Рішення

від 14.08.2012 по справі 5020-755/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року справа № 5020-755/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар»

(54030, м.Миколаїв, вул. Лагерне поле,5/12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський

електротехнічний завод «Сатурн»

(99014, м.Севастополь, Камишовське шосе,45)

про стягнення заборгованості у розмірі 38 655,08 грн.,

за участю представників:

позивача -не з'явився;

відповідача -Колягіна В.В. - представник, довіреність № 34-юр/2012 від 18.07.2012.

Суть спору:

06.07.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар»(далі -Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 38 655,08 грн. Свої вимоги Позивач обґрунтовує невиконанням Відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманого товару за договором поставки.

Ухвалою суду від 09.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Черговий розгляд справи призначено на 14.08.2012.

У судове засідання Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив. До початку судового засідання Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за відсутність його представника (арк. с 56).

Так, із змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Ураховуючи викладене, з урахуванням тривалості розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю Позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав відзив на позовну заяву, позов не визнав, вважає його необґрунтованим, зазначив, що Позивач в порушення умов договору не надав Відповідачу сертифікати відповідності до проданих товарів, а тому Відповідач правомірно призупинив оплату товару. Вважає, що обов'язок Відповідача по оплаті товару може виникнути у останнього лише після того, як Позивач передасть Відповідачу за Актом прийому-передачі сертифікат відповідності на отриманий товар (арк. с 76-77).

У судовому засіданні представник Відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонар»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн» (Покупець) було укладено договір поставки електроізоляційних матеріалів № 15/а/41-11з (далі -Договір)(арк. с 16-17)

Кожна партія товару встановлюється замовленням/специфікацією (пункт 2.1.Договору).

Підтвердженням належної якості товару, що поставляється є паспорт або сертифікат якості, технічні умови та вимоги діючих державних стандартів ( пункт 2.2. Договору). Постачальник зобов'язаний забезпечити Покупця такими документами, як рахунок -фактурою, податковою накладною, відповідними товаротранспортними документами та сертифікатами відповідності (пункт 2.2.Договору). Постачальник зобов'язаний поставляти Покупцю товар у відповідності до умов Договору, а Покупець зобов'язаний приймати та оплатити товар у відповідності до умов Договору (розділ 5 Договору)

Прийом-передача товару здійснюється за товарними накладними (пункт 3.3.Договору).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011 та в подальшому пролонговано на 1 рік до 31.12.2012 відповідно до пункту 7.2.Договору

На виконання умов Договору Позивачем поставлено Відповідачу впродовж 2011-2012 років товар на загальну суму 48147,67 грн. Зазначена обставина підтверджується рахунок фактурою №СФ-0010293 від 19.10.2011, податковою накладною №8925 від 21.10.2011, видатковою накладною №РН-0008925 від 21.10.2011, Довіреністю №000349 від 20.10.2011, рахунок-фактурою № СФ-0011159 від 11.11.2011, податковою накладною №10105 від 29.11.2011, видатковою накладною №РН-0010105 від 29.11.2011, Довіреністю №000396 від 28.11.2011, рахунок-фактурою №СФ-0011951 від 05.12.2011, податковою накладною №10238 від 05.12.2011, рахунок фактурою № РН-0010238 від 05.12.2011, рахунок-фактурою № СФ-0012559 від 20.12.2011, податковою накладною №10783 від 21.12.2011, видатковою накладною №РН-0010783 від 21.12.2011, Довіреністю №000452 від 21.12.2011, рахунок-фактурою №СФ-0012685 від 23.12.2011, податковою накладною №108559 від 23.12.2011, видатковою накладною №РН-0010859 від 23.12.2011, рахунок-фактурою №СФ-0012766 від 27.12.2011, податковою накладною №10946 від 27.12.2011, видатковою накладною №РН-0010946 від 27.12.2011, Довіреністю №000467 від 26.12.2011, рахунок-фактурою №СФ-0001699 від 23.02.2012, податковою накладною №1348 від 23..02.2012, видатковою накладною №РН-0001348 від 23.02.2012, Довіреністю №0060 від 23.02.2012 (арк. с 20-47).

Проте Відповідачем отриманий товар було оплачено частково, у розмірі 12030,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №780 від 21.12.2011 (арк. с 35). Таким чином за Відповідачем, станом на день звернення до суду, утворилась заборгованість у розмірі 36117,22 грн. за отриманий товар. Зазначене стало підставою звернення Позивача із позовом до суду з відповідними вимогами до Відповідача про стягнення з нього 36117,22 грн заборгованості за оплату поставленого товару, пені у розмірі 1887,46 грн, 518,20 грн -3% річних та 132,20 грн -інфляційного відшкодування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши думку представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України),, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 2.2.Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити Покупця такими документами, як рахунок -фактурою, податковою накладною, відповідними товаротранспортними документами та сертифікатами відповідності .

11.01.2012 за вих.№16 Відповідачем було надіслано Позивачу факсограмою лист з вимогою надати Позивачем відповідачу за Актом прийому-передачі сертифікату відповідності на електроізоляційний товар, отриманий за видатковими накладними від 21.10.2011 № РН-0008925, від 29.11.2011 №РН-0010105, від 29.11.2011, від 05.12.2011 №РН-0010238, від 21.12.2011 №РН-0010783, від 23.12.2011 №РН-0010859, від 27.12.2011 № РН-0010946 (арк..с.85). А також листом від 12.03.2012 за вих.№б/н (спец) Відповідачем було надіслано Позивачу факсограмою лист з вимогою надати Позивачем відповідачу за Актом прийому-передачі сертифікату відповідності на електроізоляційний товар, отриманий за видатковими накладними від 21.10.2011 №РН-0008925, від 29.11.2011 №РН- 0010105 від 29.11.2011, від 05.12.2011 №РН-0010238, від 21.12.2011 №РН-0010783, від 23.12.2011 №РН-0010859, від 27.12.2011 №РН-0010946, від 23.02.2012 № РН-0001348 (арк. с 80)

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте Позивачем станом на день розгляду справи не надано суду доказів виконання умов пункту 3.2. Договору та передачі Відповідачу сертифікату відповідності на отриманий Відповідачем електроізоляційний товар.

За приписами статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Позивачем обов'язку щодо надання відповідачу відповідних сертифікатів відповідності на отриманий Відповідачем електроізоляційний товар, Відповідач правомірно призупинив оплату отриманого товару до отримання від Позивача зазначених сертифікатів, що й призведе до виникнення у Відповідача обов'язку щодо оплати отриманого товару.

Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті за отриманий товар, 3% річних, пені та інфляційного відшкодування необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 ГПК України залишено за Позивачем.

Підсумовуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 17.08.2012

Суддя І.А.Харченко

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням:

1. ТОВ «Сонар»

(54030, м.Миколаїв, вул. Лагерне поле,5/12)

2. ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»- простою

(99014, м.Севастополь, Камишовське шосе,45)