Ухвала

від 13.09.2012 по справі 2а-5923/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5923/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Векуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М. ,

Денісова А.О.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Просопонбуд»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Просопонбуд»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 09 квітня 2012 року № 0000672250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Проектно-будівельної компанії «Просопонбуд»з питань фінансово-господарських відносин з ПП «Дніпрорембуд-сервіс»(код ЄДРПОУ 34827449) за квітень 2011 року та ТОВ «ВКФ «Володимир»(код ЄДРПОУ 20588923) за жовтень 2011 року.

Відповідно до висновків за результатами перевірки було встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму ПДВ 248 085,00 грн., в тому числі у квітні 2011 року в розмірі 177 333,00 грн. та у жовтні 2011 року у сумі 70 752,00 грн.

Вказані висновки зафіксовані в акті перевірки від 20 лютого 2012 року № 386/2250/33228262, на підставі якого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000672250 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 265 774,00 грн., з них 284 058,00 грн. основного платежу та 17 689,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства базується на припущеннях щодо фіктивності контрагентів позивача ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «ВКФ «Володимир». Підставами для такого висновку стали відібрані співробітниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі пояснення директора ПП «Дніпрорембуд-сервіс», згідно яких вона господарською діяльністю підприємства не займалася, договорів, первинних документів, декларацій, тощо не підписувала і нікого на це не уповноважувала.

Також, як вказує відповідач, висновком спеціаліста від 17 січня 2012 року № 23, проведеного начальником СТКЗР Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області, встановлено, що підписи на первинних бухгалтерських документах за жовтень 2011 року по ТОВ «АФК «Володимир» виконані не директором.

Наведені обставини податковий орган вважає достатніми підставами для можливості стверджувати про безтоварність господарських операцій ТОВ «Проектно-будівельної компанії «Просопонбуд»з його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир».

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000672250, з таких підстав.

01 березня 2011 року ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Просопонбуд»уклало господарський договір підряду із ПП «Дніпрорембуд-сервіс», згідно якого останнє зобов'язувалось виконати роботи по настроюванню каналів тотальної частоти та настроюванні первинних групових та крізних лінійних трактів між двома кінцевими станціями, а перше - прийняти та оплатити такі роботи.

За наслідками укладеного договору сторонами було складено акти приймання робіт, на адресу позивача виписані податкові накладні, а Товариством перераховано кошти за виконані роботи, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи виписки з банку.

Також між ТОВ «ВКФ «Володимир»(продавець) та ТОВ «ПБК «Просопонбуд»(покупець) 04 жовтня 2011 року укладено договір постачання товарів, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар, визначений в п. 1 вказаного договору.

На підтвердження виконання цього договору позивачем було надано до суду видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

Необхідність співпраці позивача з його контрагентами виникла у зв'язку з виконанням монтажних робіт за договором субпідряду №0106/2010 від 01 червня 2010 року з ТОВ «Газреконструкція»та по договору №0310/2011 від 03 жовтня 2011 року з ТОВ «Екта».

Отриманий від ТОВ «ВКФ «Володимир»товар було використано при виконанні монтажних робіт на об'єкт: «Клубне приміщення Київського гольф-клуба»за адресою: с. Гавронщина, Макаровського р-ну, Київської обл. (по договору №0310/2011 від 03 жовтня 2011 року). Виконані роботи були прийняті ТОВ «Екта», про що свідчать копії актів виконаних робіт.

Роботи, виконані ПП «Дніпрорембуд-сервіс»були в подальшому включені до переліку робіт, які виконувались позивачем по договору субпідряду №0106/2010 від 01 червня 2010 року та серед інших були прийняті ТОВ «Газреконструкція», згідно актів приймання будівельних робіт № 3 та № 4 за квітень 2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На час виписки податкових накладних ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир» були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, мали свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «ПБК «Просопонбуд»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2012 року № 0000672250, оскільки господарські операції з купівлі-продажу товарів та виконання робіт між ТОВ «ПБК «Просопонбуд»та його контрагентами - ПП «Дніпрорембуд-сервіс»та ТОВ «АФК «Володимир»фактично мали реальний характер, їх виконання оформлено належним чином із метою на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.