Рішення

від 22.08.2012 по справі 5017/795/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2012 р.Справа № 5017/795/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Тищенко О.А., довір. № 231, від 05.03.2012 р.

прокурор: Шивцова С.А., посвідчення 91

розглянув справу:

за позовом: Прокурора Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар"

про витребування безпідставно набутої земельної ділянки з незаконного володіння

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони у відповідності до ст.69 ГПК України.

15.03.12. прокурор Великомихайлівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар", згідно якої просив витребувати у Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії безпідставно набуту земельну ділянку площею 0,01га, використану відповідачем для розміщення контейнера з обладнанням зв'язку та мачти з антенами, яка розташована за адресою: вул. Жолобова, с.Мигаї, Великомихайлівського району Одеської області, зобов'язавши звільнити вказану земельну ділянку шляхом демонтажу башти з антенно-фідерними пристроями та контейнера з радіотехнічним обладнанням і повернути її Мигаївській сільській раді Великомихайлівського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2012р. порушено провадження у справі №5017/795/2012 за позовом прокурора Великомихайлівського району Одеської області в інтересах держави в особі Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області до відповідача Приватного акціонерного товариства „Київстар" в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар" про витребування безпідставно набутої земельної ділянки з незаконного володіння.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 24.05.2012р. справу №5017/795/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В., у зв'язку із знаходженням судді Брагіної Я.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 28.05.2012р. справу №5017/795/2012 прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області Цісельським О.В.

Розпорядженням в.о. голови суду від 05.06.2012р. справу №5017/795/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Брагіній Я.В., у зв'язку з її виходом з відпустки, яка ухвалою суду від 07.06.2012р. справу №5017/795/2012 прийняла до свого провадження.

Слід зазначити, що прокурор декілька разів уточнював позовні вимоги. Останній раз надав уточнення позовних вимог в засіданні суду 22.08.12, згідно яких просить зобов'язати Приватне акціонерне товариство „Київстар" в особі Одеської філії звільнити земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,01га вартістю 4464,79грн, яка розташована за адресою: с.Мигаї, вул.Жолобова, Великомихайлівського району, Одеської області шляхом демонтажу башти з антенно-фідерними пристроями та контейнера з радіотехнічним обладнанням і повернути її Мигаївській сільській раді Великомихайлівського району Одеської області.

Оскільки прокурор, подавши уточнення позовних вимог, не змінює ні підстав, ні предмету позову, то суд, враховуючи вимоги ст.22 ГПК, приймає до розгляду уточнення позовних вимог поданого в засіданні суду і розглядає заяву в межах уточнення позовних вимог.

Прокурор в засіданні суду підтримав позовні вимоги з врахуванням уточнення позовних вимог. Пояснив, що відповідач безпідставно користується спірною земельною ділянкою, тому що договір оренди не зареєстрований і відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про передачу спірної земельної ділянки в оренду. Також заперечував проти затвердження у справі мирової угоди, оскільки угода суперечить нормам чинного земельного законодавства.

Представник позивача у засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Представник відповідача у засіданні суду позов не визнав. Відповідач до суду надіслав 04.05.12. заяву про затвердження у справі мирової угоди та текст мирової угоди, згідно якої позивач -Мигаївська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області відмовляється від позову та зобов'язується укласти з відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки, а відповідач зобов'язується надати позивачу документацію: проект відводу земельної ділянки; санітарний паспорт і зобов'язується укласти договір із позивачем строком на 49 років для розміщення башти з антенно-фідерними пристроями та контейнера з радіотехнічним обладнанням мобільного стільникового зв'язку, що належить до об'єктів ПрАТ „Київстар" після виготовлення проекту відводу зазначеної земельної ділянки. У випадку невиконання умов мирової угоди відповідачем в строк до 25.10.12р., останній зобов'язується звільнити зазначену земельну ділянку шляхом демонтажу споруд, які розміщені на земельній ділянці.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши умови мирової угоди, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про затвердження умов мирової угоди, оскільки мирова угода суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема: Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якого органи місцевого самоврядування приймають рішення на сесії, а рішення Мигаївська сільська рада щодо передання в оренду спірної земельної ділянки відповідачу не приймала. До того ж, згідно ст.29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті. До суду з позовом в інтересах Мигаївської сільської ради звернувся прокурор, який підтримує позов. При цьому, мирова угода не може бути укладена під умовою.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мигаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області № 35-У від 06.04.07р. надано дозвіл ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем" на збір матеріалів погодження місця розташування базової станції мобільного зв'язку і початок робіт з проектування технічної документації відведення земельної ділянки із земель громадської та житлової забудови площею -0,01 в с. Мигаєве, вул. Жолобова, Великомихайлівського району Одеської області для передачі земельної ділянки в оренду терміном на 10 років. Сформований пакет документів надати на розгляд сільської ради (а.с.24).

01.11.07. між Мигаївською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області та ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем." укладено договір оренди землі №182А07, згідно якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,01га, що знаходиться за адресою: с.Мигаєво, вул. Жолобова, Великомихайлівського району, Одеської області строком на 1 рік (на період виготовлення проектної документації). Додаткововою угодою №4 до зазначеного договору строк дії договору продовжено до 01.11.12р.

Спірна земельна ділянка передана відповідачу позивачем, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 01.12.07. (а.с.12).

Проте, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З врахуванням вимог ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ч.3 ст.125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди земельної ділянки (ст.126 ЗК України).

Матеріали справи свідчать про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, визначених у ст. 126 Земельного кодексу України, оскільки відповідачу рішенням Мигаївської сільської ради спірна земельна ділянка не передавалась і таке рішення відсутнє в матералах справи. Зазначений договір оренди спірної земельної ділянки №182А07 від 01.11.07. чи додаткові угоди до договору не зареєстровані в передбаченому чинним законодавством порядку відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року №2073 (діючого станом на час укладення договору оренди спірної земельної ділянки) та Положення про порядок ведення поземельної книги і книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09. №1021.

Як вбачається із листа відділу Держкомзему у Великомихайлівському районі Одеської області від 23.02.2012р. за № 8-01-08/419, наданим на запит прокуратури , у названому органі Держкомзему відсутні проект відведення та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування спірною земельною ділянкою ПрАТ „Київстар". Договори оренди на вказану земельну ділянку відповідачем у встановленому порядку не зареєстровані.

Згідно ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом та вразі необхідності такої реєстрації правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації .

Договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту його державної реєстрації (ст.640 ЦК україни) Зазначена норма кореспондується із ст.18 Закону Українпи „Про оренду землі".

Проте, спірний договір не зареєстрований в передбаченому законом порядку, про що свідчить інформація Мигаївської сільської ради від 24.02.12. прокурору Великомихайлівського району (а.с.18) та відповідь відділу Держкомзему у Великомихайлівському районі Одеської області від 23.02.12. (а.с.16), і не заперечується відповідачем.

Отже, оскільки зазначений договір оренди спірної земельної ділянки не зареєстрований в передбаченому законом порядку, то він вважається неукладеним, і тому його визнавати недійсним непотрібно в судовому порядку. Така правова позиція викладена і в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09. №9, згідно якого вимоги про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, тому сторони можуть заявляти лише вимоги, передбачені главою 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Відповідно до ст. 78, 79 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Положеннями ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України об'єктами права власності на землю є зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

В силу положень п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Спірна земельна ділянка площею 0,01га належить до земель комунальної власності та повноваження щодо розпорядження нею має Мигаївська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області, про що свідчить інформація Мигаївської сільської ради від 03.03.12. (а.с.20).

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

За приписами 1212,1213 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно потерпілому.

З врахуванням вимог ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Слід зазначити, що на спірній земельній ділянці відсутнє нерухоме майно, зареєстроване за відповідачем на праві власності, про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

На спірній земельній ділянці площею 0,01га відповідачем розміщено базову станцію мережі стільникового зв'язку -розміщення трубостійок на власної вежі, контейнера з обладнанням, металоконструкції антени, що підтверджується актом комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у сфері телекомунікацій від 01.12.08.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не спростував, доказів, що підтверджували би наявність у нього правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку чи на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці, не надав.

Суд не приймає доводи відповідача, - посилання на ст.120 ЗК України, оскільки позивач не надав доказів, якіб підтверджували право власності на нерухоме майно, що знаходилося б на спірній земельній ділянці, і таких доказів у відповідача немає, про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Відповідно до п.п. 1.6, 2.5, 3.6, 3.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 19.05.2005р.) реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти..

Положеннями ст.ст. 4, 5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. У Державному реєстрі прав реєструються права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, в тому числі споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до ст.ст. 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У відповідності до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, (з наступними змінами та доповненнями) будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу , сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).

Згідно з п. 3.3.12 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 146 від 05.09.2003р., під тимчасовими будівлями слід розуміти будівлі, які носять непостійний характер, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів.

Отже, з врахуванням вимог зазначених вище норм, суд вважає, що на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт, який являється рухомим майном, тому що позивачем не надано доказів, які б підтверджували знаходження на спірній земельній ділянці нерухомого майна, зареєстрованого в установленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується наявними матеріалами справи, відповідає вимогам чинного законодавства.

Сплату судового збору суд покладає на відповідача, тому що останній спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Приватне акціонерне товариство „Київстар" (03110, м.Київ, проспект Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ 21673832) в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар" (65076, м.Одеса, вул. Радісна, 2/4 та 65026, м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 3, код ЄДРПОУ 25044056) звільнити безпідставно набуту земельну ділянку, несільськогосподарського призначення загальною площею 0,01га вартістю 4464,79грн, яка розташована за адресою: с. Мигаї, вул. Жолобова, Великомихайлівського району, Одеської області шляхом демонтажу башти з антенно-фідерними пристроями та контейнера з радіотехнічним обладнанням.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство „Київстар" (03110, м.Київ, проспект Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ 21673832) в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар" (65076, м.Одеса, вул. Радісна, 2/4 та 65026, м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 3, код ЄДРПОУ 25044056) повернути земельну ділянку, несільськогосподарського призначення загальною площею 0,01га вартістю 4464,79грн, яка розташована за адресою: с. Мигаї, вул. Жолобова, Великомихайлівського району, Одеської області Мигаївській сільській раді Великомихайлівського району Одеської області (67151, с.Мигаї, Великомихайлівського району, Одеської області, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 04378273).

4. Стягнути із Приватного акціонерного товариства „Київстар" (03110, м.Київ, проспект Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ 21673832) в особі Одеської філії Приватного акціонерного товариства „Київстар" (65076, м.Одеса, вул. Радісна, 2/4 та 65026, м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 3, код ЄДРПОУ 25044056) -1073,00грн. судового збору в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДПРОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 27 серпня 2012 року.

Суддя Брагіна Я.В.