Постанова

від 22.08.2012 по справі 5002-23/477-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2012 року Справа № 5002-23/477-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Видашенко Т.С.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг")

відповідача: не з'явився (обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс")

відповідача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" )

розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 12 квітня 2012 року у справі № 5002-23/477-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (пров. Балтійський, 20, місто Київ 73, 04073)

до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" (вул. Казанська, 30-9, місто Сімферополь, 95018)

та товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" (1. вул. Бородіна, буд.18-а, офіс 206, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022; 2. вул. Казанська, 30-9, місто Сімферополь, 95018)

про стягнення 53216,66 грн.

ВСТАНОВИВ :

13 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" про стягнення 53216,66 грн., з яких: 47817,57 грн. -заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 3655,09 грн. -пеня, 1304,61 грн. -3% річних, 439,39 грн. -інфляційні витрати (а.с. 3-7, т. 1).

Позов мотивований неналежним виконанням обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" умов договору фінансового лізингу № 355 від 14 квітня 2008 року, який в свою чергу забезпечений договором поруки від 14 квітня 2008 року, згідно з умовами якого, поручителем є товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт". На підставі цього позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості солідарно.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 53216,38 грн., з яких: 47817,57 грн. - заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 3655,09грн. - пеня, 1304,33 грн. - 3% річних та 439,39 грн. - інфляційні витрати (а.с. 98-99, т. 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 року у справі № 5002-23/477-2012 позовні вимоги задоволенні (а.с. 115-118, т. 1).

Рішення обґрунтовано правомірністю позовних вимог, які підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому суд керуючись нормами статей 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України їх задовольнив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" задовольнити частково (а.с. 5, т. 2).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховані та не взяті до уваги докази, які наданні обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс", а саме, акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого сума заборгованості, котра заявлена позивачем, не збігається з зазначеною сумою заборгованості відповідача (зазначена у акті).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року у справі № 5002-23/477-2012 апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" прийнято до провадження (а.с. 1-3, т. 2).

Зобов'язано обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" уточнити вимоги, які викладенні у апеляційній скарзі. Вказане було визвано тим, що в апеляційній скарзі відповідач по справі просить позовні вимоги задовольнити частково. Однак апелянтом чітко не визначено у якому саме розмірі, а тому судова колегія вирішила зобов'язати обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" уточнити апеляційні вимоги.

Крім того, судова колегія вирішила зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «СПКМ»надати суду апеляційної інстанції до 02 липня 2012 року належним чином завірену копію статуту.

04 липня 2012 року від обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" надійшла заява про уточнення апеляційних вимог, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 12, т. 2).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2012 року було відкладено розгляд справи № 5002-23/477-2012 та зобов'язано виконавчий комітет Сімферопольської міської ради надати суду апеляційної інстанції належним чином завірені копії документів з реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ»№ 04055630 (а.с. 17-19, т. 2).

20 липня 2012 року від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міської ради надійшов лист за вих. № 11/01-05/3729 в якому зазначено, що надання завірених копій документів з реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ»є не можливим, оскільки за вказаним судом кодом ЄДРПОУ значиться інша юридична особа, а тому просять вточнити дані щодо коду ЄДРПОУ.

13 серпня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 38, т. 2).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2012 року продовжено строк розгляду справи № 5002-23/477-2012 на п'ятнадцять днів. Зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міської ради надати суду апеляційної інстанції належним чином завірені копії документів з реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ»(ідентифікаційний код № 33713674). Розгляд справи відкладено (а.с. 42-43, т. 2).

22 серпня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" надійшло клопотання про розгляд справи № 5002-23/477-2012 за наявними в ній матеріалами за відсутності їх представника.

В судове засідання, яке призначено на 22 серпня 2012 року, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином, при причини неявки не повідомили.

З урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(далі - Лізингодавець) та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»(далі - Лізингоодержувач) було укладено генеральний договір фінансового лізингу №335 та лізингову угоду (додаток № 01-335 до генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.) (а.с. 17-81, т. 1).

Пунктом 2.1 Генерального договору передбачено, що Лізиногодавець зобов'язується придбати у Продавця (Постачальника) у власність майно, найменування, ціна за одиницю, кількість і загальна вартість якого наведена у Лізинговій угоді та передати його у тимчасове володіння і користування Лізиногоодержувачу на визначених у Лізинговій угоді умовах та строк за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Вказана вище лізингова угода від 14 квітня 2008 року є невід'ємною частиною генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року.

Відповідно до пункту 1.1 Лізингової угоди від 14 квітня 2008 року сторони по даній лізинговій угоді, діючи на підставі Генерального договору домовились, що Лізиногодавець зобов'язується придбати у Продавця у власність та передати у Фінансовий лізинг Лізиногоодержувачу наступне майно: новий автомобіль КО-426 на шасі КАМАЗ 43253-1011-15 (Е-2).

06 червня 2008 року Лізиногодавець передав у користування (лізинг) Лізиногоодержувачу новий автомобіль КО-426 на шасі КАМАЗ 43253-1011-15 (Е-2), про що свідчить акт приймання-передачі (а.с. 23, т. 1).

Загальна вартість вказаного автомобілю складає 312120,00 грн. (пункт 1.1 лізингової угоди від 14 квітня 2008 року).

За користування даним автомобілем встановлені чергові лізингові платежі, які повинні відбуватися згідно Графіку сплати лізингових платежів, зазначеному у Лізинговій угоді (додатках до неї).

14 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (Поручитель) з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору лізингу було укладено договір поруки (а.с. 25, т. 1).

Відповідно до умов вказаного Договору поруки товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт»прийняло на себе солідарну відповідальність нести разом з Лізингоодержувачем всі зобов'язання останнього по Генеральному договору фінансового лізингу №335 від 14 квітня 2008 року та Лізинговій угоді від 14 квітня 2008 року (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року), в тому числі по сплаті лізингових платежів, штрафів, пені, тощо.

Проте починаючи з листопада 2011 року обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" не здійснював належним чином оплату лізингових платежів.

26 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт»вимогу про сплату заборгованості по лізинговій угоді від 14 квітня 2008 року, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" умов зазначеної угоди (а.с. 26, т. 1).

Проте, вказаний лист залишився без відповіді, а також заборгованість не була погашена, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до норм статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 2 частини 2 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» належним чином виконало свої зобов'язання за генеральним договором фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року та лізинговою угодою (додаток № 01-335 до генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.)

Проте, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»у порушення умов генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року та лізингової угоди (додаток № 01-335 до генерального договору фінансового лізингу №335 від 14.04.2008 р.) неналежним чином виконував свої обов'язки щодо своєчасної сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 47817,57 грн.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»не надано належних доказів, які свідчать про відсутність заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по простроченим лізинговим платежам у розмірі 47817,57 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути пеню у розмірі 3655,09 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.

Згідно з пунктом 8.4.1 Генерального договору фінансового лізингу №335 від 14 квітня 2008 року за невиконання зобов'язань зі своєчасної сплати чергових лізингових платежів Лізингоодержувач повинен сплатити на користь Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцю, понад зазначену пеню.

Судова колегія, перевіривши розрахунок пені, який наданий позивачем, встановила, що він відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.103, т. 1).

Таким чином, враховуючи, що судом встановлений факт порушення обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3655,09 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 3% річних у розмірі 1304,61 грн. та інфляційні витрати у розмірі 439,39 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, які надані позивачем, встановила, що вони зроблені правильно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1304,61 грн. та інфляційних витрат у розмірі 439,39 грн. підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, 14 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (Поручитель) з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору лізингу було укладено договір поруки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з умовами зазначеного Договору поруки умов Поручитель прийняв на себе солідарну відповідальність нести разом з Лізингоодержувачем всі зобов'язання останнього по генеральному договору фінансового лізингу №335 від 14 квітня 2008 року та Лізинговій угоді від 14 квітня 2008 року (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року), в тому числі по сплаті лізингових платежів, штрафів, пені, тощо.

Позивач просить солідарно стягнути заборгованість з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт".

Враховуючи, що обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" порушенні умови генерального договору фінансового лізингу №335 від 14 квітня 2008 року та лізингової угоди від 14 квітня 2008 року (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року), які в свою чергу забезпечені договором поруки від 14 квітня 2008 року, згідно з умовами котрого, поручителем є товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт", судова колегія вважає правомірним стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно.

Однак судом першої інстанції при розгляді справи та постановлені рішення були порушенні норми процесуального права, яки виразились у прийняті рішення про права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить солідарно стягнути заборгованість з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" (ідентифікаційний код № 33713674) .

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом № 33713674 числиться товариство з обмеженою відповідальністю „СПКМ"(а.с. 40, т. 1).

У тексті оскаржуваного судового рішення зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт»змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК», з якого суд солідарно стягнув суму заборгованості, не застосувавши норми статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази зміни найменування товариства (копія статуту або рішення загальних зборів).

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як зазначалось вище, Севастопольським апеляційним господарським судом було зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міської ради надати суду апеляційної інстанції належним чином завірені копії документів з реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ»(ідентифікаційний код № 33713674).

22 серпня 2012 року від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сімферопольської міської ради надійшли копії документів з реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ».

Згідно з пунктом 1.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «СПКМ»за рішенням учасників товариства, оформленим у вигляді протоколу № 89 від 14 грудня 2010 року, найменування Товариства змінено з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" на товариство з обмеженою відповідальністю «СПКМ». Зміна найменування Товариства не пов'язана з реорганізацією та не тягне зміну обсягу прав та зобов'язань, що належать Товариству.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «СПКМ»є правонаступником усіх прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт", у тому числі за договором поруки від 14 квітня 2008 року, який укладений до генерального договору фінансового лізингу №335 від 14 квітня 2008 року та лізингової угоди від 14 квітня 2008 року (Додаток №01-335 до Генерального договору фінансового лізингу № 335 від 14 квітня 2008 року).

Відповідно до норм статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, судова колегія вирішила замінити товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «СПКМ».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 року у справі № 5002-23/477-2012 скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вказував на те, що судом першої інстанції не враховані та не взяті до уваги докази, які наданні обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс", а саме, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 23 лютого 2012 року, згідно якого сума заборгованості, котра заявлена позивачем, не збігається з зазначеною сумою заборгованості відповідача (зазначена у акті).

Відповідно до норм статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Наданий заявником апеляційної скарги акт звірки взаємних розрахунків станом на 23 лютого 2012 року не приймається до розгляду, оскільки він не був наданий суду першої інстанції для дослідження, а також заявник не обґрунтував неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Крім того, слід зазначити, що акт звірки взаємних розрахунків не є первинним бухгалтерським документом, який свідчить про наявність або відсутність заборгованості.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 3 частини 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 року у справі № 5002-23/477-2012 скасувати.

3. Прийняти по справі нове рішення.

„Замінити товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Моноліт" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «СПКМ».

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" задовольнити.

Стягнути солідарно з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кіпаріс»(вул. Казанська, буд. 30, кв. 9, Залізничний район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006; п/р 26000035629 у Кримській філії АБ «Експрес-Банк», МФО 384674, ідентифікаційний код 35813751) та товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК»(вул. Бородіна, буд. 18-а, офіс 206, Київський район, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022; ідентифікаційний код 33713674; р/р 26007021874 в КБ „Експрес-Банк", МФО 384674) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг»(пров. Балтійський, буд. 20, Оболонський район, м. Київ, 04073; п/р 26008060294196 в філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «Приватбанк»у м.Києві, МФО 320649, ідентифікаційний код 33635277) 47817,57 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 3655,09 грн. пені, 1304,33 грн. - 3% річних, 439,39 грн. інфляційних втрат та 1609,49грн. судового збору."

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази. Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Т.С. Видашенко

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (пров. Балтійський, 20, місто Київ 73, 04073)

2. Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кіпаріс" (вул. Казанська, 30-9, місто Сімферополь, 95018)

3. Товариству з обмеженою відповідальністю «СПКМ»(вул. Бородіна, буд.18-а, офіс 206, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

4. господарському суду Автономної Республіки Крим