Рішення

від 20.08.2012 по справі 5013/569/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5013/569/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/569/12

за позовом: Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ

до відповідачів:

І - Товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар", Кіровоградська область, м. Світловодськ

ІІ - Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, Кіровоградська область, м. Світловодськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор", Кіровоградська область, м. Світловодськ

про витребування з чужого незаконного володіння майна, скасування державної реєстрації об'єкта нерухомості

Представники сторін:

від прокуратури - Гетманець А.О., старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах (посвідчення № 1170); Чабаненко М.В., помічник Світловодського міжрайонного прокурора (посвідчення №1136);

від позивача - участі не брали;

від відповідача I - участі не брали;

від відповідача II - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Світловодським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном подано позовну заяву з вимогами:

- витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майно - 92/100 будівлі виробничого корпусу № 6 Світловодського заводу "Калькулятор" вартістю 2412852,72 грн., за адресою: вул. 9 Січня, 186-г м. Світловодськ, Кіровоградська область;

- зобов'язати ТОВ "Хлібодар" повернути на користь держави в особі належного органу управління майном - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном 92/100 будівлі виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор" загальною площею 5617,152 кв.м. та вартістю 2412852,72 грн., за адресою: вул. 9 Січня, 186-г м. Світловодськ, Кіровоградська область;

- скасувати державну реєстрацію спірного об'єкту нерухомості, яке зареєстроване за ТОВ "Хлібодар".

Позов подано з посиланням на ст. 388 Цивільного кодексу України та обґрунтовано незаконним вибуттям майна з власності держави, у зв'язку з визнанням недійсним в судовому порядку аукціону з продажу спірної будівлі та укладених за його результатами договорів купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2012 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Також даною ухвалою залучено за клопотанням прокурора до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство Світловодський завод "Калькулятор".

Позивачем - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном позовні вимоги прокурора підтримано в повному обсязі, про що надано відповідні письмові пояснення (а.с. 51-53, 58).

Відповідачем І - товариством з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар" позовні вимоги заперечено повністю з наступних підстав: майно не вибувало з власності держави у встановлений ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України спосіб і тому не може бути витребувано у відповідача; вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного об'єкта, за яким відповідач придбав об'єкт, не пред'являлись; у зв'язку з визнанням ДП Світловодський завод "Калькулятор" банкрутом, повноваження державних органів, що здійснюють управління майном державного підприємства, припинились; позивачем пропущено строк позовної давності (а.с. 98-99). 20.08.2012 р. відповідачем І заявлено письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне мале підприємство "Єлей" (а.с. 132).

Відповідачем ІІ - Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подано.

В судовому засіданні 20.08.2012 р. представниками прокуратури позовні вимоги підтримано в повному обсязі; інші представники сторін і третьої особи в засідання суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Господарський суд враховує, що за положеннями ст.22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін є процесуальним правом, якими сторони зобов'язанні користуватися добросовісно.

Виходячи з приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як слідує з матеріалів справи, позивач - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном просить розглядати справу без участі його представника (а.с. 53).

Відповідач І приймав участь в судових засіданнях 01.08., 13.08.2012 р., подав відзив на позов та належним чином був повідомлений про проведення засідання суду 20.08.2012 р. (а.с. 104). Господарський суд надав можливість реалізації, зокрема відповідачем І, свого права на подання відзиву та доказів до справи, відклавши розгляд справи та продовживши строк розгляду справи 01.08.2012 р. за клопотанням відповідача І (а.с. 83, 90).

Представник відповідача ІІ приймав участь в засіданні суду 21.06.2012 р., в наступні засідання суду не з'являвся, витребувані документи не подавав, хоча належним чином повідомлений про їх проведення (а.с. 92, 107).

Представник третьої особи неодноразово приймав участь в засіданнях суду, що проводились по даній справі, наводив свої пояснення по справі, за виключенням явки в засідання суду 20.08.012 р.

Враховуючи вищенаведене, а також закінчення строку вирішення спору, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін і третьої особи та за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи господарський суд враховує, що згідно витягу з ЄДРПОУ правильним найменуванням відповідача І є товариство з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар", код 20638029 (а.с. 42-44).

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Світловодський завод "Калькулятор" є підприємством, заснованим на державній власності. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2009 р. №191-р Світловодський завод "Калькулятор" передано до сфери управління Державного комітету промислової політики (а.с. 59)

На виконання зазначеного розпорядження Міністерством промислової політики України видано наказ від 31.10.2003 р. №446 про прийняття заводу до сфери управління Міністерства та створено комісію для проведення інвентаризації майна заводу (а.с. 60).

В ході інвентаризації встановлено, що до складу майна заводу входить, зокрема виробничий корпус №6, що зафіксовано в акті інвентаризації від 16.01.2004 р. (а.с. 61-62).

20.02.2004 р. складено акт приймання-передачі функцій управління майном Державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор" зі сфери управління Агентства з питань банкрутства до сфери управління Міністерства промислової політики України (а.с. 53). До складу об'єкта передачі ввійшов також виробничий корпус №6, балансовою вартістю за даними заводу - 2412852,72 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. по справі №3/191 (а.с. 121-125) позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до відповідачів: І - ТОВ "МК-Гарант", ІІ - ПМП "Єлей", ІІІ - Світловодської ОДПІ, ІV - Світловодського заводу "Калькулятор" задоволено повністю. Визнано недійсним аукціон з продажу будівлі виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор", протокол №12 від 30.12.2003 р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 01.03.2004 р., укладений за результатами торгів з ТОВ "МК-Гарант"; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 14.04.2006 р., укладений між ТОВ "МК-Гарант" та приватним підприємством "Єлей" з продажу зазначеного приміщення будівлі виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор".

Вказана постанова згідно постанови Вищого господарського суду України від 13.05.2009 р. залишена без змін (а.с.126-131).

Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає, що наслідками недійсності правочину є обов'язок кожної із сторін повернути другій стороні у натурі все, що сторона одержала на виконання недійсного правочину.

Поміж тим, приватне мале підприємство "Єлей", яке виступило покупцем спірного об'єкту нерухомості за недійсним договором купівлі-продажу майна від 14.04.2006 р., укладеного з ТОВ "МК-Гарант", в подальшому продало об'єкт відповідачеві І - ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" згідно договору купівлі-продажу від 09.06.2009 р. (а.с. 12).

При цьому, за поясненням прокурора у справі, продана відповідачеві І будівля склала 92/100 частини, так як 8/100 частин було реалізовано громадянину Саркісову Едуарду Миколайовичу.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

За приписами ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Натомість статтею 400 Цивільного кодексу України встановлена необмежена віндикація майна у недобросовісного набувача.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів) або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Статтями 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що об'єктами управління державної власності, є, зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема Кабінет Міністрів України; міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 73 Господарського кодексу України встановлено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить державне унітарне підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Як зазначено вище та що підтверджено матеріалами справи, суб'єктом управління майном державної власності, що передано Державному підприємству Світловодський завод "Калькулятор" в господарське відання, виступило Міністерство промислової політики України.

Разом з цим, згідно Указу Президента України №1085 від 09.12.210 р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство промислової політики України реорганізовано шляхом утворення Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

Указом Президента України №451 від 13.04.2011 р. встановлено, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном є правонаступником Міністерства промислової політики України у частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності.

Відповідно до п. 4 Положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, затвердженого зазначеним вище Указом Президента України, вказане агентство здійснює управління об'єктами державної власності.

За положеннями Цивільного кодексу України (ст. 104) юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається внесення до реєстру запису про припинення Міністерства промислової політики України (а.с. 137-138).

Таким чином, реорганізація Міністерства є завершеною, а отже Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном на час розгляду справи прийняло на себе права та обов'язки Міністерства промислової політики України у частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності.

Прийняття господарським судом постанови про визнання Державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор" банкрутом у справі №10/17 про банкрутство останнього, не позбавляє зазначене агентство зазначених повноважень.

Як повідомляється прокурором і позивачем у справі та слідує з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 р. по справі №3/191, будівля виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор" вибула з власності держави внаслідок проведення аукціону з продажу податкової застави.

При цьому, вибуття майна відбулося поза волею власника, що встановлено зазначеною постановою суду, оскільки однією з підстав визнання аукціону недійсним є проведення аукціону за відсутності згоди законного розпорядника вказаного майна, а саме Міністерства промислової політики України.

Про відсутність ознаки вибуття майна з володіння власника - держави в особі Міністерства промислової політики України та особи, якій передано майно - ДП Світловодський завод "Калькулятор" з їхньої волі свідчить також визнання недійсним аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу від 01.03.2004 р.

Більш того, продаж здійснювався в рахунок погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за рішенням відповідного податкового органу, а не за рішенням керівника заводу.

Зазначеною вище постановою апеляційного суду також визнано недійсними укладений договір купівлі-продажу від 14.04.2006 р., за яким переможець аукціону ТОВ "МК-Гарант" відчужив будівлю виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор" приватному підприємству "Єлей".

ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" придбало майно, що є предметом спору, за відплатним договором купівлі-продажу від 09.06.2009 р. у приватного малого підприємства "Єлей", яке не мало право відчужувати таке майно у зв'язку з визнанням недійсним зазначених вище аукціону та договорів.

Рішення третейського суду від 14.12.2007 р. не є правовою підставою виникнення у приватного малого підприємства "Єлей" права власності на майно, щодо якого виник спір (а.с. 116-117).

Як слідує з матеріалів справи, реєстрація права власності на спірний об'єкт за ПМП "Єлей" здійснена Комунальним підприємством "Кассіопея". Однак, вказане підприємство не є підприємством БТІ, що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2009 р. по справі №17/54.

Верховний Суд України у постанові від 17.10.2011 р. по справі N5002-8/5447-2010 про витребування майна вказав, що діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом пред'явлення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову у разі, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача (постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 р. у справі N 6-36цс11).

Отже, подання віндикаційного позову не потребує визнання недійсним договору, за яким останній набувач придбав майно.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" не був учасником процесу по справі №3/191, що дає підстави вважати, що відповідач І, ставши останнім набувачем майна, не володів інформацією щодо недійсності аукціону і зазначених вище договорів з продажу такого майна.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач І знав чи міг знати про наявність перешкод для вчинення договору купівлі-продажу.

У відповідності до частини 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" є добросовісним набувачем спірного майна.

ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар", надавши відзив на позов, не заперечив знаходження майна у його володінні у вказаних прокурором частці та площі.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги прокурора, що заявлені в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном до ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" про витребування майна є обґрунтованими.

Разом з цим, у поданому позові прокурор просить витребувати у відповідача І майно та зобов'язати відповідача І його повернути. Вказані вимоги дублюють одна одну та вимога про повернення майна є змістом (предметом) віндикаційного позову (витребування майна). За вказаних обставин, господарський суд зобов'язує ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" повернути на користь держави в особі належного органу управління майном - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном 92/100 будівлі виробничого корпусу № 6 Світловодського заводу "Калькулятор" загальною площею 5617,152 кв.м., за адресою: вул. 9 Січня, 186-г м. Світловодськ, Кіровоградська область.

Що стосується заяви ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" про застосування строку позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

Виходячи зі статті 121 Конституції України представництво громадян або держави в суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають у чому порушені інтереси держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Конституційним судом України у рішенні від 08.04.99 р. у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді встановлено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно їх визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Оскільки позов було подано саме прокурором з метою захисту інтересів держави, господарський суд вважає, що при вирішенні питання строків позовної давності у даному конкретному питанні слід виходити з моменту, коли прокурору стало відомо про порушення права.

Як повідомляється прокурором, вказане стало відомо під час проведення в 2011 році перевірки за зверненням ліквідатора Державного підприємства Світловодський завод "Калькулятор" від 11.01.2011 р. (а.с. 112, 134).

Крім того, Світловодський міжрайонний прокурор звертався до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики з позовом, де однією з вимог було витребування майна (а.с. 135-136).

Зважаючи на викладене, господарський суд не вбачає підстав для застосування до поданого Світловодським міжрайонним прокурором позову наслідків пропуску строків позовної давності.

Господарський суд відхиляє клопотання ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" від 20.08.2012 р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне мале підприємство "Єлей" (а.с. 132), оскільки рішення з даної справи не впливає на права та обов'язки зазначеної особи.

Щодо вимоги до Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про скасування державної реєстрації спірного об'єкту нерухомості, яке зареєстровано за ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар", господарський суд зазначає наступне.

Як слідує з обґрунтування заявленої вимог, підставою її пред'явлення є наявність розбіжностей в розділах реєстру прав власності на спірний об'єкт нерухомості, що виникли внаслідок ведення реєстру двома підприємствами - комунальним підприємством "Кассіопея" та Світловодським КМБТІ (відповідач ІІ) (а.с. 23-24).

Отже, в даному випадку відсутній спір про право, а вимога зводиться фактично до оскарження дій органу БТІ щодо дотримання порядку ведення реєстру.

Державну реєстрацію прав власності згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5), здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації .

Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, тобто БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що вимога до Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про скасування державної реєстрації є непідвідомчою господарським судам та повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за вимогою про повернення майна покладається на ТОВ Світловодський виробничий центр "Хлібодар" (відповідач І) та стягується в доход державного бюджету. При цьому, господарський суд виходить з вартості майна, визначеного в договорі купівлі-продажу, за яким відповідач І придбав спірне майно, що становить 50000,00 грн., оскільки вказана прокурором вартість майна - 2412852,72 грн. є балансовою вартістю на час, коли майно ще перебувало на балансі заводу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар" задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 5, код ЄДРПОУ 20638029) повернути на користь держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 37552967) 92/100 будівлі виробничого корпусу №6 Світловодського заводу "Калькулятор" загальною площею 5617,152 кв.м., розташованого за адресою: вул. 9 Січня, 186-г м. Світловодськ, Кіровоградська область.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині вимог до Світловодського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про скасування державної реєстрації 92/100 будівлі виробничого корпусу, розташованого за адресою: вул. 9 Січня, 186-г м. Світловодськ, Кіровоградська область, яке зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар", припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 5, код ЄДРПОУ 20638029) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, код: 22030001) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити учасникам судового процесу, які не були присутні в судовому засіданні, за адресами: Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3); товариство з обмеженою відповідальністю Світловодський виробничий центр "Хлібодар" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Східна, 5); Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул.Бойка, 2"Б"); Державне підприємство Світловодський завод "Калькулятор" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. 9 Січня).

Повне рішення складено 25.08.2012 р.

Суддя В.В.Тимошевська