354972.
В ході перевірки виявлені порушення Позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Позивачем при придбанні послуг. Послуги по вказаних правочинах не були виконані в порушення ст.875 ЦК України.
Крім того, виявлені порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 11 997,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 31 162,00 грн., в результаті допущених порушень, що відображено в п.3.1 розділу 3 акту перевірки.
13.04.2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001162301 про збільшення суми грошового зобов»язання за основним платежем в сумі 43 159,00 грн. та штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 10 790,00 грн., а всього 53 949,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося Позивачем в адміністративному порядку, проте за наслідками розгляду, скарги залишені без розгляду, а податкове повідомлення-рішення -без змін.
Згідно довідки зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор»№23/23-4/34556385 встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт/послуг від контрагентів-постачальників, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.
Крім того, у ПП «Артбуд Вектор»відсутні основні виробничі фонди, рухоме і нерухоме майно, складські приміщення, транспортні засоби, економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що також, на думку Відповідача, свідчить про те, що укладені підприємством операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.
З огляду на вказане, Відповідач дійшов висновку про те, що Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок безпідставно виписаних податкових накладних ПП «Артбуд Вектор»для отримання власної вигоди.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Так, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно положень частини 1 статті 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.
Реальність вчиненої між Позивачем та ПП «Артбуд Вектор»господарської операції щодо виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт підтверджується наданими Позивачем договорами №30/08 від 30.08.2011 року, №01/09 від 01.09.2011 року, №03/10 від 03.10.2011 року на виконання електромонтажних та сантехнічних робіт на виробництві ТОВ «Юрія-Фарм», договір №02/09 від 02.09.2011 року на виконання монтажних робіт мереж водопроводу та каналізації ділянки виготовлення біодобавок комплексу «Агромакс»в с.Гаврилівка, Вишгородського району, Київської області, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В на виробничі приміщення ТОВ «Юрія-Фарм»та комплексу «Агромакс» за вересень, жовтень 2011 року, виписані ПП «Артбуд Вектор»податкові накладні №397 від 22.09.2011 року, 408 від 26.09.2011 року, №417 від 27.10.2011 року, №462 від 29.09.2011 року, №501 від 31.10.2011 року, банківськими виписками про перерахування коштів за виконані роботи в жовтні-лмстопаді 2011 року згідно вказаних договорів.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт здійснення господарських операцій з виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт для подальшого використання в господарській діяльності підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 234 Цивільного кодексу України визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про нікчемність вчинених Позивачем правочинів.
Крім того, в самому акті перевірки відсутні посилання на обставини, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про нікчемність вказаних угод.
Щодо вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31.07.2012 року, яким директора ПП «Артбуд Вектор»ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, то він не може прийматися до уваги при встановленні наявності ознак нікчемності вищевказаних договорів, оскільки в цьому судовому рішенні відсутні будь-які посилання на порушення у господарських відносинах Позивача з ПП «Артбуд Вектор».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року провадження у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Універсал»(Черняк, Гоцуляк, Луценко) до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання акту таким, що суперечить законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення в частині визнання акту від 30.03.2012 року №6/22-010/30354972 таким, що суперечить законодавству, фактичним обставинам (виконаним роботам) та чинним господарським, бухгалтерським та податковим документам закрито.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001162301 від 13.04.2012 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Бужак Н.П.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2012 |
Оприлюднено | 13.11.2012 |
Номер документу | 27394614 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні