Постанова

від 05.07.2012 по справі 2а-5923/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2012 року 16:31 № 2а-5923/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна «Просопонбуд»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна «Просопонбуд»(надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000672250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 травня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «ВКФ «Володимир»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ВКФ «Володимир»та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 19 березня 2012 року по 20 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Проектно-будівельної компанії «Просопонбуд»з питань фінансово-господарських відносин з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»(код ЄДРПОУ 34827449) за квітень 2011 року та ТОВ «ВКФ «Володимир»(код ЄДРПОУ 20588923) за жовтень 2011 року.

Відповідно до висновків за результатами перевірки було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 248 085,00 грн., в тому числі у квітні 2011 року в розмірі 177 333,00 грн. та у жовтні 2011 року у сумі 70 752,00 грн.

Вказані висновки зафіксовані в акті перевірки від 20 лютого 2012 року № 386/2250/33228262, на підставі якого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000672250 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 265 774,00 грн., з них 284 058,00 грн. основного платежу та 17 689,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства базується на припущеннях щодо фіктивності контрагентів позивача ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «ВКФ «Володимир». Підставами для такого висновку стали відібрані співробітниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі пояснення громадянки ОСОБА_3 -директора ПП «Дніпрорембуд-сервіс», згідно яких вона господарською діяльністю підприємства не займалася, договорів, первинних документів, декларацій, тощо не підписувала і нікого на це не уповноважувала.

Також, як вказує відповідач, висновком спеціаліста від 17 січня 2012 року № 23, проведеного начальником СТКЗР Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, встановлено, що підписи на первинних бухгалтерських документах за жовтень 2011 року по ТОВ «АФК «Володимир» виконані не директором ОСОБА_2

Наведені обставини податковий орган вважає достатніми підставами для можливості стверджувати про безтоварність господарських операцій ТОВ «Проектно-будівельної компанії «Просопонбуд»з його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир».

Проте, суд не може погодитись із об'єктивністю таких висновків, у зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

01 березня 2011 року ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Просопонбуд»уклало господарський договір підряду із ПП «Дніпрорембуд-сервіс», згідно якого останнє зобов'язувалось виконати роботи по настроюванню каналів тотальної частоти та настроюванні первинних групових та крізних лінійних трактів між двома кінцевими станціями, а перше -прийняти та оплатити такі роботи.

За наслідками укладеного договору сторонами було складено акти приймання робіт, на адресу позивача виписані податкові накладні, а Товариством перераховано кошти за виконані роботи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки з банку.

Також між ТОВ «ВКФ «Володимир»(продавець) та ТОВ «ПБК «Просопонбуд»(покупець) 04 жовтня 2011 року укладено договір постачання товарів, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар, визначений в п. 1 вказаного договору.

На підтвердження виконання цього договору позивачем було надано до суду видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

Як встановлено судом, необхідність співпраці позивача з його контрагентами виникла у зв'язку з виконанням монтажних робіт за договором субпідряду №0106/2010 від 01 червня 2010 року з ТОВ «Газреконструкція»та по договору №0310/2011 від 03 жовтня 2011 року з ТОВ «Екта».

Так, отриманий від ТОВ «ВКФ «Володимир»товар було використано при виконанні монтажних робіт на об'єкт: «Клубне приміщення Київського гольф-клуба за адресою: с. Гавронщина Макаровського р-ну, Київської обл. (по договору №0310/2011 від 03 жовтня 2011 року). Виконані роботи були прийняті ТОВ «Екта», про що свідчать копії актів виконаних робіт.

Роботи, виконані ПП «Дніпрорембуд-сервіс»були в подальшому включені до переліку робіт, які виконувались позивачем по договору субпідряду №0106/2010 від 01 червня 2010 року та серед інших були прийняті ТОВ «Газреконструкція», згідно актів приймання будівельних робіт № 3 та № 4 за квітень 2011 року.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з купівлі-продажу товарів та виконання робіт між ТОВ «ПБК «Просопонбуд»та його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир» фактично мали реальний характер, їх виконання оформлено належним чином із метою на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир»були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, мали свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «ПБК «Просопонбуд»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт, виписки з банку, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентами, які знаходилися в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цими контрагентами податкових накладних.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про фіктивність господарських операцій між ТОВ «ПБК «Просопонбуд»з його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир», адже такі доводи не підтвердженні належними та допустимими доказами та мають сумнівний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 09 квітня 2012 року № 0000672250.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 10 липня 2012 року