Ухвала
від 16.08.2012 по справі 5008/1065/2011
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"16" серпня 2012 р. Справа № 5008/1065/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Білошкап О.В., Заріцької А.О., за участю представників: від позивача:Батрин С.В. -представник (довіреність від 13.08.2012 року); від відповідача:не з'явились; розглянувшизаяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-2" арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича, про роз'ясненняухвали Вищого господарського суду України від 29 травня 2012 року, у справі№ 5008/1065/2011 Господарського суду Закарпатської області, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-2" (м. Ужгород), до Публічного акціонерного товариства "Закарпаття-Авто" (м. Ужгород), про стягнення 238 749 грн. 00 коп., - в с т а н о в и в :

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-2" (далі за текстом -ТзОВ "Автосервіс-2") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Закарпаття-Авто" (далі за текстом -ВАТ "Закарпаття-Авто") про стягнення 238 749 грн. 00 коп. в рахунок вартості незаконно відчуженого відповідачем майна позивача.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року у справі № 5008/1065/2011 (суддя - Івашкович І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року у справі № 5008/1065/2011 (головуючий суддя -Кордюк Г.Т., судді: Давид Л.Л., Мурська Х.В.) рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року залишено без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "Автосервіс-2" -без задоволення.

13.04.2012 року, не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції рішенням та постановою, ТзОВ "Автосервіс-2" повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року у справі № 5008/1065/2011 касаційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 року було повернуто ТзОВ "Автосервіс-2" з підстав, встановлених п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, оскільки скаржником в касаційній скарзі не наведено належних підстав для звільнення від сплати судового збору та не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, в порядку ст. 44 ГПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

12.07.2012 року ліквідатор ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражний керуючий Дідич М.А. звернувся із Заявою про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року у справі № 5008/1065/2011 Господарського суду Закарпатської області (далі за текстом - Заява), у якій просить роз'яснити який саме конкретно документ і з якої саме фінансової установи (зокрема, враховуючи ситуацію коли триває ліквідаційна процедура товариства, банківські рахунки у товариства відсутні), має бути наданий ТзОВ "Автосервіс-2" як доказ відсутності коштів та майна, тобто тяжкого матеріального стану.

Листом від 24.07.2012 року (вих. № 03.09-16/247) Вищим господарським судом України витребувано з Господарського суду Закарпатської області матеріали справи № 5008/1065/2011 для розгляду Заяви ліквідатора ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражного керуючого Дідича М.А.

08.08.2012 року матеріали справи № 5008/1065/2011 Господарського суду Закарпатської області надійшли до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2012 року Заяву ліквідатора ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражного керуючого Дідича М.А. призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

За Розпорядженням Секретаря судової палати від 15.08.2012 року, розгляд Заяви здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Поліщук В.Ю., судді: Білошкап О.П., Заріцька А.О. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

В судовому засіданні касаційної інстанції представник заявника подану Заяву підтримав, просив її задовольнити, роз'яснити який саме конкретно документ і з якої саме фінансової установи (зокрема, враховуючи ситуацію коли триває ліквідаційна процедура товариства, банківські рахунки у товариства відсутні), має бути наданий ТзОВ "Автосервіс-2" як доказ відсутності коштів та майна, тобто тяжкого матеріального стану.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання касаційної інстанції не направив, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду Заяви за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Згідно приписів ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Заявник -ліквідатор ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражний керуючий Дідич М.А. у поданій Заяві просить роз'яснити ухвалу Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року, зокрема, щодо того, який конкретно документ має бути надано товариством на підтвердження важкого матеріального стану, враховуючи, ТзОВ "Автосервіс-2" перебуває у процедурі ліквідації.

Колегія суддів касаційної інстанції з приводу поставлених ліквідатором ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражним керуючим Дідичем М.А. у Заяві питань відзначає наступне.

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування судом майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду "Щодо судового збору" № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року).

Згідно з ч. 1 ст. ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

При цьому, враховуючи принципи господарського судочинства, зокрема, щодо рівності перед законом і судом, а також змагальності сторін, встановлені ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України, слід відзначити, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, самостійно визначає якими доказами ці обставини підтверджуються, оскільки саме на цю особу покладено тягар доказування цих обставин. В свою чергу, господарський суд, здійснюючи у відповідності зі ст. 43 ГПК України оцінку наданих стороною доказів, встановлює їх належність та допустимість.

Зважаючи на докази, надані заявником разом з матеріалами касаційної скарги (повернутої ухвалою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року), колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який, згідно з його преамбулою, встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Зокрема, названим Законом встановлено судові процедури, які застосовуються щодо боржника. Так, відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

З наданої ліквідатором ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражним керуючим Дідичем М.А. ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.02.2011 року у справі № 10/61 вбачається про припинення процедури ліквідації ТзОВ "Автосервіс-2" , в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку, що передбачений Розділом ІІІ названого Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що п. 6 ст. 52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перехід до загальних процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом, здійснюється за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом.

Ліквідатор ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражний керуючий Дідич М.А., посилаючись на перебування ТзОВ "Автосервіс-2" на стадії ліквідації та важке фінансове становище останнього, мав би надати відповідні докази, зокрема, з урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо перебігу ліквідаційної процедури. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу на визначені цим Законом обов'язки ліквідатора (арбітражного керуючого).

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на ту обставину, що касаційна скарга від імені ТзОВ "Автосервіс-2" була підписана та подана ліквідатором ТзОВ "Автосервіс-2", вважає за необхідне звернути увагу заявника на положення пп. г) п. 1) ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з яким, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі, витрати на оплату державного мита; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

Конституцією України, зокрема ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19, встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом (ст. 10 Закон України "Про судоустрій і статус суддів").

З огляду на наведене, враховуючи питання, щодо роз'яснення якого звернувся ліквідатор ТзОВ "Автосервіс-2" арбітражний керуючий Дідич М.А. (вказати, який конкретно документ та з якої фінансової установи має бути наданий позивачем у якості доказу важкого матеріального стану), колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданої останнім Заяви, оскільки надання правової допомоги виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-2" арбітражного керуючого Дідича Михайла Андрійовича про роз'яснення ухвали Вищого господарського суду України від 29 травня 2012 року у справі № 5008/1065/2011 Господарського суду Закарпатської області залишити без задоволення.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: О.В. Білошкап

А.О. Заріцька

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення16.08.2012
Оприлюднено27.08.2012
Номер документу25709292
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5008/1065/2011

Ухвала від 07.12.2011

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кордюк Г.Т.

Ухвала від 23.11.2011

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кордюк Г.Т.

Ухвала від 16.08.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Поліщук B.Ю.

Ухвала від 09.08.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Поліщук B.Ю.

Ухвала від 18.06.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Івашкович І.В.

Ухвала від 13.06.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Івашкович І.В.

Ухвала від 29.05.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Поліщук B.Ю.

Судовий наказ від 03.04.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Івашкович І.В.

Постанова від 21.12.2011

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кордюк Г.Т.

Рішення від 28.10.2011

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Івашкович І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні