Постанова

від 15.08.2012 по справі 5006/25/49/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5006/25/49/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддів Cтойка О.В., Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:не з»явився від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.07.2012 року у справі№ 5006/25/49/2012 (суддя Зекунов Е.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВВС трейдінг", м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк простягнення суми у розмірі 239191 грн. 50 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС трейдінг", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк про стягнення суми у розмірі 239191 грн. 50 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.07.12 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС трейдінг", м. Донецьк були задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС трейдінг", м. Донецьк проценти у розмірі 239191 грн. 50 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 24.07.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме у розмірі пені в сумі 4221 грн. 64 коп. з відмовою в іншій частині позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 06.08.12р. уповноваженим особам підприємств поштового відправлення - ухвали суду від 03.08.12р. Позивач про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав.

Відповідач надав клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату, зупинення провадження по справі до 15.08.12 р. та просив суд апеляційної інстанції не розглядати справу у відсутність представника скаржника через виїзд юриста Адамян А.Ю. до міста Дніпропетровська на засідання до господарського суду. Судова колегія розглянула надане відповідачем клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки, по-перше, участь у справі приймають юридичні особи, а не фізичні, тому скаржник мав можливість направити до судового засідання іншого представника підприємства; по-друге, скаржником не наведено взагалі підстав для можливості застосування приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження по справі. До того ж, відповідач не додав до клопотання будь-яких доказів в підтвердження свого клопотання.

Крім того, явка сторін ухвалою суду від 03.08.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/25/49/2012.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.12 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 01121, згідно умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оплатити вартість товару в порядку і строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони домовились, що покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару. Момент отримання товару співпадає з датою, зазначеною у накладній постачальника. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до п.п. 4.2, 6.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки.

Згідно п. 6.1 договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.12 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач, на виконання умов договору, 12.01.12 року здійснив віцповідачу поставку нафтопродуктів на суму у розмірі 79730 грн. 50 коп., що підтверджено видатковою накладною № 601121 від 12.01.12 р., Специфікацією № 601121 від 12.01.12 р., довіреністю TOB "Данком" № 8 від 12.01.12 р. на отримання товару. Втім відповідач поставлений позивачем товар не оплатив.

30.05.12 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 36-юр на суму основного боргу у розмірі 79730 грн. 50 коп. та суму відсотків, нарахованих згідно пункту 6.5 договору у розмірі 239191 грн. 50 коп.

Відповідач отриманий товар оплатив лише 07.05.12 р. та 23.05.12 р., у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк суми процентів у розмірі 239191 грн. 50 коп. за період з 18.01.12 р. (дата початку порушення грошового зобов'язання) по 16.02.12 р.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, договір № 01121 від 12.01.12р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 536 Цивільного кодексу України зазначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, оскільки відповідач оплатив товар лише 07.05.12 р. та 23.05.12 р., тобто з огляду на п. 3.1 договору, з прострочкою, позивач у відповідності до п. 6.5 договору, яким сторони домовились, що у випадку несвоєчасної оплати товару додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки, нарахував йому проценти у розмірі 239191 грн. 50 коп. за період з 18.01.12 р. по 16.02.12 р.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача у повному обсязі та правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС трейдінг", м. Донецьк проценти у розмірі 239191 грн. 50 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.07.2012 р. у справі № 5006/25/49/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данком", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.07.2012 р. у справі № 5006/25/49/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.07.2012 р. у справі № 5006/25/49/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.