Постанова

від 21.02.2012 по справі 2а/0470/7564/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/7564/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотолової Г. В. . при секретаріКузнецові С.М. за участю: представника позивача -Мухіна П.І.

представника відповідача -не з'явився

третя особа-1 -не з'явився

представник третьої особи-2 -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Садове товариство "Дружба". до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держкомзему у Новомосковському районі про про визнання незаконними та скасування розпорядження та державного акту,

ВСТАНОВИВ:

Садове товариство «Дружба»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №352-р09 від 12.03.2009р. про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,09га в Садовому товаристві «Дружба»; визнання незаконним та анулювання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба», виданого ОСОБА_4.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи (а.с.48, 53, 54). Заперечень проти позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

На адресу третьої особи-1 була надіслана ухвала про відкриття провадження по справі, однак до справи надійшов конверт-повернення з позначкою про закінчення терміну зберігання. Враховуючи, що адреса третьої особи-1 зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною в довідці з ЄДР, третя особа-1 вважається належним чином повідомлена про розгляд справи, відповідно до ст.35 КАС України. Письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог до суду не надходили.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи (а.с.49, 55, 56). Письмові пояснення щодо позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Садове товариство «Дружба»(далі -позивач, СТ «Дружба») засновано 1988 році для задоволення потреб робітників і службовців Новомосковського трубного заводу в занятті садівництвом, зареєстровано Новомосковською районною державною адміністрацією 30.03.1994р. Тобто, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа.

Рішенням Новомосковського райвиконкому від 18.12.1987р. №410 товариству була надана в постійне користування земельна ділянка площею в 25га.

Відповідно до рішення VI сесії ХХІІ скликання Вільненської ради народних депутатів від 12.04.1996р. Садовому товариству «Дружба»надано у постійне користування 41,31 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення садівництва, та останньому видано Державний Акт серії ДП НВ 000168 №65 від 21.03.1995р.

Так, згідно статуту СТ «Дружба», членами товариства мають право бути лише працівники Новомосковського трубного заводу, а також пенсіонери із числа осіб, що раніше працювали на заводі. Також, для обслуговування потреб садового товариства на території було визначено земельну ділянку загального користування площею 0,04га на якій розташована адміністративна будівля -будинок правління товариства.

12.03.2009р. Новомосковська районна державна адміністрація, розглянувши звернення гр.ОСОБА_4, та керуючись п.«в» ч.1 ст.81, п.«в» ч.1 ст.121 п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України прийняла розпорядження №352-р-09 «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку гр.ОСОБА_4 на території Вільненської сільської ради в садовому товаристві «Дружби»» загальною площею 0,09га.

На підставі зазначеного розпорядження гр.ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, куди було включено 0,04га землі загального користування товариства, на якій розташована адміністративна будівля -будинок правління товариства.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач 08.02.2010р. звернувся із листом до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та 15.03.2010р. №М-25 отримав відповідь, що для усунення порушень готуються документи щодо передачі земельної ділянки загального користування, в тому числі, землі на якій розташована будівлі правління С/Т «Дружба». Повідомив, що роботи будуть виконані у найкоротший термін.

Проте, станом на час розгляду адміністративної справи порушення так і не усунуті, будь-які зміни до розпорядження не вносилися, розпорядження не скасовано.

Не погоджуючись з рішеннями та бездіяльністю відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при підготовці документів по вибору земельної ділянки для передачі ОСОБА_4 у приватну власність під садівництво Новомосковська райдержадміністрація допустила порушення вимог ст.151 Земельного кодексу України, згідно якої, особа, зацікавлена у виборі земельної ділянки, зобов'язана погодити з власниками землі і землекористувачами, та органами державної влади розмір земельної ділянки. межі, умови передачі.

Та, звертає увагу, що гр.ОСОБА_4 подаючи заяву до Новомосковської районної державної адміністрації, не надав письмової згоди землекористувача, а саме: СТ «Дружба»на вилучення земельної ділянки і погодження меж. Тобто, позивач зазначає, що відсутність погодження на вилучення земельної ділянки і погодження меж з СТ «Дружба»призвело до порушення прав товариства, оскільки ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на землю, до якого незаконно включено 0,04га землі СТ «Дружба», на які розташовано будинок правління позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, на думку позивача слід визнати таким, що не відповідає чинному законодавству України і скасувати розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації №352-р 09 від 12.03.2009р. про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,09га в СТ «Дружба», а також визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружби», виданий ОСОБА_4 До того ж Новомосковській районній адміністрації анулювати зазначений акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба»та виключити його з державного земельного кадастру.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», згідно яких виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі

В силу ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.ст.22, 23 Земельного Кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, а відповідно до ч.1 ст.31 Земельного Кодексу вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст.35 Земельного кодексу України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до ч.1 ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно ст.151 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

5. До заяви (клопотання) додаються:

а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки;

б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами;

в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина -копія документа, що посвідчує особу.

Стаття 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи або скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В ході судового розгляду адміністративної справи знайшли підтвердження пояснення позивача, що ОСОБА_4 не виконано свого зобов'язання погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельної ділянки, яку останній має намір отримати у власність для ведення садівництва загальною площею 0,09га.

За таких обставин, позовні вимоги повністю знайшли підтвердження у судовому засіданні та підтверджуються матеріалами справи.

Проте, стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Новомосковської районної державної адміністрації анулювати акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба», виданий ОСОБА_4 та виключити його з державного земельного кадастру суд зазначає, що не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб'єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов'язками.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.162 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог в цій частині, шляхом зобов'язання відповідача вирішити питання щодо анулювання акту на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба», виданий ОСОБА_4.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Скасування рішення суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про невідповідність дій відповідача нормам діючого законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Питання, які суд вирішує при прийнятті постанови та повноваження при вирішенні справи визначені, відповідно ст.ст.161, 162 КАС України.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу -Садовому товариству «Дружба» судові витрати у розмірі 01грн.70коп., сплачені заявою на переказ готівки №4 від 04.07.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Садового товариства «Дружба»до Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держкомзему у Новомосковському районі про визнання незаконними та скасування розпорядження та державного акт -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 12.03.2009р. №352-р-09 Новомосковської районної державної адміністрації «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку гр.ОСОБА_4 на території Вільненської сільської ради в садовому товаристві «Дружби»».

Визнати протиправним Державний Акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба»виданий гр.ОСОБА_4

Зобов'язати Відділ Державного комітету землі у Новомосковському районі Дніпропетровської області вирішити питання щодо анулювання Державного Акту на право власності на земельну ділянку площею 0,09га в СТ «Дружба»виданий гр.ОСОБА_4

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Садового товариства «Дружба»(51200, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с.Вільне, код ЄДРПОУ 21914164) 01грн.70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 27.02.2012р .

Суддя . . . .Г. В. Потолова .