Рішення

від 15.08.2012 по справі 19пн/5014/1345/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.12 Справа № 19пн/5014/1345/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Прокурора Артемівського району м.Луганська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" , м.Луганськ

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок

в присутності представників сторін:

від заявника - Хорольська О.Ю., помічник прокурора, посвідчення № 332 від 24.01.2012;

від позивача - Саркісян Я.Ш., заступник начальника відділу контрольно-юридичної служби, довіреність № И 01/03-30./5445/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача - Біжінар Р.В., представник за довіреністю № 33 від 12.06.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявником заявлені вимоги про зобов"язання відповідача звільнити самовільно зайняті ділянки площею 0,0121 га та 1,5630 га -загальною площею 1,5751 га за адресою: м.Луганськ в районі парку імені Горького, шляхом знесення огорожі та доріжок за власний рахунок відповідача.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 13.06.2012, 25.06.2012, 08.08.2012 були оголошені перерви.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.07.2012 строк розгляду справи був продовжений на 15 днів, згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

08.08.2012 відповідач надав відзив № б/н та без дати на позовну заяву, де зазначив, що вимоги прокурора необгрунтовані та не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 20.07.2012 у справі № 2а-380/12 були визнані протиправні дії провідного спеціаліста -державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області Хмелевських Анни Ігорівни, які полягають у складанні: акту обстеження земельної ділянки від 24.01.2012 № 7; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.01.2012; протоколу про адміністративне порушення від 24.01.2012; припису від 24.01.2012 № 0230; постанови про накладення адміністративного стягнення від 24.01.2012 № 007; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2012; протоколу про адміністративне правопорушення від 28.02.2012 № 0192; постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.02.2012 № 036; припису від 28.02.2012 № 0249; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.03.2012, а також були визнані протиправними та скасовані вищезазначені документи.

З огляду на вищевикладене вбачається, що підстави для задоволення позову відпали.

Крім того, як зазначив відповідач, земельна ділянка площею 4,3102 га за адресою: м.Луганськ, в районі парк ім.Горького передана йому в оренду під будівництво та розміщення культурно-оздоровчого комплексу на підставі договору оренди землі від 02.06.2004, державна реєстрація від 05.07.2004 № 5061 зі змінами до нього.

Щодо прилягаючої земельної ділянки, відносно якої проводилась перевірка, встановлено, що рішенням Луганської міської ради від 22.08.2006 № 8/87 відповідачу була надана згода на розроблення проекту відведення земельних ділянок м.Луганськ, вул.Украінская (біля культурно-оздоровчого комплексу за адресою: вул.Украінская, 11) площею 0,0490 га -під розміщені будівлі і споруди, площею -0,0400 га під розміщені будівлі і споруди, площею 1,1856 га -під розміщення некапітальних споруд (без права здійснення будівельних робіт) бази відпочинку.

Луганським комунальним землевпорядним підприємством був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: м.Луганськ, вул.Украінская (біля культурно-оздоровчого комплексу за адресою: вул.Украінская, 11) площею 0,0490 га, площею 0,0400 га та площею 1,1856 га.

На вказаних земельних ділянках, розташований культурно-оздоровчий комплекс, з зазначенням його адреси: вул.Украінская, 11, який належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на об"єкт нерухомого майна від 12.03.2009. Право власності на нерухоме майно зареєстроване за відповідачем в МКП БТІ м.Луганська 31.03.2009 за реєстраційним № 7014864.

Культурно-оздоровчий комплекс за адресою: м.Луганськ, вул.Украінская, 11 був внесений громадянином Андреасяном Гургеном Кареновичем до статутного фонду відповідача згідно з договором про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" від 10.11.2004.

На думку відповідача, у цьому випадку має місце використання відповідачем земельних ділянок загальною площею 1,5751 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку ім.Горького, без правовстановлюючих документів, а не їх самовільне зайняття, оскільки власність, яка розташована на вказаних земельних ділянках була правомірно набута відповідачем.

У зв"язку з наявністю постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 20.07.2012 по справі № 2а-380/12 заява відповідача про зупинення провадження у справі № 19пн/5014/1345/2012 до розгляду Ленінським районним судом м.Луганська справи № 2а-380/12 не вирішується господарським судом, оскільки відпали наявні підстави для зупинення.

15.08.2012 заявник підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши заперечення № 1859 вих.-12 на відзив відповідача, де повідомив, що постанова Ленінського районного суду від 20.07.2012 по справі № 2а-380/12 скасована постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 13.08.2012 по справі № 8а-582/12 з одночасною відмовою в задоволенні адміністративного позову. Тобто факт самовільного зайняття вищевказаних земельних ділянок відповідачем, на думку заявника, є доведеним у повному обсязі.

Представник позивача також підтримав позовні вимоги та надав заперечення № б/н та без дати на відзив відповідача, в яких зазначив, що в ході проведення перевірки був встановлений факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0033 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького під розміщення убиральні без правовстановлюючих документів додатково до раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га.

Крім того, виявлений факт самовільного заняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 1,5751 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького, а саме, земельна ділянка площею 0,0121 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги; земельна ділянка площею -1,563 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки під розміщення доріжок та огорожі до додатково раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького.

Позивач зазначив, що земельні ділянки загальною площею 1,5751 га, використовуються без відповідних правових підстав відповідачем, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Представник відповідача в цьому ж судовому засіданні подав заяву про призначення колегії, в якій просить передати розгляд даної справи на розгляд колегії у складі трьох суддів. Дану заяву відповідач обгрунтовує тим, що, на його думку дана справа є дуже складною та не може бути вирішена суддею одноособово, оскільки 08.08.2012 відповідачем до суду був наданий відзив з документальним підтвердженням, а суддя замість прийняття рішення про відмову у позові через необгрунтованість та відсутність доказів, без достатніх підстав, на погляд відповідача, оголосив перерву на іншу дату.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що у разі задоволення вимог позивача, відповідача буде фактично позбавлено можливості оформити в оренду земельну ділянку, на якій розташовані належні йому на праві власності об"єкти, а міська рада буде позбавлена відповідних надходжень в бюджет у вигляді орендної плати за землю.

Заявник та позивач проти поданої заяви заперечили.

Відповідно до ч.1 ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

З вищевикладеного вбачається, що вирішення питання щодо складності справи є прерогативою суду. Розглянувши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, тому відмовляє у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника та представників сторін, які прибули в судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що земельна ділянка площею 4,3102 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького надана Товариству з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" та використовується під будівництво та розміщення культурно-оздоровчого комплексу на підставі договору оренди землі від 02.06.2004, державна реєстрація від 05.07.2004 № 5061 зі змінами до нього від 25.07.2008 № 040840200082 (а.с.18-22).

В ході проведення перевірки встановлено факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" земельної ділянки площею 0,0033 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького під розміщення убиральні без правовстановлюючих документів (свідоцтво про реєстрацію права власності на об"єкт нерухомого майна від 21.12.2004 реєстраційний № 1862) додатково до раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га.

Крім того, виявлено факт самовільного заняття Товариством з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" земельних ділянок загальною площею 1,5751 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького, а саме, земельна ділянка площею 0,0121 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги; земельна ділянка площею 1,563 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки під розміщення доріжок та огорожі додатково до раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького.

Земельні ділянки загальною площею 1,5751 га, використовуються без відповідних правових підстав Товариством з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК", що є порушенням вимог ст.ст.125-126 Земельного кодексу України, про що провідним спеціалістом -державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області від 24.01.2012 були складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с.45) та акт обстеження земельної ділянки № 7 від 24.01.2012 (а.с.48).

Згідно плану-схеми земельної ділянки складеної Луганським комунальним землевпорядним підприємством вбачається, що межі зайнятої земельної ділянки не відповідають межам (конфігурації) земельної ділянки, що знаходяться в оренді у відповідача. Тобто мають місце певні відхилення (недотримання) від вже встановлених меж орендованої земельної ділянки, що є порушенням діючого законодавства України.

З метою усунення порушення вимог земельного законодавства відповідачу було надано припис від 24.01.2012 № 0230 (а.с.52), в якому приписувалося усунути порушення вимог земельного законодавства в термін до 02.02.2012.

У відношенні відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення №0174 від 24.01.2012 (а.с.47) за правопорушення передбачене ст.53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 007 від 24.01.2012 (а.с.50) директор Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідачем зазначену постанову було отримано, але на момент звернення заявника до суду оскаржено у встановленому порядку не було.

Актом повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2012 (а.с.38) встановлено, що порушення земельного законодавства залишається не усуненим, а саме правовстановлюючі документи на самовільно зайняті ділянки загальною площею 1,5751 га за вказаною адресою не оформлені, земельні ділянки не звільнені.

Директору Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" був наданий повторний припис №0249 від 28.02.2012 (а.с.44), в якому приписувалося усунути порушення вимог земельного законодавства в термін до 08.03.2012.

У відношенні відповідача повторно був складений протокол про адміністративне правопорушення № 0192 від 28.02.2012 (а.с.40) за правопорушення передбачене ст.188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №036 від 28.02.2012 (а.с.42) директор Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" Авілов Валерій Петрович був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.188 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Зазначена постанова на момент звернення до суду відповідачем оскаржена не була.

Строк виконання повторного припису № 0249 сплинув, але порушення земельного законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК" не усунено. Відповідач продовжує використовувати без правовстановлюючих документів земельні ділянки загальною площею 1,5751 га на землях Луганської міської ради за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства провідного спеціаліста -державного інспектора сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м.Луганську Луганської області від 14.03.2012 (а.с.36).

Вищевикладене стало підставою для звернення прокурора з позовною заявою до господарського суду Луганської області.

Приписи ст.ст.13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника зокрема на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26, ч.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.2.1, 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 підстави набуття прав на землю визначені розділом ІV Земельного кодексу України.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов"язків сторін, а є лише невід"ємною частиною договору оренди земельної ділянки (ч.4 ст.15 Закону України „Про оренду землі").

Також в абз.1 п.3.1 цієї ж постанови зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов"язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення ст.125 Земельного кодексу України використовує земельні ділянки без одержання документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст.212 Земельного кодексу України).

Таким чином, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають звільненню.

За вказаних обставин вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судового збору на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги прокурора Артемівського району м.Луганська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК", м.Луганськ, задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК", м.Луганськ, вул.п.Сороки, б.22, код 33269471, звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0121 га та 1,5630 га -загальною площею 1,5751 га за адресою: м.Луганськ, в районі парку імені Горького, шляхом знесення огорожі та доріжок за свій власний рахунок, видати наказ позивачу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК", м.Луганськ, вул.п.Сороки, б.22, код 33269471, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.08.2012

Суддя Т.В.Косенко