cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" січня 2013 р. Справа № 5020-755/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року у справі за позовомТОВ "Сонар" доТОВ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у липні 2012 року ТОВ "Сонар" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" 36 117,22 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 887,46 грн. пені, 132,20 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 518,20 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 14.08.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постанова апеляційного господарського суд оскаржена в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, за умовами укладеного між сторонами договору № 15/а/41-11у від 03.01.2011 року ТОВ "Сонар" (постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ "Кримський електротехнічний завод "Сатурн" (покупець) товар (електроізоляційні матеріали), а останній оплатити вартість цього товару протягом 20 календарних днів з часу його отримання (п. 4.3 договору).
За п. 3.3 цього договору, приймання-передача продукції здійснюється за товарними накладними. Днем поставки є дата отримання товару покупцем, що зазначено в цій накладній.
Пунктом 6.4 зазначеного договору передбачено, що в разі прострочки оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочки до повного виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати товару, але не більше двійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.
Перевіряючи виконання кожною із сторін своїх зобов'язань апеляційним судом встановлено, що на виконання умов спірного договору згідно видаткових накладних № РН-0008925 від 21.10.2011 року, № РН-0010105 від 29.11.2011 року, № РН-0010238 від 05.12.2011 року, № РН-0010783 від 21.12.2011 року, № РН-0010859 від 23.12.2011 року, № РН-0010946 від 27.12.2011 року, № РН-0001348 від 23.02.2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 48 147,67 грн. та за який останній розрахувався лише частково у сумі 12 030,45 грн., і це підтверджується належними доказами та ним не оспорюється, зокрема у касаційній скарзі.
З огляду на вище наведене та враховуючи те, що відповідач належним чином не виконав умови договору щодо вчасної та повної оплати поставленого йому товару, який в свою чергу не підлягає обов'язковій сертифікації, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за порушення грошових зобов'язань, визначеної ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та умовами договору, обґрунтовано задовольнив позов в повному обсязі, і підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2013 |
Оприлюднено | 23.01.2013 |
Номер документу | 28753478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні