Постанова

від 13.11.2012 по справі 19пн/5014/1345/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 19пн/5014/1345/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" на постанову від 19.09.2012 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№19пн/5014/1345/2012 господарського суду Луганської області за позовомПрокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі: Луганської міської ради доТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" прозвільнення самовільно зайнятих земельних ділянок за участю представників:

позивача : не з'явився;

відповідача: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: Рудак О.В., посв. №00355 дійсне до 20.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.08.2012 (суддя Т. Костенко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 19.09.2012 (судді С. Малашкевич, Т. Геза, Н.Мартюхіна), позовні вимоги задоволено; зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки в м. Луганськ в районі парку ім. Горького.

Відповідач ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення, прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити. Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України. Суди надали неналежну правову оцінку обставинам справи. Земельну ділянку площею 4,3102 га в районі парку ім. Горького відповідач отримав в оренду під будівництво та розміщення культурно-оздоровчого комплексу на підставі договору оренди землі від 02.06.2004 р., держреєстрація від 05.07.2004 р. №5061. Рішенням Луганської міської ради №8/87 від 22.08.2006 р. була надана згода на розроблення проекту відведення земельних ділянок біля культурно-оздоровчого комплексу площею 0,0490 га під розміщені споруди; площею 0,0400 га під розміщені будівлі та площею 1,1856 га ? під розміщення некапітальних споруд бази відпочинку. Зазначені земельні ділянки відображені на плані, який є складовою частиною проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ". На вказаних ділянках розташований культурно-оздоровчий комплекс і в тому числі і його огорожа, яка є власністю відповідача на підставі свідоцтва про право власності від 12.03.2009 р. Культурно-оздоровчий комплекс за адресою м. Луганськ, вул. Украінская, 11 був внесений громадянином Андреасяном Г.К. до статутного фонду ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" згідно з договором від 10.11.2004 р. Відповідно до ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України з переходом до відповідача права власності на будівлі до нього перейшло і право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені. Наведене свідчить що відповідач самовільно спірні земельні ділянки не займав, а отримав їх по цивільно-правовій угоді і не переоформив на себе право землекористування.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що земельна ділянка площею 4,3102 га за адресою: м. Луганськ, в районі парку імені Горького надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Ленд-Луганськ" та використовується під будівництво та розміщення культурно-оздоровчого комплексу на підставі договору оренди землі від 02.06.2004, державна реєстрація від 05.07.2004 №5061 зі змінами до нього від 25.07.2008 №040840200082 (арк.18-22).

В ході проведення перевірки встановлено факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Ленд-Луганськ" земельної ділянки площею 0,0033 га за адресою: м. Луганськ, в районі парку імені Горького під розміщення убиральні без правовстановлюючих документів (свідоцтво про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна від 21.12.2004 реєстраційний №1862) додатково до раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га.

Крім того, виявлено факт самовільного заняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Ленд-Луганськ" земельних ділянок загальною площею 1,5751 га за адресою: м. Луганськ, в районі парку імені Горького, а саме, земельна ділянка площею 0,0121 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги; земельна ділянка площею 1,563 га -площа самовільно зайнятої земельної ділянки під розміщення доріжок та огорожі додатково до раніше наданої земельної ділянки площею 4,3102 га за адресою: м. Луганськ, в районі парку імені Горького.

Земельні ділянки загальною площею 1,5751 га, використовуються без відповідних правових підстав Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Ленд-Луганськ", що є порушенням вимог ст.ст. 125 - 126 Земельного кодексу України , про що провідним спеціалістом державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області від 24.01.2012 були складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (арк.45) та акт обстеження земельної ділянки №7 від 24.01.2012 (арк. 48).

Актом повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2012 (арк.38) встановлено, що порушення земельного законодавства залишається не усуненим, а саме правовстановлюючі документи на самовільно зайняті ділянки загальною площею 1,5751 га за вказаною адресою не оформлені, земельні ділянки не звільнені.

Строк виконання повторного припису №0249 сплинув, але порушення земельного законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Ленд-Луганськ" не усунено. Відповідач продовжує використовувати без правовстановлюючих документів земельні ділянки загальною площею 1,5751 га на землях Луганської міської ради за адресою: м. Луганськ, в районі парку імені Горького, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства провідного спеціаліста державного інспектора сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 14.03.2012 (арк.36).

Встановивши факт використання відповідачем спірних земельних ділянок без правовстановлюючих документів, суди, застосувавши статті 116, 122, 124, 125, 212 Земельного кодексу України, дійшли висновку, що відповідач їх зайняв самовільно і тому повинен повернути їх міській раді.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи. В мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, докази на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (арк.90) та в апеляційній скарзі (арк.123) пояснив, що рішенням Луганської міської ради від 22.08.2006 року №8/87 ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" була надана згода на розроблення проекту відведення земельних ділянок м. Луганськ, вул. Украінская (біля культурно-оздоровчого комплексу за адресою: вул. Украінская, 11) площею 0,0490 га ? під розміщені будівлі і споруди, площею ? 0,0400 га під розміщені будівлі і споруди, площею 1,1856 га ? під розміщення некапітальних споруд (без права здійснення будівельних робіт) бази відпочинку.

Луганським комунальним землевпорядним підприємством був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: м. Луганськ, вул. Украінская (біля культурно-оздоровчого комплексу за адресою: вул. Украінская, 11) площею 0,0490 га ?, площею 0,0400 га та площею 1,1856 га.

Розмір та конфігурація земельної ділянки відображені на плані земельної ділянки, який є складовою частиною проекту відведення земельної ділянки ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ".

На вказаних земельних ділянках, розташований культурно-оздоровчий комплекс, з зазначенням його адреси вул. Украінская, 11, який належить ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна від 12.03.2009 року. Право власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" в МКП БТІ м. Луганська 31.03.2009 року за реєстраційним №7014864 (раніш було видане від 21.12.2004 року).

Культурно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Луганськ вул. Украінская, 11 був внесений громадянином Андреасяном Гуреном Кареновичем до статутного фонду ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" згідно з Договором про заснування ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" від 10.11.2004 року.

Розмір та конфігурація вказаного нерухомого майна зазначені в технічному паспорті БТІ від 19.12.2008 р. на ім'я відповідача співпадають з розмірами які зазначені в документах складених держінспектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у м. Луганськ (арк.95).

В матеріалах справи є рішення Ленінського райсуду м. Луганська від 13.06.2008 р. яким вирішено в договорі оренди землі від 02.06.2004 р. замінити особу орендаря з Андреасяна Г.К на ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ". Останнє стало орендарем земельної ділянки загальною площею 4,3102 га (арк.20). В матеріалах справи є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видане відповідачу 21.12.2004 р. з якого вбачається що він є власником убиральні, огорожі, які йому були відчужені Андреасяном (арк.26, 27, 28, 52). Суди встановили, що зазначене майно знаходиться на земельних ділянках на які у відповідача відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка набула права власності на будівлі та споруди, переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені. Статтею 41 Конституції України передбачено що кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

В матеріалах справи відсутні відомості що право власності відповідача на придбану нерухомість оскаржено у встановленому порядку.

З пояснень відповідача вбачається що він прийняв відповідні заходи для оформлення права землекористування під спірними об'єктами нерухомості.

Всі обставини на які посилався відповідач в процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій не досліджувалися та не перевірялися, представленим ним документам правова оцінка, не надавалась.

Додаткові документи у позивача (міської ради) не витребовувалися, зокрема рішення №8/87 від 22.08.2006 р. (арк.95); клопотання відповідача про надання в оренду спірних земельних ділянок під вже розміщені будівлі та споруди (арк.29); відповідь міської ради на це клопотання. Не досліджувались документи на підставі яких відповідач придбав нерухомість.

Наведене свідчить про те, що доводи касаційної скарги про необ'єктивний розгляд справи і залишення судами доводів відповідача без дослідження є обґрунтованими.

За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про самовільне зайняття спірних земельних ділянок відповідачем є передчасним.

Розділом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначені положення щодо відповідальності за порушення земельного законодавства та у пункті 3.1 визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішені таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами з порушенням вимог ст.ст. 43, 65, 84 ГПК України. Судами неповно дослідженні документи та встановлені обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Порушення допущені судами не дають змоги касаційній інстанції перевірити правову оцінку всіх суттєвих обставин справи.

Порушення вимог процесуального законодавства є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, ретельно та об'єктивно встановити та дослідити всі обставини справи, надати їм правильну правову оцінку і винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст.111 5 ?111 12 Господарського процесуального кодексу України, ? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Аква-Ленд-Луганськ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у справі №19пн/5014/1345/2012 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун