Постанова

від 16.08.2012 по справі 5017/936/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5017/936/2012             ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "16" серпня 2012 р. Справа № 5017/936/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді:   Мацюри П.Ф.,                      Суддів:   Разюк Г.П. та Ліпчанської Н.В., При секретарі судового засідання: Подуст Л.В. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АльянсТрансСервіс" на ухвалу господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 р. у справі №5017/936/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АльянсТрансСервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про стягнення 88888.73 грн., - В С Т А Н О В И В: 20 липня 2012 року Господарським судом Одеської області винесено ухвалу у справі №5017/936/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянстранссервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»про стягнення 88 888,73 грн., якою задоволено заяву ТОВ «Енергоімпекс»та надано відстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21 травня 2012 року у цій же справі до 10 жовтня 2012 року.   Позивач не погоджується з даною ухвалою вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права внаслідок неповного з'ясування судом обставин та підлягає скасуванню, оскільки: відповідачем не подано доказів своєї неплатоспроможності (більше того такі докази, навіть при їх поданні, можна було б брати до уваги за умови наявності інших обставин виняткового характеру, а не просто як наслідок його невдалої господарської діяльності); обставини, на які посилається відповідач як на підставу відстрочки виконання рішення, виникли пізніше ніж правовідносини з позивачем, продовжували існувати на час оренди вагонів-цистерн, і зовсім не перешкоджали проведенню часткових розрахунків за орендними платежами; наявність договірних  відносин  відповідача з  іншими  суб'єктами  господарювання  з  приводу поставки нафтопродуктів не свідчить про можливість чи неможливість виконання рішення суду у майбутньому, особливо з конкретним визначенням терміну - 10 жовтня 2012 року; усі попередні дії відповідача (заявника) під час судового розгляду свідчать лише про намагання уникнути виконання рішення суду або затягнути його виконання. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія, встановила наступне. 09.07.2012р. відповідач подав заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області. Заява обґрунтована посиланням на неможливість виконання рішення суду в зв'язку з тяжким фінансовим становищем, що було спричинене призупиненням роботи підприємства на деякий час, зазначає що на даний час в добровільному порядку сплатив 19000грн. заборгованості. Суд першої частково задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення суду виходить з того, що представником відповідача (заявника) на підтвердження скрутного матеріального становища товариства надано банківську довідку № 359-01/12 від 06.07.2012 року, з якої вбачається, що станом на 06.07.2012 року залишок грошових коштів на рахунку товариства з обмеженою відповідальністю  "ЕНЕРГОІМПЕКС” (№ рахунку: 26004210983) склав 61,80 грн. Крім того, представник відповідача в заяві зазначає,  у відповідача є підписані договори з контрагентами –покупцями на поставку нафтопродуктів, від яких будуть надходити кошти на рахунок товариства, що дасть можливість відповідачу в період відстрочки повністю погасити залишок заборгованість перед позивачем. Колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про скасування ухвали господарського суду Одеської області, зважаючи на наступне. Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення. Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами –виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Наведені відповідачем підстави для відстрочити виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для відстрочити виконання судового рішення, оскільки по-перше, як наголошує заявник касаційної скарги, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача, що підтверджується наданими сторонами доказами.   Крім того, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинний був встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача що також може призвести до негативних наслідків для нього. Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Проте, частково задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, господарський суд обмежився лише посиланням на передбачене ст. 121 ГПК України право сторони на відстрочку судового рішення. Він не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої відстрочки та не обґрунтував необхідність відстрочки до 10.10.2012р.  Крім того, суд попередньої інстанції не взяв до уваги скрутне фінансове становище позивача та не врахували ступінь вини відповідача у виникненні спору. Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, оскільки відповідач не довів наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд – П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АльянсТрансСервіс", на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.07.2012р. по справі № 5017/936/2012 -  задовольнити. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.07.2012р. по справі № 5017/936/2012 - скасувати. Матеріали скерувати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя                                              П.Ф. Мацюра       Суддя                                                                              Г.П. Разюк               Суддя                                                                         Н.В. Ліпчанська