Рішення

від 09.08.2012 по справі 5023/2963/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р.Справа № 5023/2963/12 вх. № 2963/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю

позивача - Печерний І.А. (голова), Печерна Л.І. (дов.)

відповідача - Понеділко О.О. (дов.)

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом садівничого товариства "Сантехнік", с. Жовтневе Харківського району Харківської області

до садівничого товариства "Кристал", с. Борщова Харківського району Харківської області

3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, ВАТ "Харківський завод сантехвиробів", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, садівниче товариство "Сантехнік", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, садівничого товариства "Кристал", в якій просить суд визнати за ним право власності на силову підстанцію з трансформатором ТМ-100/10-6641 на 100 КWA, заводський номер 14282.

У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено право власності на спірний трансформатор, а також позовні вимоги нормативно необґрунтовані, враховуючи положення Цивільного кодексу України в редакції 1963 року. Відповідач також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності. Відповідач зазначає, що між ним та АК "Харківобленерго" укладено договір про постачання електричної енергії № 12100 від 10.05.2004р., згідно з яким саме СТ "Кристал" є балансоутримувачем спірного трансформатору. Позивач користується електричною енергією через технологічні мережі СТ "Кристал", при цьому не укладає договір споживання та не оплачує отриману електричну енергію. Крім того спірний трансформатор використовується для забезпечення електроенергією садівничих товариств "Кристал", "Сантехнік", "Дружба", "Долина", "Сахпром" тощо.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, садівниче товариство "Дружба". В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що в разі демонтажу трансформатору СТ "Дружба" буде відключено від мережі електропостачання, що вплине на права та обов'язки СТ "Дружба".

Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки предметом спору в даній справі є визнання права власності на трансформатор, а отже відповідачем не доведено, яким чином встановлення власника трансформатору вплине на права та обов'язки СТ "Дружба" щодо однієї із сторін. Суд зазначає, що якщо СТ "Дружба" має документи, що посвідчують його право власності на спірний трансформатор, воно не позбавлено права звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 17.07.2012 р. до участі у справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, публічне акціонерне товариство "Харківський завод сантехвиробів".

Суд зазначає, що судом помилково залучено публічне акціонерне товариство "Харківський завод сантехвиробів" в якості третьої особи на стороні відповідача, вірним слід вважати на стороні позивача.

Третя особа в дане судове засідання не з'явилась.

Третьою особою надані письмові пояснення за підписом голови правління та голови профкому ПАТ "Харківський завод сантехвиробів" вих. № 220/01 від 17.07.2012р., в яких зазначено, що керівництвом заводу та профспілкової організації в 1979 році прийнято рішення про звернення з клопотанням для виділення землі для двох садових товариств "Дружба" та "Сантехнік". Для електрифікації заводом в якості благодійної допомоги були виділені дві силові трансформаторні підстанції, в 1982 році для СТ "Дружба" та в 1995 році з заводським номером 14282 для СТ "Сантехнік". Оскільки на установку та підключення потрібна була технічна документація, у садівничих товариств її не було, тимчасово підстанції установили на землях загального користування СТ "Кристал" для спільного користування товариствами.

У судовому засіданні 31.07.2012 р. представник третьої особи підтвердила, що спірний трансформатор "Харківським заводом сантехвиробів" в якості благодійного внеску був виділений саме садівничому товариству "Сантехнік", оскільки члени даного садівничого товариства були працівниками заводу.

Суд вважає, що нез'явлення третьої особи в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

В слуханні справи 31.07.2012 р. оголошувалась перерва до 09.08.2012 р. о 12:00 год.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Керівництвом Харківського заводу сантехвиробів у 1979 році було прийнято рішення про звернення з клопотанням для виділення землі для двох садових товариств "Дружба" та "Сантехнік", що вбачається з письмових пояснень ПАТ "Харківський завод сантехвиробів".

З рішення виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківської області № 854 від 19.08.1989 р. та державного акту на право користування землю вбачається, що саме в 1989 році було оформлено право постійного користування Харківським заводом сантехвиробів № 5 земельною ділянкою для організації колективних садів робочих та службовців та використання у відповідності до Типових статутів садівничих товариств".

До матеріалів справи надана копія видаткової накладної № 37 від 1982 року, з якої вбачається, що СТ "Дружба" та СТ "Сантехнік" Харківським заводом сантехвиробів № 5 безоплатно в якості благодійного внеску виділені трансформатори ТМ-100/10-6641 в кількості 2 шт.

Представник СТ "Сантехнік" пояснив, що оскільки на момент виділення трансформаторів, земельна ділянка ще не була відведена, дані трансформатори залишались на зберіганні на Харківському заводі сантехвиробів № 5.

Транспортування трансформатору ТМ-100/10-6641 заводський номер 14282 на територію СТ "Сантехнік" було здійснено 17.04.1995 року, що підтверджується видатковою накладною № 37 від 1982 року, копією паспорту на трансформатор току МФ 0200, довідкою ПАТ "Харківський завод сантехвиробів № 5" № 165/05 від 15.05.2012 р.

Відповідно до ст. 128 ЦК України в редакції 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про власність" в редакції на 1995 рік суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про власність" в редакції на 1995 рік право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Отже зазначеною нормою передбачено такий вид набуття права колективної власності, як пожертвування організацій, що фактично і є благодійним внеском, а момент набуття такого права власності визначається з моменту фактичної передачі речі, а такий момент як вже зазначено підтверджується видатковою накладною № 37 від 1982 року, копією паспорту на трансформатор току МФ 0200, довідкою ПАТ "Харківський завод сантехвиробів № 5" № 165/05 від 15.05.2012 р.

Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом прядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обов'язок доказування покладається на сторони в залежності від того хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд визнає подані позивачем докази належними та допустимими.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить по-перше, підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів інших осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Звертаючись з вимогами про визнання права власності на спірне майно, позивач надав до суду необхідні документи, які за умови вичерпного спростування доводів відповідача про те, що саме він є власником спірного майна, дійсно свідчать про набуття права власності на спірне рухоме майно.

Суд зазначає, що відповідачем не спростовані факти, викладені позивачем, а також не доведено наявність у нього права власності на спірний трансформатор.

В обґрунтування свого права на трансформатор відповідач посилається лише на укладений договір між ним та АК "Харківобленерго" про постачання електричної енергії № 12100 від 10.05.2004р., в якому зазначено, що спірний трансформатор знаходиться на балансі відповідача. Правовстановлюючих документів або первинних бухгалтерських чи фінансових документів, які можуть підтверджувати правомірне набуття майна у власність, позивачем не надано. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що крім зазначеного договору, інших документів у нього немає.

Суд зазначає, що договір на постачання електроенергії, на який посилається відповідач, укладений з ним як зі споживачем електричної енергії, а не з власником спірного майна, тому зазначений договір не є правовстановлюючими документами або первинним бухгалтерським чи фінансовим документом, який може підтверджувати правомірне набуття майна у власність.

Як положеннями статті 76 ЦК України в редакції 1963 року , так і статті 261 ЦК України в редакції на теперішній час передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Твердження відповідача про те, що позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до господарського суду спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що про порушення права власності позивач дізнався в 2012р., після того як 01.06.2012р. звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути трансформаторну підстанцію ТМ-100/10-6641 на 100 КWA, заводський номер 14282, але письмової відповіді на дане звернення не отримав, але отримав усну відповідь про те, що трансформатор не належить позивачу. Оскільки законодавством України позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), то відповідні твердження відповідача є безпідставними, так як позивач звернувся з позовом до господарського суду у межах встановленого строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за садівничим товариством "Сантехнік" (62415 Харківська область, Харківський район, с. Жовтневе, код 33725475) право власності на силову підстанцію з трансформатором ТМ-100/10-6641 на 100 КWA, заводський номер 14282.

Стягнути з садівничого товариства "Кристал" (62415 Харківська область, Харківський район, с. Борщова, код 23006873) на користь садівничого товариства "Сантехнік" (62415 Харківська область, Харківський район, с. Жовтневе, код 33725475) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.08.2012 р.

Суддя Яризько В.О.