Рішення

від 08.08.2012 по справі 5023/3040/12 (н.в.о. 62/260-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р.Справа № 5023/3040/12 (н.в.о. 62/260-10) вх. № 3040/12 (н.в.о. 8535/4-62)

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Погорелова О.В. , Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю: позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним - не з'явився.

відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним - Редіна В.Б., дов від 25.06.2012 року;

Треті особи - не з'явились.

розглянувши справу за позовом

Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" смт. Новопокровка;

Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом:

1) Дегтярьов Борис Іванович, м. Харків; 2) Жук Василь Вікторович, м. Харків ; 3) Національний банк України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків

про припинення зобов'язання за договором, зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків

до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" смт. Новопокровка

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний Банк" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 60) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2010 р. у справі № 62/260-10, в якій заявник просить суд: переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №62/260-10 від 10 грудня 2010 року, відмовити повністю у позові Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агротрон", задовольнити зустрічний позов, стягнути з Сільськогосподарського ТОВ "Агротрон" 388822,39 грн. Судовий збір віднести на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2012 року призначено вказану заяву до розгляду у судовому засіданні на 16 липня 2012 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2012 року відкладено розгляд справи на 26 липня 2012 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2012 року задоволено клопотання позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом про колегіальний розгляд справи. Для розгляду даної справи призначено судову колегію. Також зазначеною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30 липня 2012 року о 10:00 год.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 26 липня 2012 року для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Погорелова О.В., Жигалкін І.П.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2012 року відкладено розгляд справи на 08 серпня 2012 року о 10:30 год.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 08 серпня 2012 року, у зв'язку із відпусткою судді Жигалкіна І.П., змінено склад колегії та для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Погорелова О.В., Рильова В.В.

У призначеному судовому засіданні 08 серпня 2012 року представник заявника (позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом) підтримав подану заяву про перегляд рішення суду від 10.12.2010 року у справі № 62/260-10 за нововиявленими обставинами, та просив суд її задовольнити, надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 11655) додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив; у наявному в матеріалах справі відзиву на заяву (вх. № 10911) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що викладені в заяві обставини не є нововиявленими, заявником пропущено передбачений ст.. 113 ГПК України строк для звернення з даною заявою до суду та вважає зобов'язання за кредитним договором № 16-08/К припиненими у зв'язку із поєднанням боржника та кредитора в одній особі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та прийняття нового рішення, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2010 року по справі №62/260-10 позовні вимоги СТОВ "Агротрон" задоволено частково; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №6748008 від 07.03.2008 року про заборону на нерухоме майно. В решті позовних вимог СТОВ "Агротрон" відмовлено. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Земельний Банк" відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі за первісними позовними вимогами є припинення зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р. шляхом здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу №Д-3050/980 від 22.02.2008р. відповідно до заяви позивача, а також про здійснення відповідних дій щодо зняття обтяжень із земельної ділянки, кадастровий №63251835000020020074 (предмет іпотеки), яка передавалась в іпотеку відповідно до договору іпотеки (майнової поруки) від 07.03.2008р. з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., а саме вжиття заходів щодо внесення відповідних відомостей про виключення запису з Державного реєстру іпотек та заходів щодо реєстрації відомостей про зняття заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Предметом спору у даній справі за зустрічними позовними вимогами є стягнення з СТОВ "Агротрон" 349724,73грн. - суми кредиту, 7425,66грн.-простроченої заборгованості за процентами, 31672,00 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р.

Підставою для часткового задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову позові стало заявлене СТОВ "Агротрон" (позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом) зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема, як було встановлено судом, з метою припинення зобов'язань за кредитним договором № 16-08/К від 06.08.2008 p., позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом 01.09.2010 року звернувся до ПАТ "Земельний банк" (відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом) із повідомленням, в якому повідомив про відступлення йому фізичною особою Дегтярьовим Борисом Івановичем права вимоги за депозитним договором №Д-3050-3/980 від 22.02.08р. У вказаному повідомленні СТОВ "Агротрон" зазначив про те, що станом на 15.07.10р. існує його зобов'язання перед ПАТ "Земельний банк" за кредитним договором №16-08/К від 07.03.08р. у розмірі 386523,54 грн. та, посилаючись, що згадані вище зобов'язання (за депозитним договором №Д-3050-3/980 від 22.02.08р. та кредитним договором №16-08/К від 07.03.08р.) є зустрічними, однорідними, строк їх виконання настав, заявив про припинення цих зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, у повідомленні СТОВ "Агротрон" звернувся до ПАТ "Земельний банк" з проханням здійснити дії щодо зняття обтяжень з земельної ділянки, яка передавалась у забезпечення виконання зобов'язань позивача за первісним позовом, згідно договору майнової поруки (іпотеки) від 07.03.08р., мотивуючи своє прохання тим, що дія договору майнової поруки (іпотеки) від 07.03.08р. припинилася на підставі ст. 593 Цивільного кодексу України у зв'язку із припиненням дії кредитного договору №16/08/К від 07.03.08р.

Таким чином, в зв'язку з поданням СТОВ "Агротрон" вищевказаної заяви господарський суд Харківської області при прийнятті рішення у справі № 62/260-10 дійшов висновку про припинення зобов'язань між сторонами за вищевказаними правочинами в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України 01.09.2010 року та визнав відсутньою заборгованість СТОВ "Агротон"за кредитним договором №16/08/К від 07.03.08р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2011року рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2010 року по справі № 62/260-10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2011 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2010 року р. по справі № 62/260-10 залишено без змін.

Як вбачається із матеріалів справи господарським судом Харківської області розглядалась справа № 5023/181/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон", смт. Новопокровка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дегтярьов Борис Іванович, м. Київ; про визнання недійсним правочину вчиненого СТОВ "Агротон", про припинення зобов'язань в сумі 386523,54 грн. за кредитним договором №16-08/К від 07.03.2008р. перед позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 386523,54 грн. Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротон" до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2012 року по справі №5023/181/12 визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агротон", про припинення зобов'язань в сумі 386523,54 грн. за кредитним договором №16-08/К від 07.03.2008р. перед Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 386523,54грн. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротон" до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2012 року по справі № 5023/181/12 залишено без змін.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 21 березня 2012 року набрало законної сили 30 травня 2012 року.

З огляду на викладене, з набранням рішенням Господарського суду Харківської області від 30.05.2012 р. в справі № 502/181/11 законної сили з'явились істотні для даної справи обставини, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Згідно положень статті 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26 грудня 2011 року перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, суд вважає, що прийняття господарським судом Харківської області рішення від 21 березня 2012 року у справі № 5023/181/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон", смт. Новопокровка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дегтярьов Борис Іванович, м. Київ про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агротон", про припинення зобов'язань в сумі 386523,54 грн. за кредитним договором №16-08/К від 07.03.2008 р. перед Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 386523,54 грн. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротон" до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р. є істотною обставиною, що не могла бути відома особі, яка звертається до суду з заявою, на час розгляду справи, тому розцінюється судом як нововиявлена обставина.

Оскільки, факт недійсності правочину було встановлено лише після винесення судового рішення у справі № 62/260-10, поява вказаної обставини в силу ст. 112 ГПК України є підставою для перегляду винесеного господарським судом Харківської області рішення за нововиявленними обставинами.

Враховуючи, що правочин, на якому базувалося рішення суду від 10 грудня 2010 року визнаний судом недійсним, суд дійшов висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2010 року у справі № 62/260-10 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову виходячи із наступного.

Позивач - СТОВ "Агротрон" звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача - ПАТ "Земельний Банк" припинити зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу № Д-3050-3/980 від 22.02.2008р. шляхом здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу № Д-3050/980 від 22.02.2008р. відповідно до заяви позивача, а також про здійснення відповідних дій щодо зняття обтяжень із земельної ділянки, кадастровий №63251835000020020074 (предмет іпотеки), яка передавалась в іпотеку відповідно до договору іпотеки (майнової поруки) від 07.03.2008 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., а саме вжити заходів щодо внесення відповідних відомостей про виключення запису з Державного реєстру іпотек та заходів щодо реєстрації відомостей про зняття заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідач - ПАТ "Земельний Банк" подав зустрічний позов про стягнення з СТОВ "Агротрон" 349724,73 грн. - суми кредиту, 7425,66 грн. простроченої заборгованості за процентами, 31672,00 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

07.03.2008р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрон" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, позичальник) та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Банк) було укладено договір про надання кредиту №16-08/К, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання кредиту у сумі 600000,00грн. на поповнення обігових коштів, з можливістю отримання окремих кредитів (траншей). Кожен окремий кредит (транш) оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.1.2. Договору про надання кредиту, кредит надається строком з 07.03.2008 р. по 05.03.2009 р., включно. Процентна ставка за користування кредитом складає 20% річних (п.1.2. Договору про надання кредиту).

Відповідно до п.3.2. Договору про надання кредиту, Банк надає Позичальнику кредит в межах суми кредиту, вказаній в п.1.1. даного договору, шляхом сплати розрахункових документів згідно мети використання кредиту з позичкового рахунку, а також шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №26001019330 в ХАК "Зембанк", МФО 351652, що повинно погоджуватись окремо при кожній видачу кредиту (траншу) у додатковій угоді до цього договору.

11.03.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., якою сторони погодили надання Банком Позичальникові кредиту (траншу) для передплати за обладнання для вирощування перепелів у сумі 350000,00грн. зі строком повернення цього кредиту до 05.03.2009р.

25.03.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., якою сторони погодили надання Банком позичальникові кредиту (траншу) для передплати за молодняк перепелів у сумі 250000,00 грн. зі строком повернення цього кредиту до 05.03.09р.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем за первісним позовом, грошові кошти у сумі 350000,00 грн. 250000,00 грн. платіжними дорученнями №1 від 11.03.08р. та №2 від 25.03.08р. були перераховані позичальнику -позивачеві за первісним позовом.

Додатковою угодою №3 від 05.03.2009р. до договору про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., сторони продовжили строк повернення кредиту до 06.04.2009р., а Додатковою угодою №4 від 06.04.2009р. -до 05.04.2010р., склавши Графік погашення заборгованості (додаток №2), а також збільшили розмір процентної ставки до 25% річних.

З метою забезпечення виконання СТОВ "Агротрон"- позивачем за первісним позовом зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.08р., укладеним між Харківським акціонерним комерційним банком Земельний банк (позивач за первісним позовом, іпотекодержатель) та фізичною особою Жуком Василем Вікторовичем (третя особа у справі, іпотекодавець) було укладено договір іпотеки від 07.03.08р., відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає земельну ділянку площею 2,0 га, що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, Пономаренківська сільська рада, кадастровий номер 63251830000020020074.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 22.02.2008р. між Харківським акціонерним комерційним банком Земельним банком (правонаступником якого є ПАТ "Земельний банк") -банк та фізичною особою Дегтярьовим Борисом Івановичем -Вкладник, було укладено договір строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980, відповідно до умов якого вкладник вносить грошові кошти на депозитний рахунок, що відкривається в банку - №26353013050, в сумі 2607870,00 грн. терміном з 22.02.2008р. по 03.03.2009р.

Відповідно до п.3.1. договору строкового банківського вкладу, проценти по вкладу нараховуються щомісяця у розмірі 16% річних від дня наступного за днем надходження коштів у банк до дня, який передує поверненню коштів, встановленого в п.1.1 даного договору.

Додатковими угодами (№1,2,3,4,5,6) до договору строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р., сторони договору неодноразово змінювали розміри внесків вкладника та розмір процентів, що нараховуються по вкладу, а також дати повернення депозиту. Так, згідно умов додаткової угоди №6 від 13.03.2010р., датою повернення депозиту є 23.03.2011р.

15.07.2010р. між фізичною особою Дегтярьовим Борисом Івановичем (Первісний кредитор, третя особа у справі) та СТОВ "Агротрон" (відповідач, новий кредитор), було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, право вимоги виконання зобов'язань ПАТ "Земельний банк" (боржник) за депозитним договором №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р. та всіма додатковими угодами до нього, укладеними між фізичною особою Дегтярьовим Борисом Івановичем та ПАТ "Земельний банк".

Відповідно до п.2.1. договору про відступлення права вимоги від 15.07.2010 року, до нового кредитора переходять наступні права та вимоги Первісного кредитора по депозитному договору: повернення частки депозиту у розмірі 386523,54 грн. Первісний кредитор гарантує новому кредитору, що право вимоги, яке відступається за зобов'язанням згідно з цим договором, є дійсним, не відступлено третім особам і не обтяжено іншими зобов'язаннями.

01.09.2010 року СТОВ "Агротрон"- позивач за первісним позовом (Новий кредитор за Депозитним договором) звернувся до ПАТ "Земельний банк"- відповідача за первісним позовом (боржника за Депозитним договором) з повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ч.2 ст.601 ЦК України та ч.3 ст.203 Господарського кодексу України, в якому повідомив про відступлення йому фізичною особою Дегтярьовим Борисом Івановичем права вимоги за депозитним договором №Д-3050-3/980 від 22.02.08 р. У вказаному повідомленні СТОВ "Агротрон" зазначив про те, що станом на 15.07.10 р. існує його зобов'язання перед ПАТ "Земельний банк" за кредитним договором №16-08/К від 07.03.08р. у розмірі 386523,54 грн. та, посилаючись, що згадані вище зобов'язання (за депозитним договором №Д-3050-3/980 від 22.02.08р. та кредитним договором №16-08/К від 07.03.08р.) є зустрічними, однорідними, строк їх виконання настав, заявив про припинення цих зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, у повідомленні СТОВ "Агротрон" звернувся до ПАТ "Земельний банк" з проханням здійснити дії щодо зняття обтяжень з земельної ділянки, яка передавалась у забезпечення виконання зобов'язань позивача за первісним позовом, згідно договору майнової поруки (іпотеки) від 07.03.08 р., мотивуючи своє прохання тим, що дія договору майнової поруки (іпотеки) від 07.03.08 р. припинилася на підставі ст. 593 Цивільного кодексу України у зв'язку із припиненням дії кредитного договору №16/08/К від 07.03.08 р.

Судом встановлено, що вказане повідомлення датовано відповідачем 15.07.2010р., в той час, як відмітка Банку про отримання даного повідомлення - 01.09.2010р. При цьому, відповідачем не було надано доказів того, коли саме відповідач надав вказане повідомлення позивачу (поштова відмітка, чек та опис вкладення надсилання такого відправлення, тощо).

ПАТ "Земельний банк" - відповідач за первісним позовом листом №02-15/2815/1 від 09.09.10 р. повідомив позивача за первісним позовом про те, що Постановою Правління НБУ № 375 від 30.07.10 р. "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" з 02.08.10року. в ПАТ "Земельний банк" розпочата процедура ліквідації банку, а тому банк не має змоги зробити зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку та черговості, визначеному Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Як зазначає позивач за первісним позовом - СТОВ "Агротрон", зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.08р. припинилось внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме вимоги СТОВ "Агротрон" до ПАТ "Земельний банк" за договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.08р. (яку відступив СТОВ "Агротрон" Дегтярьов Б.І. згідно договору про відступлення права вимоги від 15.07.10р.) та вимоги ПАТ "Земельний банк" до СТОВ "Агротрон" за кредитним договором №16-08/К від 07.03.08р. та внаслідок сплати решти заборгованості у сумі 197,00грн.

Крім того, СТОВ "Агротрон" (позивач за первісним позовом) вважає, що ПАТ "Земельний банк" (відповідач за первісним позовом) незаконно не задовольнив вимог позивача за первісним позовом щодо зняття обтяжень з земельної ділянки (предмету іпотеки за договором від 07.03.08 р.), якою забезпечувалось виконання зобов'язання позивача за первісним позовом за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.08р., оскільки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, припиняється і зобов'язання, що його забезпечувало -іпотека.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 3.7 кредитного договору (додаткова угода № 3 від 05.03.2009 року до кредитного договору) сторони домовились, що проценти за користування кредитними коштами становлять - 25 % річних.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як встановлено судом позичальник (СТОВ "Агротрон") в порушення домовленості сторін неповно та несвоєчасно здійснював виплату кредиту та відсотків за його користування, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість станом на 15.09.2010 року в сумі 349724,73грн. простроченої суми кредиту; 7425,66грн. відсотків за користування кредитом.

Наявність вказаної заборгованості не заперечується відповідачем за зустрічним позовом у повідомленні про зарахування зустрічних позовних вимог.

При цьому як вбачається із матеріалів справи, СТОВ "Агротон"сплатив ПАТ "Земельний банк"197,00 грн. заборгованості, відповідно до платіжного доручення № 455 від 09.12.2010 року за яким СТОВ "Агротрон" було сплачено ПАТ "Земельний банк" 197,00грн.; призначення платежу -погашення кредиту згідно договору №16-08/к від 07 березня 2008 року.

Враховуючи, що відповідно до п. 3.8 кредитного договору, у разі наявності заборгованості, в першу чергу сплаті належить нараховані, але не сплачені в строк проценти за кредитом, суд відносить сплачені відповідачем за зустрічним позовом 197,00 грн. заборгованості за кредитним договором на погашення заборгованості по відсотками за користування кредитом та припиняє провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 197,00 грн. заборгованості за відсотками по кредиту, відповідно до п. 1. ст.. 80 ГПК України..

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам по кредитному договору або документів, які спростовують викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що зустрічна позовна вимога в частині стягнення боргу за простроченим кредитом в сумі 349724,73грн.та відсотків за користування кредитом в сумі 7255,66 грн.правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4.2.6 договору кредиту у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за користування кредитом, процентів, передбачених договором, кредитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення повернення кредиту та відсотків за користування ним, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 15.09.2010 року склала 31672,00 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у загальній сумі 31672,00 грн.

Розглянувши первісний позов СТОВ «Агротон», колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи із наступного.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом ( ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні положення містить Господарський кодекс України. Так, відповідно до ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Матеріали справи підтверджують, що 30.07.2010 р. Національним банком України було прийнято Постанову №375 від "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", якою з 02.08.2010 року у ПАТ "Земельний банк" була відкликана банківська ліцензія та розпочата процедура ліквідації банку, яка проводиться у відповідності до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Так, враховуючи, що банк знаходиться на стадії ліквідації і відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, яка проводиться у відповідності до положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі -Закон), згаданий закон є спеціальним, а тому всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин, в яких стороною є Позивач, лише в тій частині, що не суперечить положенням цього спеціального закону.

Стосовно недопустимості зарахування однорідних зустрічних вимог до банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, такий випадок врегульований положеннями ст.ст. 91, 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до пунктів 3 та 8 статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Матеріали справи свідчать, що оголошення про початок ліквідаційної процедури ПАТ "Земельний банк"було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №144 від 06.08.2010 року та в газеті "Голос України"№144 від 05.08.2010 року.

Частиною 8 ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що вимоги за зобов'язаннями банку, які виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з статтею 93 Закону, після місячного терміну з дня публікування оголошення про початок ліквідаційної процедури ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів та здійснює заходи щодо підготовки задоволення цих вимог, зокрема складає перелік акцентованих банком вимог кредиторів для затвердження Національним банком України. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється у порядку черговості визначеному статтею 96 Закону.

Крім цього, за приписами норм ч. 6 ст. 93 Закону про банки погашення вимог до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України є правом ліквідатора банку (а не його обов'язком) та таке погашення допускається лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури, та з дозволу Національного банку України.

Отже, нормами глави 16 (ліквідація банків) Закону встановлений певний порядок погашення вимог кредиторів, а залік зустрічних однорідних вимог між кредитором та боржником в період здійснення ліквідаційної процедури банка не може бути проведений, оскільки це фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку, встановленого ст.ст. 93, 96 Закону про банки та поза межами встановленої ліквідаційної процедури.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до норм ч. 2 ст. 96 вказаного закону до витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, погашення яких здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України, належать: оплата державного мита; витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку; витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна банку; витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку; витрати на оцінку та продаж майна; витрати на проведення аудиту; витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб); витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. №01-06/1642/2011, на доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" було доведено до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема те, що у процедурі ліквідації банку зарахування однорідних зустрічних вимог є незаконним, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" (постанови Верховного Суду України від 03.10.2011 N 27/292-10; від 03.10.2011р. № 27/291-10; від 10.10.2011р. № 57/216-10; від 24.10.2011р. № 16/041-10).

У Постанові Верховного Суду України від 10.10.2011р. у справі №57/216-10 Верховний Суд зазначає, що здіснення зарахування зустрічних однорідних вимог, за заявою про зарахування таких вимог, поданою після введення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Зембанк" (30.07.2010р.) та після публікації відомостей про відкриття ліквідаційної процедури вказаного Банку у газеті "Урядовий кур'єр" (06.08.2010р.) є неможливим.

Як вже було встановлено судом, в матеріалах справи міститься лише одне повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог, направлене відповідачем за зустрічним позовом Банку, яку згідно зі штампом реєстрації вхідних документів, Банк отримав 01.09.2010р., тобто після введення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Зембанк" та після публікації відомостей про відкриття ліквідаційної процедури вказаного Банку у газеті "Урядовий кур'єр".

Відповідно до приписів ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Вищевказане підтверджує неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, з посиланням на статтю 602 Цивільного кодексу України, оскільки це призвело б до порушення порядку задоволення вимог кредиторів, встановленого статтею 96 "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 2 цієї статті встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, виходячи з аналізу положень глави 16 (Ліквідація банків) Закону України "Про банки і банківську діяльність", судова колегія приходить до висновку, що названим Законом передбачений певний порядок погашення вимог кредиторів, а залік зустрічних однорідних вимог між кредитором та боржником в період здійснення ліквідаційної процедури банка не може бути проведений, оскільки це фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку, встановленого ст.ст. 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та поза межами встановленої ліквідаційної процедури.

Вказані обставини також встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2012 року по справі №5023/181/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон", смт. Новопокровка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дегтярьов Борис Іванович, м. Київ.

При цьому, рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2012 року по справі №5023/181/12 визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агротон", про припинення зобов'язань в сумі 386523,54грн. за кредитним договором №16-08/К від 07.03.2008р. перед Публічним акціонерним товариством "Земельний банк" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 386523,54грн. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротон" до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2012 року рішення господарського суду Харківської області від 21.03.2012 року по справі № 5023/181/12 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Враховуючи викладене, враховуючи, встановлення фактичних даних , щодо невідповідності змісту оспорюваного правочину положенням Закону України "Про банки і банківську діяльність", колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволенні первісних позовних вимог СТОВ "Агротон"про припинення зобов'язання за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу №Д-3050-3/980 від 22.02.2008р. шляхом здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р. та договором строкового банківського вкладу №Д-3050/980 від 22.02.2008р. відповідно до заяви позивача, а також про здійснення відповідних дій щодо зняття обтяжень із земельної ділянки, кадастровий №63251835000020020074 (предмет іпотеки), яка передавалась в іпотеку відповідно до договору іпотеки (майнової поруки) від 07.03.2008р. з метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором про надання кредиту №16-08/К від 07.03.2008р., а саме вжити заходів щодо внесення відповідних відомостей про виключення запису з Державного реєстру іпотек та заходів щодо реєстрації відомостей про зняття заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача за зустрічним позовом про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2010 року по справі № 62/260-10 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічного позову.

Судові витрати відповідно до ст.. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, п. 1 ст. 80, 82-85 статтями 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2010 року по справі № 62/260-10. за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2010 року по справі № 62/260-10

3. Прийняти нове рішення.

В задоволенні первісного позову СТОВ «Агротон» відмовити повністю.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротон" (63523, Харківська область, Чугуївський район, Землі Новопокровської селищної ради, зона №01, будівля 4, код ЄДРПОУ 31668337) на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, код ЄДРПОУ 19358721) заборгованості за простроченим кредитом в сумі 349724,73грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 7255,66 грн., пеню в сумі 31672,00 грн., витрат по сплаті держмита у сумі 3888,22 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а також 4424,72 грн. судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В частині стягнення 170,00 грн. заборгованості за відсотками провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

Повне рішення складено 13.08.2012 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Аюпова Р.М. Погорелова О.В. Рильова В.В.