Постанова

від 20.08.2012 по справі 5011-9/4046-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 № 5011-9/4046-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників

від позивача: Кропивка І.А. - дов. № б/н від 03.08.2012 р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„Корпорація УБТ"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 15.05.2012 р.

у справі № 5011-9/4046-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Хімпекс-Біо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Корпорація УБТ"

про стягнення 152 758,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімпекс-Біо" (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація УБТ" (надалі-відповідач, апелянт) про стягнення 152 758,33 грн., з яких 145 600, 00 грн. - основний борг за Договором № 50 від 15.10.2010 р., 7158,33 грн. - штрафні санкції за порушення умов Договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. у справі № 5011-9/4046-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс-Біо" 145600 (сто сорок п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1973 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. пені, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 2959 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. у справі № 5011-9/4046-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у справі № 5011-9/4046-2012 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 06.08.2012 р.

06.08.2012 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником позивача в судовому засіданні 06.08.2012 р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. розгляд справи № 5011-9/4046-2012 відкладено на 20.08.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та продовжено строк розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України.

Встановлено, що в судове засідання від 20.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, але від останнього через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 17.08.2012 р. надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної

скарги заперечував, просив рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. у справі № 5011-9/4046-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

15 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпекс-Біо" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація УБТ" (далі-Покупець) укладено Договір № 50 (далі-Договір).

Відповідно до умов названого договору продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець -своєчасно оплачувати хімічну сировину - Моногліцерид дистильований 90 % (МГД 90%) (далі -Товар), в асортименті, кількості та по цінам, у відповідності до відвантажувальних документів (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п.1.2. та 1.3. умов Договору загальна кількість товару придбаного Покупцем в рамках даного договору не обмежена, валютою платежу за даним Договором є гривня України.

Згідно п. 3.1. Договору передача Покупцю права власності на Товар відбувається при відвантаженні Товару на складі Продавця, у разі його поставки транспортом Покупця, або при відвантаженні Товару на складі Покупця, в разі його доставки транспортом Продавця. Датою відвантаження є дата, вказана в видатковій накладній.

У відповідності до п. 3.4. Договору, Покупець здійснює оплату в національній валюті України на рахунок Продавця згідно виставлених рахунків, на умовах передплати, інші умови оплати обумовлюються в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

Як зазначено п.п. 7.1. та 7.4., вищезазначений Договір складається в 2 екз., які мають однакову юридичну силу, а також вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами договірних зобов'язань. Будь-які інші умови, не передбачені даним Договором, регулюються додатковими угодами сторін.

02.12.2011 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору та внесено зміни до п. 7.4. Договору, які викладені в наступній редакції: "Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2012 року. У разі, якщо одна із Сторін за 14 календарних днів до дати строку дії даного Договору не повідомить про свій намір припинити правовідношення по даному Договору, строк дії даного Договору автоматично продовжується на один календарний рік".

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо його сторони в передбаченому законом порядку і формі дійшли згоди по всіх його істотним умовах. Тому господарський договір буде вважатися укладеним, якщо: сторонами дотриманий порядок укладення господарського договору, передбачений законом; дотримана форма господарського договору, передбачена законом; було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно до ч. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору № 50 від 15.10.2010 р. Відповідачу в період з 07.02.2011 р. по 16.12.2011 р. поставлено товар на загальну суму 310616, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними №Хі-0000139 від 07.02.2011р. на суму 22008,00 грн., №Хі-0000214 від 21.02.2011р. на суму 22008,00 грн., №Хі-00788 від 24.05.2011р. на суму 24000, 00 грн., №Хі-01275 від 12.08.2011р. на суму 21600,00 грн., №Хі-01347 від 26.08.2011р. на суму 24000,00 грн., №Хі-01420 від 06.09.2011р. на суму 25000, 00 грн., №Хі-01481 від 15.09.2011р. на суму 45000, 00 грн., №Хі-1801 від 28.10.2011р. на суму 25000, 00 грн., №Хі-1957 від 17.11.2011р. на суму 50000, 00 грн., №Хі-2112 від 16.12.2011р. на суму 52000,00 грн.

Факт отримання поставленого товару уповноваженим представником Відповідача підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

Згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи, а саме: № 111 від 14.02.2011 р. на суму 22008,00 грн., № 174 від 01.03. 2011 р. на суму 7008,00 грн., № 212 від 18.03.2011 р. на суму 10000,00 грн., № 280 від 08.04.2011 р. на суму 5000,00 грн., № 623 від 09.08.2011 р. на суму 5000,00 грн., № 763 від 15.09.2011 р. на суму 10000,00 грн., № 811 від 27.09.2011 р. на суму 7000,00 грн., № 836 від 30.09.2011 р. на суму 8000,00 грн., № 852 від 04.10.2011 р. на суму 9000,00 грн., № 880 від 07.10.2011 р. на суму 4000,00 грн., № 898 від 11.10.2011 р. на суму 5000,00 грн., № 1019 від 24.11.2011 р. на суму 20000,00 грн., № 1082 від 07.12.2011 р. на суму 20000,00 грн., № 1127 від 15.12.2011 р. на суму 15000,00 грн., № 1179 від 28.12.2011 р. на суму 15000,00 грн., часткова оплата Відповідача за поставлений товар Позивачем складає 162016, 00 грн., а розмір заборгованості становить 145600, 00 грн.

Таки чином, станом на час подання позову вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи умови п. 3.4. Договору, поставка товару за Договором має відбуватись на умовах попередньої оплати, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Частина 2 статті 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.02.2012 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 50/02 від 09.02.2012 р., з вимогою про оплату заборгованості у розмірі 145600, 00 грн. протягом 1 місяця з дня отримання претензії. Вищезазначена претензія отримана Відповідачем 13.02.2012 р., про свідчить належним чином засвідчена копія про вручення поштового повідомлення, яка міститься в матеріалах справи.

Направлена Позивачем претензія № 50/02 від 09.02.2012 р. Відповідачем залишена без відповіді.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та отримання Відповідачем претензії 13.02.2012 р., строк оплати вартості отриманого товару на суму 145600, 00 грн. настав 20.02.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011 р., який підписаний обома сторонами договору та скріплений печатками юридичних осіб, відповідно до якого заборгованість складає 145600, 00 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інших учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором № 50 від 15.10.2010 р. в сумі 145600, 00 грн., строк оплати товару, з урахуванням отримання Відповідачем претензії № 50/02 від 09.02.2012 р. є таким, що настав, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 145600, 00 грн.

Позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з Відповідача 5997,52 грн. пені за період з 17.12.2011 р. по 22.03.2012 р. (97 днів) на підставі п. 5.1. Договору.

Згідно п. 5.1. Договору, у разі недотримання строків оплати, окремо погоджених на окрему поставку в додатках, Покупець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, що не звільняє його від фактичної оплати товару.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки строк оплати вартості отриманого Відповідачем товару на суму 145600,00 грн. настав 20.02.2012 р., апеляційний суд повністю погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період з 20.02.2012 р. по 22.03.2012 р. (32 дні) на суму 1973,16 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1160,81 грн. за період з 17.12.2011 р. по 22.03.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 20.02.2012 р., про що зазначено вище, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 382,95 грн. за період з 20.02.2012 р. по 22.03.2012 р.

Таким чином, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору підставно та обґрунтовано дійшов висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 145600,00 грн. - основної заборгованості, 1973, 16 грн. - пені, 382, 95 грн. - 3% річних, 2959, 13 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Таким чином, наявні в апеляційній скарзі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. у справі № 5011-9/4046-2012.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація УБТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 року у справі № 5011-9/4046-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімпекс-Біо" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація УБТ" - без змін.

Матеріали справи № 5011-9/4046-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.