Окрема думка

від 18.07.2016 по справі 5023/3040/12 (н.в.о. 62/260-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

"18" липня 2016 р.Справа № 5023/3040/12 (н.в.о. 62/260-10)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" про заміну сторони у справі за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон", смт. Новопокровка; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, м. Харків; ОСОБА_2, м. Харків; Національний банк України, м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків про припинення зобов’язання за договором та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон", смт. Новопокровка про стягнення коштів.

18 липня 2016 року колегією суддів у складі суду: головуючий суддя - Лавренюк Т.А., судді - Пономаренко Т.О., Калініченко Н.В. розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" про заміну сторони у справі № 5023/3040/15 (вх. № 21007 від 29 червня 2016 року). За результатами обговорення усіх обставин справи, більшістю голосів суддів, було вирішено про задоволення вказаної заяви шляхом заміни Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (код ЄДРПОУ 19358721) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" (код ЄДРПОУ 19240103, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 11/106, оф. 3).

Приписами ст. 4-7 ГПК України передбачено право судді на письмове викладення своєї окремої думки: "суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується".

Враховуючи незгоду з прийнятим більшістю складу колегії суддів рішенням по вказаній вище заяві, керуючись ст. 4-7 ГПК України, та дослідивши матеріали справи № 5023/3040/15 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" про заміну сторони у справі (вх. № 21007 від 29 червня 2016 року), суддя господарського суду Харківської області Калініченко Н.В. вважає за необхідне викласти свою окрему думку стосовно необгрунтованості та безпідставності поданої заяви, через що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заява заявника мотивована договором про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Зембанк" № 42-Л від 09.02.2015 р., на підставі якого, на думку заявника, останній набув статус та підстави процесуального правонаступництва ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Зембанк". ТОВ "Юридична фірма "Арієс" зазначає, що згідно вказаного договору воно (ТОВ) є довірчим власником управління активів ПАТ "Зембанк", що має наслідком застосування судом ст. 25 ГПК України - заміни сторони у справі.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010р. № 375 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 02.08.2010 р. Публічного акціонерного товариства В«Земельний банкВ» .

Частиною 12 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що застосовується до спірних правовідносин відповідно до п. 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

30.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Земельний банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Амстердам" та Національним банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів № 34-Л, відповідно до якого активи Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" були передані в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Амстердам".

Пунктом 2.2 договору про передавання в управління непроданих активів № 34-Л від 30.01.2014 р. передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Амстердам" зобов’язується, зокрема, здійснювати належне та ефективне управління активами особисто та виключно в інтересах вигодонабувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Зембанк" передало ТОВ "Амстердам" заборгованість за кредитним договором № 16-08/К від 07.03.2008 р. у розмірі 388 822,39 грн., у тому числі, яка стягнута рішенням суду у справі № 5023/3040/12 у загальному розмірі 388 822,39 грн.

09.02.2015 р. між Національним банком України, TOB "Амстердам" та TOB "Юридична фірма "Арієс" (заявник, управитель) укладено тристоронній договір про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Земельний банк" № 42-Л, відповідно до умов якого TOB "Юридична фірма "Арієс" є довірчим власником переданих в управління активів ПАТ "Земельний банк" та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією з сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк". Перелік активів наведено в додатку 1 до цього договору.

Даний договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом трьох років (п. 9.1.).

Пунктом 2.1. договору № 42-Л від 09.02.2015 р., TOB "Амстердам" зобов'язавлось протягом 5 робочих днів з дати укладення договору: передати управителеві активи згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до цього договору, документи, що підтверджують право власності на активи, документи, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки ПАТ "Земельний банк" щодо активів, у тому числі судові рішення, виконавчі документи, договори тощо.

Умовами договору № 42-Л сторони передбачили, що TOB "Юридична фірма "Арієс" є довірчим власником переданих в управління активів ПАТ "Земельний банк".

Відповідно до п. 2.4 договору № 42-Л від 09.02.2015 р., управитель має право: володіти, користуватись, розпоряджатися активами відповідно до законодавства та цього договору; бути процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" в справах, однією із сторін (учасників), яких є ПАТ "Земельний банк", а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк".

Як вбачається із матеріалів справи, за п. 1.1 договору про передавання в управління непроданих активів від 09.02.2015 року N 42-Л ТОВ "ЮК "Амстердам" передає в управління ТОВ "Юридична фірма "Арієс" активи ПАТ "Земельний банк", наявні в ТОВ "ЮК "Амстердам" на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ПАТ "Земельний банк" відповідно до Переліку вимог кредиторів за рахунок активів. Обмеження права довірчої власності Управителя встановляється даним договором і законодавством України.

Згідно з витягом з додатку N 1 до договору № 42-Л від 09.02.2015 р. щодо переліку активів ПАТ "Зембанк", які передані в управління TOB "Юридична фірма "Арієс", загальна заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" за кредитом станом на 09.01.2014 року складає 650 386,71 грн., вартість пакет майнових прав за ринковою вартістю 98 000,00 грн., із зазначенням рішення суду від 08 серпня 2012 року, яким задоволено зустрічний позов і на його виконання відкрито виконавче провадження.

Таким чином, здійснивши аналіз вищезазначених договорів, суд прийшов до висновку, що в управління вищезазначеним юридичним особам передано заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" несплачену за рішенням суду у справі № 5023/3040/12 від 08 серпня 2012 року. І сам заявник у своїй заяві просить суд замінити саме стягувача у виконавчому провадженні, що підтверджує висновок суду щодо обсягу переданих прав.

Крім того, суд звертає увагу, що заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні, тобто на стадії виконання рішення суду.

У інформаційному листі № 01-06/131/16 від 28.01.2016 року Вищий господарський суд України звернув увагу судів на те, що заміна стягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у зобов’язанні чинним законодавством не передбачена.

Такого висновку дотримується Верховний суд України у постанові від 19.08.2014 року № 923/945/13.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .

Оскільки виконання рішення суду є невід’ємною стадією процесу правосуддя, заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах, визначених ГПК України та Законом, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною п’ятою статті 8 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання щодо заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов’язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, вирішується лише судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Тобто, підставами процесуального правонаступництва є:

смерть або оголошення фізичної особи померлою;

припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);

заміна кредитора чи боржника в зобов'язанні;

інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

При цьому, у випадку заміни сторони на підставі ст. 25 ГПК України на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, тобто у зв’язку з такою заміною сторони відбувається припинення її статусу сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 25 ГПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, зацікавлена особа має право звернутися із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, лише маючи необхідний обсяг прав і обов’язків як кредитора та сторони у спірних правовідносинах. (Таку правову позицію виклав Верховний суд України у постанові від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13).

Відповідно до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

У свою чергу, відповідно ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно ч. 5 ст. 1033 та ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном з обмеженням права відчужувати майно, передане в управління, та укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Отже, із положень наведених норм вбачається, що Управитель за договором управління діє виключно в інтересах Установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобов'язанні.

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Матеріали справи та заяви про заміну сторони не містять доказів припинення діяльності ПАТ "Земельний банк" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу чи перетворення) або настання будь-яких інших обставин, з якими законом пов'язується зміна кредитора у зобов'язанні іншою особою (відступлення права вимоги, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою тощо).

А саме, у разі заміни кредитора у зобов'язанні у спосіб, передбачений статтею 512 Цивільного кодексу України, первісний кредитор остаточно (безстроково) втрачає всі свої права у зобов'язанні, а до "нового кредитора" ці права переходять також без застережень у часі.

Натомість, за договором № 42-Л про передавання в управління непроданих активів від 09.02.2015 заявнику передано активи в управління на певний час (три роки), а не передано право вимоги до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон". При цьому при здійсненні цього управління, управитель, тобто ТОВ "ЮФ "Арієс" отримує плату за свої послуги і не набуває жодних прав і обов’язків як кредитора до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" у спірних правовідносинах.

В даному випадку "первісний кредиторВ» лише на певний період часу (термін дії договору управління майном) передає "новому кредитору" свої права у зобов'язанні, а після спливу цього часу ці передані права "повертаються" до "первісного кредитора".

Таким чином, нормами чинного законодавства, які регулюють правовідносини щодо управління майном, не передбачено, що у разі укладення договору управління майном, відбувається заміна особи у правовідносинах.

Окрім того, у даному випадку не має місця переходу усієї сукупності прав та обов'язків установника управління за умовами договору, що свідчить про відсутність універсального правонаступництва, яке є підставою для заміни сторони.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 31.05.2016 року у справі № 12/17.

Водночас, з договору N 42-Л про передавання в управління непроданих активів від 09.02.2015 року, на який заявник посилається як на підставу своїх вимог, вбачається, що активи ПАТ "Земельний банк" передані заявнику товариством з обмеженою відповідальністю "ЮК "Амстердам".

В свою чергу, як вказує заявник і що підтверджується матеріалами справи, товариству з обмеженою відповідальністю "ЮК В«АмстердамВ» активи публічного акціонерного товариства "Земельний банк" були передані в управління на підставі договору про передавання в управління непроданих активів № 34-Л від 30.01.2014 р.

Проте, до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження факту визнання судом, в порядку ст. 25 ГПК України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК "Амстердам" кредитором (стягувачем) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрон" за заборгованістю на підставі рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2012 року у справі № 5023/3040/12.

Отже, заявник звертаючись із даною заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, набув права управління майном ПАТ "Земельний банк" не від сторони виконавчого провадження, а від управителя, який не є стороною виконавчого провадження та не набув статусу кредитора у спірних правовідносинах в порядку ст. 25 ГПК України та ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження", що виключає здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні в даному випадку.

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, окрема думка судді господарського суду Харківської області Калініченко Н.В. зводиться до висновку про відсутність підстав, із якими закон пов'язує заміну стягувача ПАТ "Земельний банк" у спірних правовідносинах на ТОВ "Юридична фірма "Арієс" шляхом правонаступництва.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/3040/12