Рішення

від 15.08.2012 по справі 5017/2148/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5017/2148/2012

За позовом: фермерське господарство "Фартворд"

до відповідача: фермерське господарство "Христо Ботєва"

про стягнення 905550 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Савасько О.В. -довіреність від 08.08.2012р.

від відповідача: Писанчин М.М. -довіреність від 18.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ : Позивач, фермерське господарство "Фартворд" (далі по тексту -ФГ "Фартворд"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фермерського господарства "Христо Ботєва" (надалі -ФГ "Христо Ботєва") в якої просить стягнути з відповідача 905550 грн. -боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2012р. позовну заяву № 3284/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 5017/2148/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

14.08.2012р. позивач надав суду клопотання про забезпечення позову (вх. № 25409/2012) шляхом накладення арешту грошові кошти та майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2012р. заяву позивача було задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 925270,50 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку № 2600813335 ПАО АБ "УкргазБанк".

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, письмових заперечень суду не надав, посилаючись на неосвіченість щодо предмету позову та обмаль часу для підготовки заперечень.

Проте, як вбачається із матеріалів справи 13.07.2012р. позивач при подачі позову надав суду квитанцію про відправку цінного листа із описом вкладення (а.с.4-5) із адресою відповідача, яка співпадає з юридичною адресою, зазначеною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.07.2012р. (а.с.25-26). Крім того, відповідач отримав ухвалу господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі від 24.07.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримане відповідачем 28.07.2012р. (а.с.27).

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.05.2010р. між ФГ "Фартворд" (продавець) та ФГ "Христо Ботєва" було укладено договір купівлі-продажу № 5 (надалі -договір).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити виноградні саджанці сорту "Шардоне" на умовах, передбачених цим договором у кількості 42510 шт.

Згідно з п.2.1. договору строки передачі товару оговорюються по усній домовленості сторін.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна одного саджанця складає 6,20 грн. без ПДВ. Загальна вартість всього товару складає 263562 грн. без ПДВ. Ціни, вказані у рахунку продавця, у випадку змін, мають силу на протязі 3-х днів. Асортимент, кількість товару можуть бути змінені по додаткової письмової згоді сторін, виходячи з товарних ресурсів, які маються у продавця та відображаються в накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату на рахунок постачальника в сумі, згідно усній домовленості сторін.

При отриманні товару, покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 6.3. договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до його повного виконання сторонами.

05.05.2010р. продавець передав, а покупець прийняв саджанці винограду "Шардоне" у кількості 42510шт., що підтверджується видатковою накладною № 15 (а.с. 23) та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯКР № 439962 від 05.05.2010р. (а.с. 11).

Також продавець за видатковою накладною № 16 від 05.05.2010р. (а.с. 22) передав, а покупець на підставі довіреності на отримання ТМЦ серії ЯПК № 434121 від 06.05.2010р. (а.с. 10) прийняв саджанці виноградні: "Сухолиманський білий" у кількості 41600 шт. за ціною 6,20 грн./шт.. на суму 257920 грн., "Аліготе" у кількості 30000 шт. за ціною 6,20 грн./шт.. на суму 186000 грн. та "Рислінг" ренійський у кількості 56140 шт. за ціною 6,20 грн./шт. на суму 348068 грн. на загальну суму 791988 грн. без ПДВ.

Як вбачається із виписки по особовому рахунку позивача від 08.08.2012р. (а.с. 35) відповідач частково розрахувався за придбані у позивача за видатковою накладною № 16 від 05.05.2010р. саджанці виноградні, а саме перерахував на розрахунковий рахунок ФГ "Фартворд" 150000 грн. в т.ч. ПДВ 20%-25000 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не в повному обсязі розрахувався за придбані саджені винограду, у зв'язку з чим 24.03.2012р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію № 5, в якій було зазначено, що за ФГ "Христо Ботєва" існує борг у розмірі 905550 грн. який позивач запропонував сплатити у добровільному порядку.

Зазначену претензію відповідачем отримано 30.03.2012р., але як пояснив представник позивача відповіді на претензію відповідач не надав.

Як зазначає позивач, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання щодо розрахунку за придбаний товар належним чином не виконав, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виник борг у сумі 905550 грн., що і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 202 ЦК України визначає, зокрема, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Стаття 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

4. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 05.05.2010р. було укладено договір купівлі-продажу № 5 саджанців винограду: Шардоне у кількості 42510 грн. за ціною 6,20 грн./шт.. на суму 263562 грн. без ПДВ. Договір оформлено у письмовому виді.

Також 06.05.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу саджанців винограду: "Сухолиманський білий" у кількості 41600 шт. за ціною 6,20 грн./шт.. на суму 257920 грн., "Аліготе" у кількості 30000 шт. за ціною 6,20 грн./шт.. на суму 186000 грн. та "Рислінг" ренійський у кількості 56140 шт. за ціною 6,20 грн./шт. на суму 348068 грн. на загальну суму 791988 грн. без ПДВ.

Частина 1 ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1-3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що і відповідач і позивач є суб'єктами господарювання та укладали вище наведенні договори у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, суд дійшов до висновку, що до договорів, що укладені між позивачем та відповідачем слід застосовувати норми закону, які передбачені для договорів поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З тексту договору купівлі-продажу судом встановлено, що строк сплати за отриманий відповідачем товар в договорі купівлі - продажу не встановлений, проте, позивачем 24.03.2012р. на адресу відповідача було направлено претензію № 5, в якій було зазначено, що за відповідачем рахується борг у розмірі 905550 грн. який позивач запропонував відповідачу сплатити у добровільному порядку.

Претензію відповідач отримав 30.03.2012р., але як пояснив представник позивача відповіді на претензію не надав та борг не сплатив.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням вищенаведеного припису закону, суд дійшов до висновку, що термін виконання зобов'язання щодо сплати боргу за придбаний товар у відповідача сплив 06.04.2012р.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

3. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

4. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

5. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Як зазначив ВГСУ у своєму Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 " Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання укладених з відповідачем договорів поставки було поставлено , товару на загальну суму 1055550 грн. без урахування ПДВ, а відповідачем зазначений товар був отриманий та частково оплачений в сумі 150000 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 25 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, а посилання представника відповідача в якості заперечень на наявність у матеріалах справи лише копій документів судом до уваги не приймаються, оскільки на вимогу суду представником позивача в судовому засіданні що відбулося 10.08.2012р. були надані для огляду судом оригінали наявних в матеріалах справи документів.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні ФГ "Фортвард" щодо стягнення з ФГ "Христо Ботєва2 боргу у розмірі 905550 грн. обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п.3. п.2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у розмірі 1609 грн. Враховуючи те, що позивачем при подачі заяви про забезпечення позову від 15.08.2012р. згідно квитанції № від було сплачено 1609 грн. судового збору, а заява про забезпечення позову судом була задоволена, керуючись ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 19720 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з фермерського господарства "Христо Ботєва" (68433, Одеська область, Арцизський район, с. Задунаєвка, код ЄДРПОУ 32888405) на користь фермерського господарства "Фартворд" (68723, Одеська область, Болградський район, с. Калчева, код ЄДРПОУ 35434120) борг у сумі 905550 (дев'ятсот п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 19720 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.50коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 15.08.2012 р.

Суддя Цісельський О.В.